Справа № 713/2021/19
Провадження №3/713/719/19
іменем України
28.12.2019 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючий суддя Кибич І.А., за участю секретаря судових засідань Андрюк О.Д., за участю захисника Ковалюка М.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Вижницького відділення поліції Кіцманського відділення поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, особа з інвалідністю 2-ї групи, за ст.ст.173-2 ч.1, 185 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серія АПР18 №090154 від 01.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , 01.10.2019 року близько 24-00 год., знаходячись по місцю проживання в с.Іспас, Вижницького району Чернівецької області, вчинив словесну суперечку із своїм сином ОСОБА_2 , під час якої образив його нецензурною лайкою чим вчинив домашнє насильство, яке виразилось в умисному вчиненні діянь психологічного характеру. Своїми діями вчинив правопорушення передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серія АПР18 №090155 від 01.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , 01.10.2019 року о 24-35 год в с.Іспас, Вижницького району Чернівецької області, при виконанні службових обов'язків вчинив насильство в сім'ї, відмова пройти до службового кабінету, чим своїми діями вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, подав заперечення на протоколи. Зазначає, що 30.09.2019 року близько 23-00 год. він перебував вдома в АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 . Зазначив, що проживає окремо від сина ОСОБА_2 в приміщенні літньої кухні, з якими в нього суперечки через нерухоме майно, а саме житловий будинок, який належить йому на праві власності. Між ним та його сином ОСОБА_2 виникла суперечка, в ході якої син ображав його нецензурними словами. Жодних дій чи висловлювань нецензурною лайкою в бік сина не вчиняв, обставини викладені в протоколі не відповідають дійсним обставинам. Працівники поліції безпідставно 01.10.2019 року близько 01-00 год вимагали вийти, вирвали двері та без дозволу зайшли в приміщення кухні, застосували спецзасоби. Причин затримання поліцейські не вказували. Жодних конфліктів чи суперечок з сином в той час не відбувалося. Домашнього насильства та злісної непокори поліції не вчиняв. Просив закрити провадження у справі, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.173-2 ч.1, ст.185 КУпАП.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.173-2 ч.1, ст.185 КУпАП з наступних підстав.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Стаття 173-2 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.3 ч.1 Розділу І ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14, п.17 ч.1 Розділу І ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
В судове засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомили.
З копії заяви ОСОБА_2 від 01.10.2019 року вбачається, що останній просить притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який 01.10.2019 року біля 24-00 год. вчинив з ним та його сім'єю суперечку під час якої погрожував ножем та виражався нецензурними словами.
З письмових пояснень ОСОБА_2 від 0.10.2019 року вбачається, що 01.10.2019 року за місцем проживання в с.Іспас, виникла суперечка з батьком ОСОБА_1 під час якої він погрожував побиттям та виражався нецензурною лайкою. В подальшому він викликав поліцію, якій ОСОБА_1 чинив опір та шарпав за формений одяг.
З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 01.10.2019 року о 00-00 год батько чоловіка ОСОБА_1 за спільним місцем проживання в с.Іспас, вчинив з ними суперечку, погрожував ножом. В подальшому чинив опір поліції та шарпав за формений одяг.
Судом встановлено, що заява про вчинення правопорушення від ОСОБА_2 належним чином відділом поліції не зареєстрована, а тому судом до уваги не береться.
В протоколі про адміністративні правопорушення Серія АПР18 №090154 від 01.10.2019 року відносно ОСОБА_1 за ст.173-2 ч.1 КУпАП в графі «потерпілий» зазначено «не має».
Поліцейським зазначено свідками: сина ОСОБА_2 та невістка ОСОБА_3 , з якими тривалий час перебуває в неприязних відносинах з приводу користування житловим будинком, дані свідки в судове засідання не з'явилися та не підтвердили викладені письмові пояснення, а тому судом до уваги вказані пояснення не беруться, оскільки є сумніви в об'єктивності наданих пояснень. Інших свідків та очевидців працівниками поліції не встановлено, пояснень до протоколу не долучено.
Відповідно до ст. 185 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, які саме законодавчо обґрунтовані вимоги поліцейського, тобто акти, юридично рівнозначні наказам, що виражені у категоричній формі, були висунуті поліцейським та в подальшому не виконані ОСОБА_1 . Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 чинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейському при виконанні ним службових обов'язків, суду не надано.
З рапорту ДОП Вижницького ВП Гашмей Ю. вбачається, що 01.10.2019 року біля 00-40 год. ОСОБА_2 повідомив про вчинення батьком ОСОБА_1 домашнього насильства, будучи в п'яному вигляді на неодноразові зауваження не реагував, виражався в сторону працівників поліції нецензурною лайкою шарпав за формений одяг та не припиняв протиправну поведінку. До останнього були застосовані спецзасоби кайданки та доставлено до Вижницької ЦРЛ для проведення медичного освідчення та до Вижницького ВП.
Долучений рапорт працівника поліції, належним чином не зареєстрований, пояснення у ОСОБА_1 з приводу вказаних обставин не відібрано. Таким чином, суд критично відноситься до рапорту поліцейського, прилученого до матеріалів протоколу, оскільки він не містить в собі будь - яких об'єктивних ознак офіційності, та не береться судом до уваги.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином до матеріалів справи не долучено жодних доказів вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства стосовно ОСОБА_2 та злісної непокори поліцейському. Даних про те, що наслідки, які передбачені в диспозиції ст.173-2 КУпАП як обов'язкові, настали чи могли настати (потерпілий від насильства)- немає.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 не представлено.
Вказані факти та обставини викликають сумнів в правомірності складених протоколів.
Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом ( посадовою особою ) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень передбачених ст.173-2 ч.1, ст.185 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень.
На підставі п.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.ст.173-2 ч.1, 185, 221, 251, 252, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, Суд,-
Справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.173-2 ч.1, ст.185 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: І. А. Кибич