Справа №464/6629/19
пр № 2-о/464/11/20
02 січня 2020 року м. Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Рудаков І. П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Сихівський районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення,
заявник звернулась до суду із заявою у порядку окремого провадження у якій просить встановити факт, що має юридичне значення про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією і тією ж особою і є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 09 грудня 2019 року заяву залишено без руху для усунення недоліків, адже не зазначено мети встановлення факту, що має юридичне значення.
На виконання ухвали заявником вказано, що звернення до суду із заявою зумовлено виникненням майнових та особистих інтересів і прав, які полягають у користуванні спільним майном їх сім'ї, дачною ділянкою в кооперативі, грошовими коштами батька на депозиті в установі банку, цінними паперами батька і забезпечення заявнику, єдиному сину, права бути похованим біля батька, внаслідок чого виникає потреба «резервування» місця на цвинтарі.
Дослідивши матеріали заяви, суддя прийшов наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення. Аналогічна правова позиція викладена у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Із аргументів заявника викладених у заяві та долучених до неї документів, суд убачає, що встановлення такого факту зумовлено вищевказаними обставинами, які вказані у доповненні до заяви про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, які стосуються не тільки прав і обов'язків заявника після смерті ОСОБА_3 , але й і інших осіб, зокрема щодо користування спільним майна сім'ї заявника, земельної ділянки та грошових коштів, які належали ОСОБА_4 , про що вказує у заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Таким чином, приходжу переконання, що у встановленні такого факту убачається спір право, яке пов'язане із набуттям, припиненням, здійсненням та захистом права власності на зазначене вище майно після смерті ОСОБА_3 не лише у заявника, але й у сім'ї заявника, про що сам вказує у відповідній заяві, однак такі не мають процесуального статусу заінтересованих осіб у цій справі.
Отже, аналіз наведених заявником обставин у поданій заяві, дає підстави для висновку, що встановлення даних обставин не можливо здійснити у порядку окремого провадження шляхом встановлення відповідного факту.
Відтак, оскільки заявник звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження з вимогою, яка не може бути розглянута із застосуванням відповідного порядку, а тому суд прийшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Згідно з п. 3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 186, 259, 260, 261, 263, 354 Цивільного процесуального кодексу України,
у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Сихівський районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернення до суду із зазначеними вимогами в порядку позовного провадження.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право звернення до суду із клопотанням про повернення сплаченого судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повне судове рішення складено і підписано суддею 02 січня 2020 року.
Суддя І. П. Рудаков