Провадження № 11-сс/803/1824/19 Справа № 207/3101/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 грудня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
Ухвалою слідчого судді Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу задоволено частково.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 07 лютого 2020 року.
Заборонено підозрюваному залишати житло у АДРЕСА_1 цілодобово та зобов'язано останнього прибувати за кожною вимогою до суду, до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя, посилався на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, тобто тяжкого злочину, раніше судимий, офіційно не працює, у суді знаходиться кримінальна справа, на розгляд якої ОСОБА_7 з'являється, має місце постійного проживання, але не має міцних соціальних зв'язків, може перешкоджати кримінальному провадженню. За цих обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважав за необхідне застосувати альтернативний - у вигляді домашнього арешту, який зможе запобігти встановленому слідчим суддею ризику. При цьому, слідчий суддя вказав на відсутність доказів, які б вказували на ризики впливу підозрюваного на свідків та переховування від слідства і суду.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на невідповідність судового рішення вимогам кримінального процесуального закону. Так, на переконання прокурора, суд не надав належної оцінки тим обставинам, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України інакше ніж шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо. Прокурор вказує на те, що ОСОБА_7 раніше неодноразово вчиняв умисні корисливі злочини, має зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисний, корисливий злочин проти чужої власності, має схильність вчиняти аналогічні злочини і надалі, вважає що незаконно та необгрунтовано обрано запобіжний захід ОСОБА_7 , який не відповідав особистості підозрюваного про що свідчить вчинення ним нового кримінального правопорушення. Також, що ОСОБА_7 може чинити перешкоди в проведенні досудового розслідування в розумний строк та переховуватися від слідства.
Вказує на те, що ОСОБА_7 не має офіційного місця роботи та не має інших джерел отримання доходу окрім як вчинення нових корисливих злочинів, що зумовлює високу імовірність вчинення інших кримінальних правопорушень вважає, що не можливо застосувати більш м'який запобіжний захід ОСОБА_7 ніж тримання під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника та підозрюваного, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Частиною першою статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані, а доводи сторони обвинувачення, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності ухвали суду першої інстанції, є безпідставними.
Так, клопотанням слідчого та наданими до нього матеріалами підтверджується, що Південним ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019040780001209 від 12 вересня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України. 10 грудня 2019 року про підозру у вчиненні цього злочину повідомлено ОСОБА_7 .
Апеляційним судом встановлено, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри причетності ОСОБА_7 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України. При цьому, обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні цього злочину, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання та прокурором в апеляційній скарзі не заперечуються.
Перевіряючи висновки слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів також вважає їх обґрунтованими, а ризик, визначений у п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, такими, що об'єктивно існують.
З урахуванням даних про особу ОСОБА_7 , а також тяжкості злочину у вчиненні якого він підозрюється, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе запобігти цим ризикам.
Щодо доводів прокурора про наявність у підозрюваного судимостей, а також відсутність міцних соціальних зв'язків, то ці обставини хоча і мають місце, однак не доводять необхідність застосування виключного запобіжного заходу.
Не заслуговують на увагу також й доводи прокурора про наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, оскільки вони не підтверджуються наданими матеріалами.
За наведених обставин у їх сукупності, застосування до підозрюваного більш м'якого альтернативного запобіжного заходу, згідно ст. 181 КПК України у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правовій позиції, викладеній у рішенні Європейського суду у справі «Харченко проти України», а також є дієвим механізмом контролю поведінки підозрюваного під час здійснення досудового розслідування та відповідає завданням кримінального провадження.
Отже, слідчий суддя, оцінив всі обставини справи, які були йому відомі на час ухвалення рішення, у зв'язку з чим дійшов до обґрунтованого висновку, що підстав для застосування щодо ОСОБА_9 більш суворого запобіжного заходу немає.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4