Справа № 3/714/551/19
Справа № 3/714/552/19
ЄУН: 714/1031/19
ЄУН: 714/1032/19
"27" грудня 2019 р. м. Герца
Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Єфтемій С.М., за участі захисника Новікова О.П.,
розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли з Герцаївського відділення поліції Сторожинецького відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
мешканку
АДРЕСА_1 ,
приватний підприємець,
за ч.1 ст. 1732 Кодексу про адміністративні правопорушення України ,-
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
мешканця
АДРЕСА_1 ,
непрацюючого,
за ч.1 ст. 1732 Кодексу про адміністративні правопорушення України ,-
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 листопада 2019 року о 16 год. 00 хв., за місцем свого проживання, АДРЕСА_1 , вчинили сварку із ОСОБА_3 яка приходиться відповідно матір'ю ОСОБА_1 та тещею ОСОБА_2 , під час якої ображали її словесно, та вимагали в неї покинути місце проживання, так як мають намір продати домоволодіння. Внаслідок таких дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілій могло бути завдано шкоду психічному її здоров'ю.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у інкримінованому їй правопорушенні не визнала. Суду пояснила, що ОСОБА_2 приходиться їй чоловіком, а потерпіла ОСОБА_3 - матір'ю. Усі вони разом, а також її неповнолітня донька проживають в одному домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Вона із сім'єю проживають в житловому будинку, а матір проживає в окремому будинку, що на території господарства. Власником вказаного господарства являється вона, згідно договору купівлі-продажу укладеним ще з батьком за його життя.
Між нею та матір'ю склалися неприязні відносини через те, що потерпіла розпускає чутки про те, що вона разом з чоловіком часто її б'ють та виганяють з житлового будинку, не відповідає дійсності.
Удень 10 листопада 2019 року, близько 16 год., після того, як вона разом із чоловіком приїхали з роботи, підійшла до матері ОСОБА_3 , та в черговий раз попросила її не розпускати чутки, через які до них у односельців склалося негативне ставлення. У відповідь матір почала кричати, вибігла з території господарства та побігла до сусідів де викликала працівників поліції. По приїзду працівників поліції вона та чоловік розповіли останнім обставини події. Ніяких протиправних дій на адресу матері вона не вчиняла.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вину свою не визнав та пояснив, що разом із дружиною ОСОБА_1 , донькою та тещею ОСОБА_3 проживають в одному господарстві, власником якого є його дружина. Конфлікти між ними та тещею мають місце давно та на його думку ініціюються потерпілою через розпускання чуток про нанесення їй тілесних ушкоджень, всіляких образ та намаганням її виселити, що не відповідають дійсності. Через так поведінку потерпілої до них у селі склалося негативне ставлення, в т.ч. і серед сусідів, через що дружина прийняла рішення продати господарство, про що напередодні конфлікту він повідомив потерпілу за для того аби вона знайшла собі інше житло.
Удень 10 листопада 2019 року, коли він з дружиною приїхали до дому, під час розмови з тещею, остання почала кричати та була обурена з приводу того, що її намагаються виселити з будинку. В обстановці якій склалося ніяких протиправних дій відносно потерпілої не скоював та намагався пояснити що власником домоволодіння є дружина ОСОБА_1 яка й прийме рішення, а не вона. Такі слова її ще більше розлютило через що, потерпіла почала голосно кричати вибігла на дорогу де зібралися багато людей. Згодом приїхали працівники поліції, яким розповіли обставини події.
Також просив зважити на те, що через свою юридичну неграмотність підписав працівникам поліції чистий бланк пояснення зі змістом якого його ніхто не ознайомлював, права за протоколом про адміністративні правопорушення йому також роз'яснено не було, в т.ч. на користування послугами адвокати.
В додатковому поясненні наданих 27 грудня 2019 року послався на те, що спірний житловий будинок в якому усі вони проживають наразі продано й найближчим часом вони звернуться до суду із позовом щодо виселення потерпілої.
Заслухавши пояснення осіб що притягуються до адміністративної відповідальності, допитавши потерпілу та свідка, дослідивши письмові докази по справі, слід зазначити про наступне..
Згідно ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно положень ст. 280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КпАП України, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КпАП України; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозицією ч. 1 ст. 1732 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як випливає з протоколів про адміністративне правопорушення, серії ГП № 091930/2308 та №091931/2309 від 18 листопада 2019 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (кожний окремо) та ОСОБА_3 , 10 листопада 2019 року о 16 год., мала місце сварка під час якої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ображали її словесно та виганяли з господарства, внаслідок чого останній могла бути завдана шкода психічному її здоров'ю.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що вона разом з донькою ОСОБА_1 та зятем ОСОБА_2 , проживають в одному господарстві, в АДРЕСА_1 . Вказане господарство було побудовано нею та чоловіком за його життя. За життя чоловіка на прохання доньки вона із чоловіком погодилися на оформлення права власності на будинок за донькою. Як особа похилого віка та як матір розраховувала на допомогу від доньки. Дійсно, у перші роки між ними були нормальні стосунки, але згодом донька стала та й зять стали її ображати словесно, іноді й нецензурно, забороняти користуватися погребом, відмовилися надати будь-яку допомогу. Останні постійно стверджують, що вони власники домоволодіння, а вона не має жодні права на житловий будинок. Останнім часом вимоги про залишення помешкання зі сторони доньки та зятя лунали все частіше і частіше, а її запитання до них щодо її місця проживання їх не цікавить.
Вдень 10 листопада 2019 року, коли вона знаходилася на подвір'я господарства до дому приїхала донька та зять. Останній щойно зайшов на подвір'я спитався чи знайшла вона собі житло, так як є покупець на домоволодіння. На чергове запитання про подальше її місце проживання отримала відповідь, що донька є власником та вони прийняли таке рішення, а сама вона - нехай думає. Така поведінка зятя її обурила, на що вона почала кричати про допомогу, так як її намагаються виселити. Тоді до неї підійшла донька, схопила за руку, протягнула до воріт та виставила на дорогу стверджуючи, що вона повноправний власник помешкання, а зять тим часом постійно нецензурно лаявся та всіляко ображав. Опинившись у безвихідність вона звернулася про допомогу до сусідів, які викликала працівників поліції, так як мала страх повернутися до дому.
Працівник поліції ОСОБА_6 як працівник поліції та особа яка склала протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , пояснив, що 10 листопада 2019 року заступив на чергування до Герцаївського ВП. Після обіду на номер оператора «102» надійшов телефонний дзвінок потерпілої що її донька та зять виганяють з житлового будинку. Разом з поліцейським ОСОБА_7 приїхали на місце, де провели бесіду із потерпілою, очевидцями події, а також поспілкувалися з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Відібравши пояснення у потерпілої та свідків, та переконавшись що в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 1732 КпАП України, останніх через декілька днів було запрошено до Герцаївського ВП, де було складено протоколи про адміністративні правопорушення, зі змісту яких їх було ознайомлено та вручено копію. Обставини наведені у протоколах про адміністративні правопорушення сталі відомі виключно за наслідками бесіди з ними та відібрання пояснення, які вони дали добровільно та власноруч підписали. За посадою уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення і додаткових повноважень за законом не потребує.
Як вбачається з матеріалів справи, власником домоволодіння, що в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , про що свідчить довідка про склад сім'ї Острицької сільської ради № 2862 від 14 листопада 2019 року. У вказаному домоволодінні проживають та зареєстровані її донька - ОСОБА_8 , чоловік - ОСОБА_9 та мати - ОСОБА_3 (а.с. 16, 19-21).
Матеріалами справи достеменно встановлено, що протягом тривалого часу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з однієї сторони та потерпілою мають місце скандали з приводу проживання останньої у спірному домогосподарстві, що не оспорюється як потерпілою так і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Оцінюючи вищенаведене, зважаючи на неодноразовість, до певної міри систематичність вчинення протиправної поведінки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по відношенню до потерпілої через її приниження та домагання позбавити житла, які у свою чергу спричинили емоційну невпевненість та нездатність захистити себе і як наслідок звернення до правоохоронних органів, з огляду на пояснення потерпілої, якою такі докази більш деталізовано то вказане, є свідченням вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 психологічного насильства в сім'ї щодо ОСОБА_3 .
Про вказане, а саме вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 психологічного насильства щодо ОСОБА_3 свідчать також і заперечення останніх своїх дій; не усвідомлення всієї серйозності таких; небажання врегулювати існуючу напружену ситуацію та змінити свою поведінку. Про це додатково свідчить і факт звернення заявниці до виконавчого органу територіальної громади за місцем проживання, про що відображено у характеристиках за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в контексті Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вчинили психологічне насильство відносно потерпілої, а відтак вони підлягають адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 1732 КпАП України, тобто за вчинення домашнього насильства.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (рішення у справі X та Y проти Голландії, §§ 22 і 23; Костелло Робертс проти Сполученого Королівства, 25 березня 1993 року, § 36, Серія A № 247-C; DP і Ж.C. проти Сполученого Королівства, № 38719/97, § 118, 10 жовтня 2002 роки; MC проти Болгарії, № 39272/98, §§ 150 і 152, ЄСПЛ 2003 XII; A. проти Хорватії, № 55164/08, § 60, 14 жовтня 2010 року; і вищенаведене справу Хаждуова, § 46), неодноразово зазначив, що у випадку коли стосується до поваги приватного життя, то воно включає фізичну і психологічну цілісність особи, і зобов'язанням Держави є захистити його, навіть якщо небезпека відбувається в результаті дій інших осіб. У цьому напрямку, Держави повинні мати у своєму розпорядженні і застосовувати на практиці відповідну законодавчу базу, яка надає захист проти насильницьких дій з боку приватних осіб.
Вказане знайшло своє відображення у статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства» згідно з якою державна політика у сфері запобігання та протидії домашньому насильству спрямована на забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання домашнього насильства, надання всебічної допомоги постраждалим особам та утвердження ненасильницького характеру приватних стосунків. Основними напрямами реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є: 1) запобігання домашньому насильству; 2) ефективне реагування на факти домашнього насильства шляхом запровадження механізму взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; 3) надання допомоги та захисту постраждалим особам, забезпечення відшкодування шкоди, завданої домашнім насильством; 4) належне розслідування фактів домашнього насильства, притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміна їхньої поведінки.
Що стосується клопотаннь захисника Новікова О.П. про повернення протоколів про адміністративне правопорушення від 18 листопада 2019 року за № 091930/2308 та № 091931/2309 складених щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.1 ст. 1732 КпАП України за для доопрацювання, то суд вважає їх безпідставними, з огляду а те, що вказав адміністративні протоколи складені з дотриманням вимог КпАП України та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд виходячи з його необхідність для виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень як для самого правопорушника так і для інших осіб, зважує на ступень вчинених останніми правопорушення, їх майновий та сімейний стан.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст. 1732, ст.ст. 283, 284 КпАП України, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 1732 КпАП України і призначити їй адміністративне стягнення у в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн.
У разі несплати штрафу ОСОБА_1 не пізніше 15 днів з дня вручення їй постанови про накладання штрафу, а в разі оскарження цієї постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 308 КпАП України у порядку примусового виконання даної постанови, стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 340 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 1732 КпАП України і призначити йому адміністративне стягнення у в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн.
У разі несплати штрафу ОСОБА_2 не пізніше 15 днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а в разі оскарження цієї постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 308 КпАП України у порядку примусового виконання даної постанови, стягнути з ОСОБА_2 подвійний розмір штрафу, а саме 340 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя: