Справа № 761/18/20
04 січня 2020 року м.Київ Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Кабардино-Балкарії, Російської Федерації, чеченця, громадянина Російської Федерації, з середньою освітою, не одруженого, працюючого дробильником ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне», без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого (зі слів),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100000000002 від 03.01.2020 року,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
перекладача - ОСОБА_8 ,
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_2 04 січня 2020 року звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100000000002 від 03.01.2020 року.
Як вбачається з матеріалів клопотання Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100000000002 від 03.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , 03.01.2020, приблизно об 11 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем «BMW X5», н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вулиці Бурмистенка зі сторони вулиці М. Ломоносова та наближався до нерегульованого перехрестя з вул. Васильківською, що у м. Києві, проїжджа частина якої є головною по відношенню до проїжджої частини вулиці Бурмистенка.
У цей час по вулиці Васильківській, зі сторони Амурської площі в напрямку Голосіївської площі, рухався автомобіль «Mercedes-Benz 190» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , а по зустрічному напрямку руху рухався автомобіль «Hyundai Accent», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_10 .
Під час руху ОСОБА_4 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 підпункт «б», 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України. Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_4 виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «BMW X5», н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вулиці Бурмистенка зі сторони вулиці М. Ломоносова та наближаючись до нерегульованого перехрестя з вулицею Васильківською у м. Києві, під час руху не уважно стежив за дорожньою обстановкою, не правильно реагував на її зміни, під'їжджаючи до перехрестя нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю «Mercedes-Benz 190» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого на нерегульованому перехресті вулиць Бурмистенка та Васильківської у м. Києві відбулося зіткнення між вищевказаними транспортними засобами.
Після вказаного зіткнення автомобіль «Mercedes-Benz 190» н.з. НОМЕР_2 відкинуло на автомобіль «Hyundai Accent», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 від спричинених тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.
Порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 підпункт «б», 16.11 та дорожнього знака 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
3 січня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця ДТП від 3 січня 2020 року, схемою до нього та іншими матеріалами доданими до клопотання.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може перераховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Зазначені ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 3 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, він не є громадянином України та є громадянином Російської Федерації, без місця реєстрації на території України.
З огляду на наведене, усвідомлюючи реальність такого покарання ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, з підстав зазначених у ньому, та просила його задовольнити. Зазначила про те, що підозра ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними доказами. Просила врахувати, що внаслідок вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину загинула одна людина, інша - отримала травми. При цьому, уточнила, що метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. На існування таких ризиків вказує те, що підозрюваний є громадянином Російської Федерації, не має місця реєстрації в Україні, не одружений, немає дітей, а отже немає міцних соціальних зв'язків. Зазначає про те, що саме такий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде належною гарантією виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Крім того прокурор, з огляду на те, що кримінальне правопорушення спричинило смерть особи, просить не визначати розмір застави підозрюваному.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості.
Так, захисник вважає, що підозра, яка оголошена ОСОБА_4 є необґрунтованою, оскільки відсутні докази, що автомобіль «BMW X5», н.з. НОМЕР_1 , яким керував останній, був технічно справним. Також захисник зазначає, що за відсутності відповідного медичного висновку не доведено, що водій ОСОБА_9 помер внаслідок травм, отриманих під час ДТП. Отже захисник переконаний, що доказів для висновку про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, недостатньо.
Також захисник ОСОБА_7 вважає, що прокурором та слідчим не доведено існування ризиків неправомірної поведінки ОСОБА_4 , а сама тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, не може бути єдиною підставою для застосування до неї такого запобіжного заходу як тримання під вартою. При цьому захисник просить врахувати, що ОСОБА_4 має місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає його матір, має посвідку на постійне проживання в Україні, працює дробильником ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне», де позитивно характеризується, раніше не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, був тверезим під час вчинення інкримінованого йому злочину.
З огляду на наведене, захисник просив відмовити у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника та заперечував проти клопотання слідчого. Також ОСОБА_4 пояснив, що дійсно 03.01.2020 року він керуючи автомобілем «BMW X5», н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вулиці Бурмистенка та при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Васильківською, що у м. Києві, яка є головною по відношенню до вул. Бурмистенка, переконався у відсутності перешкод, виїхав на перехрестя, де сталось зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz 190» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався по вул. Васильківській. Після зупинки автомобіля він одразу підбіг до постраждалого, щоб надати йому допомогу, однак через деякий час водій автомобіля «Mercedes-Benz 190» н.з. НОМЕР_2 , помер. Вважає, що він не порушував вимог Правил дорожнього руху, а ДТП сталась з причини перевищення швидкості водієм автомобіля «Mercedes-Benz 190» н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , у зв'язку з чим він не побачив наближення до перехрестя вказаного автомобіля «Mercedes-Benz 190».
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100000000002 від 03.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
3 січня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, зокрема протокол огляду місця події та схема ДТП, показання свідка ОСОБА_10 .
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість та достатності доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів свідчать про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
З огляду на наведене, доводи захисника ОСОБА_7 про необґрунтованість підозри та недостатність доказів для висновку про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, не приймаються до уваги слідчим суддею.
Прокурор в судовому засіданні просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що спричинив смерть потерпілого, максимальним покаранням, яке може бути призначене за яке є позбавлення волі на строк до восьми років, дані про особу підозрюваного, який є громадянином іншої держави, не одружений, не має осіб на утриманні, а отже немає міцних соціальних зв'язків в Україні, а відтак існують ризики, що останній зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на потерпілих та свідків вказує також та обставина, що в ході здійснення досудового розслідування не встановлено усіх свідків, а тому ОСОБА_4 перебуваючи на свободі може чинити тиск на таких осіб, а також чинити певний вплив на потерпілих та свідків, які вже встановлені з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також слід визнати переконливими і твердження прокурора про наявність ризику перешкодити кримінальному провадженню іншим чином з огляду на те, що на даний час не встановлено усі обставини вчинення кримінального правопорушення, свідки, інші джерела доказів.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.
Разом з тим, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
Слідчим суддею враховуються фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , а саме характер такого кримінального правопорушення, яке пов?язано із грубим порушенням правил безпеки дорожнього руху, те що кримінальне правопорушення спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 , дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , відомості про вік підозрюваного та відсутність даних про неможливість перебування під вартою у зв?язку зі станом здоров?я, ту обставину, що останній є громадянином Російської Федерації, не має місця реєстрації в Україні, не одружений та не має осіб на утриманні, у сукупності дає підстави слідчому судді стверджувати про існування високих ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність у підозрюваного ОСОБА_4 місця проживання, відсутність судимостей, те, що підозрюваний згідно наданої довідки з 07.11.2019 працює дробильником ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне», з урахуванням наведених вище факторів не зменшують існуючих ризиків, які б слугували стримуючим фактором.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
При цьому, слідчий суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження вищезазначених ризиків.
Крім того, частина 4 ст.183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, а саме: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Вказані вище обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке спричинило смерть особи, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити до 02 березня 2020 року включно.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголосити 04 січня 2020 року о 15 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1