Провадження № 1-кс/714/357/19
ЄУН: 714/1126/19
"26" грудня 2019 р. м. Герца
Слідчий суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участю: особи яка звернулася із скаргою ОСОБА_3
прокурораОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Герцаївського ВП Сторожинецького ВП ГУНП у Чернівецькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність Герцаївського ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, посилаючись на те, що 17 грудня 2019 року він звернувся до Герцаївського ВП Сторожинецького ВП із заявою про внесення відомостей про кримінальне правопорушення за ст. 194 КК України відносно ОСОБА_5 та її родичів.
Вважає, що скільки працівники Герцаївського ВП по день його звернення до суду із вказаною скаргою не внесли відомості до ЄРДСР, то останніми допущено бездіяльність. Тому, просив зобов'язати останніх внести відомості про кримінальне правопорушення за ст. 194 КК України згідно поданої ним заяви.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити. У своєму поясненні послався на те, що з липня 2015 року за згодою ОСОБА_6 , як власника домогосподарства, розташованого в АДРЕСА_1 зареєструвався у даному господарстві. З дозволу власника, за власні кошти провів оздоблювальні роботи по господарству, в т.ч. залив бетонний тротуар приблизною довжиною 60 м на 0,8 м. Згодом дізнався, що ОСОБА_6 подарувала означене домоволодіння ОСОБА_5 через такі обставини, він звернувся до суду із позовом про визнання вказаного договору дарування недійсним. Так як ОСОБА_5 з членами її родини почали знищити майно - бетонний тротуар, за його заявою судом в межах цивільної справи було вжито заборонено відповідачам провадити будь-які роботи. На день звернення до органів поліції та до суду з даною скаргою ОСОБА_5 припинили знищити майно. Разом з тим вважає, що своїми протиправними діями ОСОБА_5 та її родичі вчинили кримінальне правопорушення передбачене ст. 194 КК України, через що і звернувся до органів поліції, але останні у свою чергу жодні дії не вживали, тому просив суд зобов'язати працівників Герцаївського ВП внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДСР та розпочати досудове розслідування.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги з підстав того, що заява ОСОБА_3 не містить жодні відомості, які б вказували на вчинення ОСОБА_5 та її родичами кримінального правопорушення, зокрема не розкрита суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України, яке би вказувало на наявність умислу на пошкодження майна, шкоди яка зазнав скаржник в розмірі 250 і більше неоподаткованих мінімумів та причинного зв'язку між діяннями та наслідками. Тому, за змістом такої заяви ОСОБА_3 , підстав для внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні.
Суд, заслухавши думку прокурора та особи яка звернулася із скаргою, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора які можуть бути оскарженні під час досудового розслідування.
Згідно п.1 ч.1 зазначеної статті КПК України, у визначеному законодавством порядку може бути оскаржено бездіяльність, слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Нормою ч. 1 ст. 214 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань тільки таку заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Перелік відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений частиною 5 ст. 214 КПК України. Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення.
На вказане звернуто увагу і у п. 2.1 положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» (із змінами затвердженими наказами Генеральної прокуратури від 22.05.2017 №147, від 31.01.2019 №16).
Отже, до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню не будь-які відомості, а виключно ті, що можуть свідчать про вчинене кримінальне правопорушення.
Само по собі словосполучення «кримінальне правопорушення» про яке йдеться у Кримінально процесуальному кодексі України є узагальнюючим терміном, яке охоплює як злочини (незалежно від ступеня їх тяжкості), так і кримінальні проступки.
Тому, положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2, ст.11 КК України, згідно з якими, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, а відтак, критерієм внесення відомостей до ЄРДР є саме фактичні дані, що вказують на ознаки конкретного складу злочину.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Таким чином, системний аналіз зазначених норм зводяться до висновку, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про обставини не щодо усіх (будь-яких) заяв чи повідомлень, а тільки тих, які можуть свідчити про вчинення саме кримінального правопорушення (злочину), тобто повинні мати достатні дані про наявність в події ознак складу злочину у розумінні ст.11 КК України.
Судом встановлено, що 17 грудня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Герцаївського ВП Сторожинецького ВП ГУНП у Чернівецькій області із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення щодо вчиненого ОСОБА_5 та її родичів злочину передбаченого за ст. 194 КК України.
Частиною 1 статті 194 КК України встановлено відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
Об'єктивна сторона даного злочину характеризується суспільно небезпечними діяннями, які полягають у знищення або пошкодження чужого майна та суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди у великих розмірах. Отже, за конструкцією об'єктивної сторони склад злочину, передбачений ч.1 ст.194 КК України, є матеріальним, оскільки передбачає наслідки як обов'язковий елемент його об'єктивної сторони (причинний зв'язок між діяннями та наслідками).
Суб'єктивна сторона даного злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.
Закон не покладає на заявника обов'язок з достовірністю наводити у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення усі елементи складу злочину, достатньо даних про об'єктивні ознаки злочину, разом з тим скаржником таких об'єктивних даних, які свідчать про ознаки злочину, передбаченого ст.194 КК України за викладених у заяві обставин не наведено, зокрема не викладено обставин вчинення діянь, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, не вказано саме яку шкоду було йому заподіяно, та не наведено обґрунтувань, що свідчать про наявність умислу на його вчинення, а тому вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудового розслідувань і щодо них не повинно проводитись досудове розслідування.
Крім цього ОСОБА_3 у своїй заяві також зазначає, що між ним та ОСОБА_5 наявний цивільний спір щодо господарства по АДРЕСА_1 , який наразі перебуває на розгляді у Герцаївському районному судді, та по якому призначено ряд експертиз.
Такі обставини у своїй сукупності на думку суду є свідченням можливого впливу на хід розгляду цивільної справи через призму внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідувань.
За наведених вище обставин, прихожу до висновку, що в слідчого Герцаївського ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 не було, а відтак й підстав для задоволення його скарги відустні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 307 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Герцаївського ВП Сторожинецького ВП ГУНП у Чернівецькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7