Провадження № 22-ц/803/6464/19 Справа № 185/7944/18 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Красвітна Т. П.
05 листопада 2019 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,
при секретарі Догоновій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Павлоградської міської ради на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2019 року по справі за позовом Павлоградської міської ради до приватного нотаріуса Павлоградського міського нотаріального округу Іщик Миколи Васильовича, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною дії та скасування рішення про державну реєстрацію, -
У вересні 2018 року Павлоградська міська рада звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_1 використовує земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,0067 га, кадастровий номер 1212400000:02:026:0069, за відсутності відповідного рішення міської ради та договору оренди. Зокрема, п. 9 рішення Павлоградської міської ради від 21 грудня 2010 року №21-3/VI «Про продовження строку дії договору оренди земельних ділянок» ФОП ОСОБА_1 була зобов'язана здійснити заходи щодо демонтажу торговельного павільйону у строк до 01.04.2011 року. Таким чином, ОСОБА_1 безпідставно користується земельною ділянкою, а проведена державна реєстрація права власності за нею на торговельний павільйон АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 від 24 квітня 2017 року №34898440 підлягає скасуванню. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати дію приватного нотаріуса Павлоградського міського нотаріального округу Іщика Миколи Васильовича про внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права власності на торгівельний павільйон АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 протиправною; визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію на вказаний торгівельний павільйон за ОСОБА_1 від 24 квітня 2017 року №34898440 (а.с. 19-21).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Павлоградська міська рада, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скаргиі заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1-1692, виданого 10.05.2005 року Першою павлоградською державною нотаріальною конторою, належить торгівельний павільйон АДРЕСА_1 , загальною площею 59,9 кв.м., що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №85663428 від 24.04.2017 року (а.с. 8).
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1-1692, виданого 10.05.2005 року Першою павлоградською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається із нежитлового приміщення - торгівельного павільйону, загальною площею 59,9 кв.м, який розташований на земельній ділянці в районі кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" по АДРЕСА_3 , належного померлому спадкодавцю на підставі Акту про закінчення будівництва та вводу до експлуатації торгівельного павільйону, затвердженого рішенням виконкому Павлоградської міської ради №651 від 26.08.1999 року (спадкова справа №176/2005 рік) (а.с. 81).
Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частинами 1-3 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
За положеннями ч.ч. 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч.1 та ч. 6 ст. 367 ЦПК України).
Згідно ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Зі змісту положень ст. 48 ЦПК України вбачається, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у ч.ч. 1, 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Визначення відповідачів, предмету та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 15 травня 2019 року у справах №№552/91/18, 554/9144/17).
На стадії апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості замінити первісного відповідача належним відповідачем або залучити до участі в справі іншу особу, як співвідповідача.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що даний позов заявлений з приводу неправомірності (незаконності) здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - торгівельний павільйон АДРЕСА_1 ; приймаючи до уваги, що до участі у справі судом першої інстанції не було залучено у якості співвідповідача власника спірного нерухомого майна - ОСОБА_1 , яку залучено лише в якості третьої особи, - колегія приходить до висновку, що у задоволенні позову Павлоградської міської ради до приватного нотаріуса Павлоградського міського нотаріального округу Іщик Миколи Васильовича про визнання протиправною дії та скасування рішення про державну реєстрацію слід відмовити саме з наведених підстав.
В зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2019 рокупідлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Колегія наголошує, що позивач не позбавлений можливості звернення до суду, для захисту своїх прав та законних інтересів, з позовом до належного відповідача (співвідповідача).
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Павлоградської міської ради - задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2019 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову Павлоградської міської ради до приватного нотаріуса Павлоградського міського нотаріального округу Іщик Миколи Васильовича про визнання протиправною дії та скасування рішення про державну реєстрацію - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий
Судді