Справа № 464/6486/19
пр.№ 1-кп/464/6/20
03.01.2020 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12019140070003055 від 17.11.2019 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Львова, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 16 листопада 2019 року приблизно об 17 год 45 хв., перебуваючи у супермаркеті «Сільпо», що за адресою: м.Львів, пр.Червоної Калини, 62, шляхом вільного доступу, таємно викрала майно ТзОВ «Сільпо-Фуд», а саме: свинячий стейк з ошийка в маринаді вагою 0,584 кг, вартістю 83,10 грн., хамон Rolfho Серрано Резерва Лимпио б/к 12 міс вагою 0,116 кг, вартістю 69,29 грн., сир Новгород Сіверський СЗ Рафаель 45% вагою 0,212 кг, вартістю 41 грн., горілку Nemiroff особлива штоф 0,370 л, вартістю 51,55 грн., банан вагою 0,154 кг, вартістю 2,46 грн., та перець червоний вагою 0,162 кг, вартістю 9,31 грн., а всього на загальну суму 256,71 грн. Після чого поклала викрадене в сумку світлого кольору, пройшла за межі каси не провівши оплату за товар. Однак свій злочинний умисел не довела до кінця, оскільки була виявлена та затримана охороною супермаркету.
16 грудня 2019 року між представником потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_6 укладено угоду про примирення.
Згідно якої ОСОБА_3 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст. 185 КК України та наведені обставини вчинення кримінального правопорушення.
Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст.185 КК України, та надала суду згоду на затвердження угоди про примирення, вказавши, що вона повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.15 - ч.1 ст.185 КК України, вид покарання, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, які їй роз'яснені судом. Окрім цього, обвинувачена ОСОБА_3 вказала, що вищезазначена угода про примирення укладена нею з представником потерпілої юридичної особи добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинувачена ОСОБА_3 зрозуміла роз'яснені судом права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.
Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити угоду і вказав, що матеріальна шкода потерпілій юридичній особі відшкодована повністю, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України - йому зрозумілі. Просив затвердити угоду в такому вигляді.
Прокурор ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечили проти затвердження угоди про примирення, оскільки узгоджене в даній угоді покарання відповідає вимогам ст.65 КК України. Просили затвердити угоду.
Заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення представника потерпілої юридичної особи, обвинуваченої, суд приходить до висновку, що угода підлягає затвердженню.
Відповідно п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.1 ст.185 КК України, оскільки остання вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна. Зазначене кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Представник потерпілої юридичної особи також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним.
Відповідно до ч.1 ст.475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між представником потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019140070003055 від 17.11.2019року, і призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати не понесені.
Питання речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.314, 371, 374, 468, 469, 473, 474, 475 КПК України,
затвердити угоду про примирення від 16 грудня 2019 року, укладену між представником потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Речовий доказ: DVD-R диск, на якому знаходиться відеозапис з камер відеоспостереження супермаркету «Сільпо», що за адресою: м.Львів, пр.Червоної Калини, 62, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ст.473 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий ОСОБА_1