Справа № 639/4367/18 Головуючий суддя І інстанції Єрмоленко В. Б.
Провадження № 22-ц/818/5493/19 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Спори, пов'язані із застосуванням Закону України "Про захист прав споживачів"
26 грудня 2019 року м.Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Кіся П.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Личак А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2019 року, ухвалене у складі судді Єрмоленко В.Б., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживача, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2018 року ОСОБА_1 15.08.2018 року звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (далі КП «ХТМ»), в якому просила суд визнати незаконними дії відповідача зі щомісячного зняття показань приладу обліку теплової енергії, встановленому у будинку АДРЕСА_1 , де вона проживає, за опалювальний період 2017 - 2018 рр. без присутності представника споживачів послуг з централізованого опалення - мешканців зазначеного будинку; зобов'язати КП «ХТМ» здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого опалення, що надані позивачу, як споживачу у опалювальний період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно, зменшивши її на середню вартість ненаданих послуг за вказаний період у розмірі 3,0531 Гкал, та повернути позивачу на її особистий рахунок НОМЕР_1 в КП «ХТМ» надмірно сплачену за послуги централізованого опалення суму у розмірі 3 788,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що вона є споживачем комунальних послуг з централізованого опалення (теплопостачання) квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві спільної часткової власності з ОСОБА_2 , на підставі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 933 - зі змінами), з відкриттям особистого рахунку 609106919.
20.09.2017 3-х поверховий будинок, в якому знаходиться квартира позивача, був обладнаний засобом (приладом) обліку теплової енергії, показання якого відображені у квитанціях на оплату зазначених послуг. У квитанції за жовтень 2017 року зазначено, що первісні (попередні) показання приладу обліку теплової енергії становлять 0.000. Разом з тим, 16.10.2017 власники квартир зазначеного будинку, як споживачі послуг з централізованого опалення, склали акт про те, що показання встановленого у цьому будинку приладу обліку теплової енергії станом на 16.10.2017, тобто до початку опалювального сезону, становлять 437.100 ГДж. Цим же актом засвідчено, що працівник КП «ХТМ» відмовився від підпису та прийняття акту, після огляду повісив навісний замок на металевий ящик з лічильником, закрив на замок вхідні двері підвалу, ключа від замків мешканцям будинку не надав.
Позивач стверджувала, що лише 05.08.2018 доступ мешканців будинку до приміщення з приладом обліку теплової енергії відновлено, про що складено відповідний акт. ОСОБА_1 також зазначає, що КП «ХТМ» приховувало фактичні показання приладу обліку теплової енергії та у період опалювального сезону не склало за участю споживачів жодного акту, в якому би були зафіксовані початкові та поточні показання приладу обліку теплової енергії, не допустило присутності представника споживачів під час зняття показань. Різниця між фактичними показаннями приладу обліку теплової енергії та показаннями, зазначеними у квитанції, становить 437.100 ГДж, тому позивач вважає, що саме за таку кількість не поставленої теплової енергії вона зайво сплатила на користь КП «ХТМ».
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2019 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «ХТМ» про захист прав споживача, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано незаконними дії Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» щодо зняття показань приладу обліку теплової енергії, встановленому у будинку АДРЕСА_1 , з жовтня 2017 року по квітень 2018 року без присутності представника споживачів послуг з централізованого опалення - мешканців будинку.
Зобов'язано Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» здійснити перерахунок оплати вартості послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 , як споживачу за особовим рахунком НОМЕР_1 , за опалювальний період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно, за вирахуванням оплати за 437.1 ГДж не отриманої теплової енергії.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь держави судовий збір в сумі 1409 грн. 60 коп.
В апеляційній скарзі КП «ХТМ» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування скарги зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства відповідальність за своєчасне проведення повірки приладів обліку теплової енергії покладено на суб'єкта господарювання, який зобов'язаний здійснювати їх обслуговування (в даному випадку на КП «Харківські теплові мережі»), але така повірка здійснюється за рахунок співвласників будинку. При виникненні сумнівів у правильності вимірювання кількості теплової енергії допускається проведення позачергової повірки лічильника теплової енергії. Відповідно до пункту 21 Правил користування тепловою енергію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, позапланова повірка приладів комерційного обліку виконується за рахунок ініціатора такої повірки.
Відповідно до акту допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії № 12436 від 20.09.2017 у вищезазначеному будинку КП «ХТМ» встановило прилад обліку теплової енергії Multical 402, який пройшов першу повірку при виробництві, з показаннями 000000.0 ГДж. Представники підприємства змушені були встановити замок на двері в підвал для запобігання від крадіжки. Підприємство повідомляло всіх власників квартир зазначеного будинку щодо безкоштовного встановлення вузла комерційного обліку, помістивши листівки на під'їздах, жодних звернень щодо встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії до підприємства не надходило.
Послались на те, що твердження позивача ОСОБА_1 щодо акту від 16.10.2017, яким нібито на початок опалювального сезону показання приладу обліку теплової енергії складали 437,100 ГДж, спростовуються копією акту допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії № 12436 від 20.09.2017, з показами лічильника 000000,0 ГДЖ, актами огляду від 07.12.2017 з показами 233,2 ГДж та від 11.12.2017, де зазначені показники - 252,1 ГДж. За весь опалювальний період 2017-2018 р.р. щомісяця знімались показники лічильника та фіксувались у відомості обліку споживання теплової енергії. Доданий до позову акт від 16.10.2017 не підписаний виконавцем послуг та не направлений КП «ХТМ».
Зазначено, що разом з відзивом уповноважений представник КП «Харківські теплові мережі надав суду першої інстанції відомості обліку теплової енергії, в яких дані показань приладу обліку теплової енергії зафіксовані підприємством співпадають з даними позивача в розрахунках (а.с. 30-36 )
Відповідно до копії акту допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії № 12436 від 20.09.2017 показання лічильника складали 000000,00 ГДж, та час праці 2976 год (час праці теплового лічильника починається з моменту встановлення в лічильник акумулятору для перевірки роботи лічильника теплової енергії, ще при випуску з заводу, даний час не впливає на споживання теплової енергії в ГДж).
До відзиву було надано копію паспорту лічильника теплової енергії, згідно з яким у лічильника теплової енергії мається архів виміряних та обчислених параметрів, а також архів кодів помилок. Позивач для перевірки показань лічильника має право звернутися до ліцензовано фірми для зняття архів показань лічильника, або при виникненні сумнівів у правильності вимірювання кількості теплової енергії провести позачергової повірки лічильника теплової енергії.
Послались на те, що позивач у своїй заяві просив суд зобов'язати КП «ХТМ» здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого опалення, що надані позивачу, як споживачу у опалювальний період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно, зменшивши її на середню вартість ненаданих послуг за вказаний період у розмірі 3,0531 Гкал, та повернути позивачу на її особистий рахунок НОМЕР_1 в КП «ХТМ» надмірно сплачену за послуги централізованого опалення суму у розмірі 3788,07 грн., однак суд своїм рішенням зобов'язав Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» здійснити перерахунок оплати вартості послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 , як споживачу за особовим рахунком 60910691, за опалювальний період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно, за вирахуванням оплати за 437.1 ГДж не отриманої теплової енергії, що в грошовому еквіваленті дорівнює 129 963,47 грн.
ОСОБА_1 суду було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить останню залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Зазначила, що відповідач намагається виправдати свої дії із самоправного встановлення теплолічильника без дозволу співвласників будинку - власників приватизованих квартир, яке є втручанням у переоснащення технічного обладнання допоміжних приміщень, його інженерних мереж.
Вказала, що відповідач не звертався до співвласників будинку - власників квартир та допоміжних приміщень, технічного обладнання будинку, з вимогами щодо переоснащення інженерних мереж шляхом врізки приборів обліку теплової енергії. Доводи, що відповідач начебто розвішував об'яви, не підтверджені жодним доказом. Ці обставини були предметом дослідження судом першої інстанції, в якому представник відповідача не надав жодного доказу на підтвердження обставин повідомлення співвласників будинку про переоснащення технічного обладнання, не отримав дозволу співвласників відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та не отримав рішення Загальних зборів співвласників будинку, яким би були визначені підрядники для виконання робіт по втручанню до технічного обладнання та його переоснащення приборами обліку теплової енергії.
Послалась на те, що станом на 20.09.2017 - дату врізки в інженерну мережу будинку приборів обліку теплової енергії, має значення не наявність чи відсутність порядку інформування мешканців про наміри відповідача, а фактичні незаконні дії останнього. Все. що вчиняли працівники відповідача, починаючи з 20.09.2017 без дозволу (рішення) Загальних зборів співвласників будинку, є протиправними діями відповідача.
Зауважила, що доводи представника відповідача про те. що вищезазначеного дозволу не потрібно, суперечать наведеній нормі матеріального права, при цьому балансоутримувач КП «Жилкомсервіс». який не є ні власником, ні співвласником будинку, ніякого відношення до правовідносин між співвласниками будинку та відповідачем у цій справі за даним предметом позову не має. КП «Жилкомсервіс» не наділений повноваженнями надавати будь-які дозволи на технічне переобладнання інженерних мереж будинку, оскільки вони йому не делеговані «Загальними зборами співвласників будинку» і вищезазначеним рішенням КСУ подібні повноваження балансом гримувала багатоквартирного будинку не констатовані.
Вказала, що, навіть якщо відповідач не отримав акта-претензії від 16.10.2017, надісланого мешканцем кв. 3 будинку позивача, а дізнався про цей акт лише з отриманням позовної заяви, то і в такому разі протягом місяця з дня отримання акту жодних дій до його розгляду - та перерахунку не здійснив.
Вважає, що споживача не має обов'язку вжиття дій досудового врегулювання спору.
Вказала, що суд не має можливості встановити достовірність будь-яких показань лічильника, оскільки сторона споживача була позбавлена будь- якого контролю за правильністю нарахування показань лічильника.
Зазначила, що показання 2018-2019 років не відображають реальних витрат теплової енергії протягом опалювального періоду 2017-2018 років, оскільки в опалювальному періоді 2017-2018 р.р. превалювала тепла погода аж до кінця січня - початку лютого 2018 року, коли пішов перший сніг та вперше температура сягнула позначки нижче 0. В той час. як в опалювальному періоді 2018-2019 р.р. перші морози почались ще у листопаді 2018 року.
Послалась на те, що довід апелянта щодо того, що на фотознімку, де представлене табло теплолічильника з даними 000437.1. неможливо встановити які саме дані вказані на табло (поточні показання теплолічильника, архів даних, спожита енергія, спожитий обсяг, кількість юдин, температура, розхід теплолічильника. навантаження та ін.). спростовуються як самим зображенням на фотознімку, де у правому верхньому кутку мається позначка Е1, а внизу посередині табло - позначка GJ так і показами свідків.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, за участі учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не у повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.10.2017 року споживачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складений та підписаний акт-претензія, яким, зафіксовано, що у напівпідвальному приміщенні другого під'їзду будинку встановлений лічильник теплової енергії. Акту за участю мешканців будинку, в якому власники квартир даного будинку № 16 надали б свою згоду на встановлення в даному місці лічильника, а також із зазначенням початкових показників лічильника при його установці і пломбуванні - не складалося. Ключа від замку вхідних дверей в приміщення, де встановлений лічильник, жоден з власників квартир будинку немає. Доступ до приміщення з лічильником мають тільки працівники КП «ХТМ». Мешканцями будинку був проведений огляд лічильника, на табло якого зазначені дані 437,100.Після огляду працівник КП «ХТМ» повісив навісний замок на металевий ящик з лічильником, потім закрив на замок вхідні двері підвалу. Ключа від замків вхідних дверей підвалу і металевого ящика з лічильником мешканцям будинку не надав. Представник КП «ХТМ» від підпису та прийняття акту відмовився. (а.с.11)
В подальшому 05.08.2018 мешканці будинку ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 склала повторний акт, з якого вбачається, що працівники КП «ХТМ» жодного разу за період після 16 жовтня 2017 р. та до 05.08.2018 р. не надавали доступ мешканцям будинку до показань лічильника. З 05 серпня 2018 року їх доступ до напівпідвального приміщення, розташованого в другому під'їзді будинку № 16 був відновлений, перешкоди у вигляді замка на вхідних дверях в напівпідвальне приміщення добровільно усунені працівниками КП «ХТМ». Станом на 05.08.2018 року доступ споживачів послуг централізованого опалення будинку № 16 до показань лічильника теплової енергії, як і раніше, відсутній (а.с.12).
Відповідачем до суду надані відомості обліку споживання теплової енергії на тепловому пункті АДРЕСА_1 , тип теплолічильника Multical 402 за період з 25.10.2017 р. по 16.04.2018 р. (а.с.30-36). Як зазначено в самих відомостях, останні призначені для складення внутрішнього звіту між відділами відповідача щодо дат зняття показань для чергового звіту з наведенням висновків за місяць по стовпчикам 2, 3 та 4. В даних відомостях відображені всі показники теплолічильника, а також додатково зазначені прописним текстом номери квартир (№№2,5,7,8,9,10,11,12,21), мешканці яких відмовились бути присутніми при зніманні показників з приладу обліку. Однак форма відомості свідчить про те, що такий документ не призначений для підписання споживачами послуг, його форма є складовою типового робочого проекту встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії на опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38-42).
Актом від 29.09.2018, складеним мешканцями квартир №№ 2,5,7,8,9,10,11,12,21 АДРЕСА_1 встановлено, що зазначені мешканці, ознайомившись з копіями відомостей обліку споживання теплової енергії КП «Харківські теплові мережі», наданими їм ОСОБА_8 з квартири № 13 , стверджують, що протягом усього опалювального сезону 2017 - 2018 рр. ніхто з представників КП «ХТМ» до них з метою їх присутності при знятті показань з лічильника теплової енергії, встановленого у 2-му під'їзді будинку, не звертався (а.с. 56).
Таким чином, твердження, вказані у Відомостях обліку споживання теплової енергії КП «ХТМ», складених 25.10.2017 р., 22.11.2017 р., 20.12.2017 р., 19.01.2018 р., 21.02.2018 р., 21.03.2018 р., 16.04.2018 р. про відмову мешканців бути присутніми під час зняття показань лічильника теплової енергії не підтверджені будь-якими іншими доказами і суперечать даним акту від 29.09.2018 р.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , який проживає в кв. 13 , ОСОБА_4 - мешканець квартири 27 підтвердили, що 16.10.2017 р. вони побачили біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_1 зібрання мешканців та почули крики сусідки з квартири № 16 , яка на підвищених тонах висловлювала невдоволення діями працівників КП «ХТМ», які не допускали її до підвального приміщення, тобто до теплолічильника. Підійшовши ближче, ОСОБА_4 побачив, що один з працівників КП «ХТМ», на спині фірмового одягу якого був напис ХТС, знаходився у відкритому напівпідвальному приміщенні, де був встановлений білий металевий короб, у якому знаходився теплолічильник. Мешканцям будинку вдалося оглянути теплолічильник, який показував витрати енергії у ГДж, на рідкокристалічному табло якого чорними цифрами значилось 000437,1. У верхньому правому куті значились дані EI. Після огляду теплолічильника ОСОБА_4 та троє інших споживачів склали акт-претензію від 16.10.2017 року, у якому зафіксували показання теплолічильника, які вони побачили. Надавши обидва примірники акту працівникам КП «ХТМ» на підпис, споживачі отримали відмову працівників від підпису актів-претензій, про що зазначили в акті.
Крім того, представником позивача суду надані фотознімки табло теплолічильника, які були виконані 16.10.2017 року на смартфон мешканця квартири АДРЕСА_5 . Обидва фотознімка передані мешканцями квартири № 3 зазначеного будинку на електронну скриньку представника позивача ОСОБА_9 06.02.2019 р. о 23:51, що вбачається із роздрукованої сторінки електронної скриньки представника позивача, оглянутої в судовому засіданні безпосередньо. На першому фото - зображення табло теплолічильника з даними 000437,1 та літерами GJ, знизу дата та час зйомки 2017-10-16 12:11. Зазначене фото відповідає наданому представником відповідача КП «ХТМ» керівництву по експлуатації теплолічильника Multical 402, в якому містяться зображення всіх можливих показників табло, в тому числі із зображенням Е1 та цифрами, що означають показники енергії. На другому фото - зображення напівпідвального приміщення із закритим металевим коробом, розташованим у тому ж будинку, дата та час зйомки - 2017-10-16 12:16, тобто через п'ять хвилин після першого фото, що відповідає зовнішньому вигляду приміщення з зображенням металевого коробу, яке надане представником відповідача разом із відзивом (а.с.80).
Акт-претензія від 16.10.2017 року складена на реалізацію права споживачів, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а вимога про перерахунок вартості послуг в сторону зменшення заявлено позивачем відповідно до норм п. 5 ч. 1 ст. 7 вказаного закону.
Задовольняючи частково вимоги позову, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що опалювальний період закінчився 30 квітня 2018 року, однак перерахунку за фактично спожиту теплову енергію з урахуванням початкових показань приладу обліку теплової енергії - 437.1 ГДж, КП «ХТМ» не здійснило, що є порушенням ст. 24 вищезазначеного закону.
При цьому суд вказав, що позивачем не надано належних доказів відправлення акта-претензії від 16.10.2017 відповідачу, однак судом встановлені обставини відмови працівників відповідача від підпису акту без поважних причин. Крім того, представником відповідача у судовому засіданні зазначено, що про акт-претензію від 16.10.2017 КП «ХТМ» стало відомо з позову, при цьому доказів того, що КП «ХТМ» розглянуло такий акт-претензію протягом 30 днів та задовольнило претензію споживачів, матеріали справи не містять.
Акти огляду вузла обліку теплової енергії, складені представниками КП «ХТМ» 07.12.2017, 11.12.2017, форма яких передбачає підпис представника споживачів, замість останніх, підписані працівниками КП «ХТМ». При цьому матеріали справи не містять доказів того, що споживачі - мешканці вищезазначеного будинку, уповноважували зазначених працівників Новобаварської філії КП «ХТМ» на підписання таких актів, або були присутні при їх складанні та відмовились від підпису. Будь-яких інших документів, щодо зняття показань приладу обліку в зазначеному будинку, які були б підписані споживачами суду також не надано.
Пунктом п. 14 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (зі змінами), показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів, що відповідає праву споживача на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг в у встановленому законом порядку і закріплено п.7 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Разом з тим акти огляду вузла обліку теплової енергії, складені представниками КП «ХТМ» 07.12.2017 р., 11.12.2017 р., форма яких передбачає підпис представника споживачів, замість останніх, підписані працівниками КП «ХТМ». При цьому матеріали справи не містять доказів того, що споживачі - мешканці вищезазначеного будинку, уповноважували зазначених працівників Новобаварської філії КП «ХТМ» на підписання таких актів, або були присутні при їх складанні та відмовились від підпису. Будь-яких інших документів, щодо зняття показань приладу обліку в зазначеному будинку, які були б підписані споживачами суду також не надано.
Відповідач всупереч передбаченого ст.ст. 12, 81 ЦПК України процесуального обов'язку не надав до суду докази на спростування вказаних висновків суду першої інстанції.
Тому колегія суддів погоджується з тим, що всупереч п.14 Правил, протягом всього опалювального періоду з жовтня 2017 року по квітень 2018 року, КП «ХТМ» зняття показань будинкових засобів обліку проводилось без присутності представника споживачів, що не спростовано наданими відповідачем щомісячними відомостями, і свідчить про порушення прав споживача, яке передбачено підпунктом 4 п.29 Правил на перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях тощо) у порядку, встановленому цими Правилами, а також закріплено п.7 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
За таких умов суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, який доводами скарги не спростований, про наявність підстав для визнання незаконними дій КП «ХТМ» щодо зняття показань приладу обліку теплової енергії, встановленому у будинку АДРЕСА_1 , протягом всього опалювального періоду з жовтня 2017 року по квітень 2018 року без присутності представника споживачів послуг з централізованого опалення - мешканців зазначеного будинку.
Що стосується рішення про зобов'язання Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» здійснити перерахунок оплати вартості послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 , як споживачу за особовим рахунком НОМЕР_1 , за опалювальний період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно, за вирахуванням оплати за 437.1 ГДж не отриманої теплової енергії, - то в цій частині рішення суду не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обґрунтовуючи висновки в цій частині суд першої інстанції виходив з того, що зазначені в акті-претензії від 16.10.2017, які підтверджуються показаннями свідків та фотознімками, свідчать про те, що показники приладу обліку теплової енергії - теплолічильника до початку опалювального періоду з жовтня 2017 р. по квітень 2018 р. становили 437,1 ГДж, тобто не відповідають даним акту допуску вузла обліку теплової енергії від 20.09.2017, та подальшим актам огляду вузла обліку теплової енергії від 07.12.2017 та від 11.12.2017, які складені без присутності споживачів.
Згідно інформації, зазначеної у квитанціях КП «ХТМ» за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року нарахування вартості послуг за теплопостачання відбувалось із показань теплолічильника 000000,0 ГДж станом на початок надання таких послуг у опалювальному періоді 2017 - 2018 рр..
З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що нульові показники приладу обліку станом на 16.10.2017 спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами. Різниця між фактично наданими послугами та послугами, за які КП «ХТМ» отримало оплату від споживача, становить 437,1 ГДж. Таким чином, суд першої інстанції вважає, що позивач зайво сплатив вартість послуг за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно у сумі, що дорівнює вартості 437,1 ГДж неотриманої теплової енергії.
У зв'язку з відсутністю відповідних досліджень та підтвердження належними доказами правильності здійсненого ОСОБА_1 самостійного перерахунку послуг централізованого опалення, виходячи з первісних показників лічильника 437,100 ГДж, суд не визначив суму, що надмірно сплачена на користь відповідача.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності факту переплати позивачем вартість послуг за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно у сумі, що дорівнює вартості 437,1 ГДж неотриманої теплової енергії.
Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
У статті 77 ЦПК України вказано про належність доказів:
1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
У статті 78 ЦПК України зазначено про допустимість доказів:
1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Про достатність доказів вказано у ст. 80 ЦПК України:
1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Суд першої інстанції не з'ясував, що згаданий акт-претензія від 16.10.2017 був складений у односторонньому порядку споживачами послуг з порушенням правил складання такого документу, які передбачені п.п. 33, 36-38 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005р. № 630, із змінами та доповненнями (надалі- Правила), які передбачають, що у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені у договорі. У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошуються представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та /або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів. За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі- акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця, у двох примірниках.
І лише у разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення такої перевірки або необґрунтованої відмови від підписання акт-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.
Судом не встановлено, що позивач дотрималась вищевказаного порядку звернення з претензією, що таку претензію не було розглянуто, внаслідок чого вона опинилась у ситуації, коли споживач змушений вдатися до складання одностороннього акту-претензії. Наданий позивачем акт від 16.10.2017 який не підписаний виконавцем послуг та не має відомостей про його направлення відповідачу
Тому у суду не було підстав для встановлення цих обставин брати до уваги показання свідків та фотознімків. Такі докази не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України та не можуть свідчити про те, що показники приладу обліку теплової енергії - теплолічильника до початку опалювального періоду з жовтня 2017 р. по квітень 2018 р. становили 437,1 ГДж.
Суд всупереч положенням ст. 264 ЦПК України не надав належної оцінки запереченням відповідача, які були наведені у його відзиві на позов, про те, що згідно копію паспорту лічильника теплової енергії у цьому приладі є архів виміряних та обчислених параметрів, а також архів кодів помилок. Якщо позивач ставить під сумнів знятті показання лічильника відповідачем, то він не був позбавлений на спростування цих відомостей звернутися за висновком до спеціаліста або відповідно до пункту 21 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМ України від 03.10ю2007 № 1198, виконати позапланову повірку приладів комерційного обліку за рахунок ініціатора такої повірки. Оскільки позивач з такими заявами до суду першої інстанції або у досудовому порядку не звертався, експертних висновків за результатами дослідження електронного архіву лічильника з висновками про наявність помилок у знятті показання лічильника - до суду не надала, суд першої інстанції безпідставно вважав, що відповідач має спростувати акт від 16.10.2017.
Суд першої інстанції також не надав належної оцінки тому факту, що надані представником КП «Харківські теплові мережі» відомості обліку теплової енергії, в яких дані показань приладу обліку теплової енергії зафіксовані підприємством, співпадають з наведеними позивачем даними у розрахунках (а.с. 30-36).
Тому колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позову в частині зобов'язання Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» здійснити перерахунок оплати вартості послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 , як споживачу за особовим рахунком НОМЕР_1 , за опалювальний період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно, за вирахуванням оплати за 437.1 ГДж не отриманої теплової енергії.
З огляду на те, що в цій частині висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд порушив норми процесуального і матеріального права, то відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підстави для часткового скасування оскарженого судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2019 року скасувати в частині зобов'язання Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» здійснити перерахунок оплати вартості послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 , як споживачу за особовим рахунком НОМЕР_1 , за опалювальний період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно, за вирахуванням оплати за 437.1 ГДж не отриманої теплової енергії.
Відмовити у задоволенні позову в цій частині.
В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення виготовлений 28 грудня 2019 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії П.В. Кісь.
О.М. Хорошевський.