Справа № 462/1303/19
Провадження № 2/463/1179/19
24 грудня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Фурик Л.М.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
представника третьої особи органу опіки
та піклування ЛРА ЛМР Демиденко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ «Служба у справах дітей» Личаківського району управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку побачень з дитиною, -
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, який згодом уточнив подавши заяву про збільшення позовних вимог, просить суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у його спілкуванні із донькою ОСОБА_5 та встановити порядок його участі у спілкуванні та вихованні доньки шляхом надання можливості: перебування доньки у батька кожного року в період з 13 серпня по 27 серпня; спільного відпочинку із донькою під час літніх канікул у період з 02 червня по 16 червня кожного року, без присутності матері; безперешкодного спілкування за допомогою будь-яких засобів зв'язку, у тому числі шляхом відео зв'язку через Skype, Viber чи інших програм, у вільний для дитини час.
Позовні вимоги мотивує тим, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбу протягом кількох років. У цей період у сторін народилася донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час народження доньки сторони спільно проживали в Італії, проте сімейне життя не склалось і відповідач з донькою переїхала жити окремо в Україну. Як наслідок шлюб було розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Львова у 2016 році. З позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини, від сплати таких позивач не ухиляється. На даний час ОСОБА_4 продовжує проживати в Італії, проте декілька разів на рік приїжджає в Україну для того, щоб провести час з донькою, однак відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, не дозволяє бачитися.
У зв'язку із цим виникла необхідність звернутися до суду з позовом. Враховуючи наведене, просить позовні вимоги задоволити.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 27 березня 2019 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ «Служба у справах дітей» Залізничного району управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку побачень з дитиною, передано за підсудністю на розгляд до Личаківського районного суду м.Львова.
19 квітня 2019 року вказана цивільна справа надійшла до Личаківського районного суду м.Львова.
Ухвалою судді від 02 травня 2019 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
11 липня 2019 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ «Служба у справах дітей» Личаківського району управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
В судовому засіданні 24 липня 2019 року протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.
Відповідач 12 серпня 2019 року подала відзив на позовну заяву. У такому зазначає, що позовні вимоги є непоґрунтованими, безпідставними та не підлягають задоволенню. Зокрема, повідомила, що нею не чиняться жодних перешкод у спілкуванні ОСОБА_7 з батьком, вони постійно спілкуються за допомогою програм Skype та Viber. Так як розмови проводяться у вечірній час, і дитині потрібно було лягати спати, щоб зранку бути бадьорою йти у дошкільний навчальний заклад, тому вона не завжди довго дозволяла їм розмовляти. Щодо встановлення порядку побачень ОСОБА_7 з батьком, то ним не додержано порядку надання дозволу для перебування доньки у батька, так як у Львів він приїжджає лише під час відпустки і ним не надано висновку обстеженням житлово-побутових умов його проживання. Окрім того наявна заборгованість по сплаті аліментів зі сторони позивача. На підставі вищевикладеного вважає, що відсутній предмет спору та просить закрити провадження у справі.
05 вересня 2019 року представник позивача подав відповідь на відзив, відповідно до якого зазначає, що підстави, вказані відповідачем у відзиві, не відповідають дійсності, оскільки відповідачем не було надано суду доказів на їх підтвердження. Звертає увагу суду на те, що позивач сплатив заборгованість по аліментах 23.08.2019р. Позивач бере на себе зобов'язання повернути дитину на територію України після закінчення спільного відпочинку або у строки обумовлені з відповідачем.
20 листопада 2019 року представником третьої особи ОСОБА_8 було долучено до матеріалів справи висновок органу опіки та піклування про розв'язання спору між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 щодо усунення перешкод у спілкуванні з дочкою ОСОБА_9 та встановлення порядку побачень з дитиною від 20.11.2016р.
Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені у заяві про збільшення позовних вимог підтримав з викладених у вказаному документі мотивів. Просить усунути перешкоди у спілкуванні батька з донькою. Які на його погляд, полягають у тому, що мати більше року, змінивши місце свого проживання з донькою, не повідомила про це позивача, а також перешкоджає у спілкуванні дитини з батьком у телефонному режимі. Зазначив, що позивач постійно проживає за межами України, а саме в Італії, в зв'язку з чим просить встановити наступний порядок і спосіб спілкування позивача з дитиною, який викладений у заяві про збільшення позовних вимог. Зазначив, що жодна вимога не стосується виїзду дитини за кордон, а полягає у забезпеченні можливості зустрічі батька з дитиною на території України.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково. Пояснила, що жодних перешкод у спілкування батька з дитиною не чинила, при цьому підтвердила, що близько року не повідомляла позивачу місце проживання її та дитини в зв'язку з його погрозами забрати дитину при спільному проживанні на території Італії. Повідомила, що батько телефонує дитині не частіше одного разу у два місяці. Крім цього зазначила, що дитина сама немає бажає цілодобово проводити час із батьком. З 29 грудня 2015 р. дитина проживає з нею. З цього часу дитина зустрічалась із батьком близько 10 разів, протягом декількох годин, в її присутності, коли він перебував на території України. В зв'язку з чим вона вважає, що донька буде проти тривалого цілодобового перебування разом із батьком. Хоча жодних фактів неналежного піклування батька про дитину навести не може. Щодо вимоги про перебування доньки у батька кожного року в період з 13 серпня по 27 серпня, погоджується однак лише в період доби з 10 до 20 год. Проти спільного відпочинку позивача з донькою, заперечує оскільки вважає, що дитина не зможе цілодобово перебувати із батьком, випадків спільного перебування батька з дитиною у її відсутності більше доби не було. А проти спілкування батька з дочкою в телефонному режимі ніколи не заперечувала.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив частково, підтримав позицію висловлену відповідачем з приводу графіку побачень. При вирішенні даного спору просить врахувати висновок органу опіки та піклування.
Представник третьої особи підтримала висновок органу опіки та піклування. Повідомила, що на засіданні комісії було заслухано думку малолітньої, досліджено ряд документів і було визначено за доцільне встановлення графіку побань позивача з його малолітньою донькою, який зазначено у висновку. Додаткового повідомила, що комісія вважала недоцільним спільний тривалий відпочинок батька та дитини без присутності матері. Представник позивача був відсутній на засіданні комісії, жодних документів не подавав, звернувся із заявою про підготовку висновку у його відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників та представника третьої особи, дослідивши та перевіривши їх у сукупності з письмовими доказами по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно акту 01437, частина 2, серія В08 (а.с.21-22) батьками малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являються ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Шлюб між батьками дитини розірвано 02.03.2016р., згідно з заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Крім цього ст. 142 СК України визначено, що діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Судом встановлено, що сторони спільно не проживають, малолітня дитина ОСОБА_6 , проживає із матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач проживає окремо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому обоє сторін в судовому засіданні визнали, що на даний час між ними існує спір з приводу участі у вихованні дитини батьків, зокрема між ними не досягнуто згоди з приводу днів та годин побачень та порядку спілкувань позивача ОСОБА_4 із своєю малолітньою донькою.
Відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Із висновку Органу опіки та піклування Личаківської районної державної адміністрації вбачається, що дитина ОСОБА_6 проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , де їй створено належні умови для проживання та всебічного розвитку.
Відповідно до акту обстеження умов проживання громадянина ОСОБА_4 від 03.09.2019р., складеного працівником відділу «Служба у справах дітей» Шевченківського району, за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що умови для перебування дитини є задовільними.
Як вбачається із довідки затвердженої директором садка «Бояр», встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1., з вересня 2018 року по травень 2019 року відвідувала Бояр, а саме підготовку до школи. За період перебування у Боярі, дитину приводила і забирала мати, оплату за навчання здійснювала також мати.
Відповідно до довідки від 01.07.2019р., затвердженої керуючою «Клубу Лева» встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1., дійсно відвідує заняття у спортивній секції з футболу у «Клубі Лева» з лютого 2018 року по теперішній час.
Відповідно до характеристики, затвердженої директором ЗДО (ясла-садок) компенсуючого типу «Барвінок» ЛМР, встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1. відвідує старшу групу «Віночок» ЗДО «Барвінок» з 01.09.2018р.
У відповідності до положень ст.153 СК України визначено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Вказана норма кореспондується із положенням ч.2 ст.15 Закону України "Про охорону дитинства", яким визначено, що батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Таким чином з наведеного випливає, що позивач, незважаючи на те, чи проживає він із дитиною, має право безперешкодно брати участь у вихованні дитини ОСОБА_10 шляхом спілкування з нею та побачень у спосіб визначений законом.
У зв'язку із розглядом справи третя особа Відділ «Служба у справах дітей» Личаківського району управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради скерувала на виконання ухвали суду Висновок Личаківської районної адміністрації, як орган опіки та піклування, щодо розв'язання спору про участь батька у вихованні дитини (а.с.139-141).
У відповідності до ст.159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ч.8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка була ратифікована Україною 27.02.1991 року та набрала чинності для України 27.09.1991 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до Конвенції ООН про права дитини діти мають право на належне спілкування та допомогу.
Згідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, в рішенні Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року, рішення у справі Olsson v. Sweden (N2) від 27 листопада 1992 року) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства" контакт з дитиною - це реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Аналізуючи вищезазначені норми закону, висновок органу опіки та піклування, суд вважає, що батько має право приймати участь у вихованні дитини, причин які б унеможливлювали цього судом не встановлено.
При цьому, суд вважає за необхідне усунути перешкоди позивачу у спілкуванні та вихованні дитини шляхом визначення ОСОБА_4 порядку спілкування та участі у вихованні дитини, оскільки жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б обмежували право батька на спілкування із малолітньою донькою, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з донькою, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало його побачення з дитиною у присутності інших осіб, судом не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять.
Крім того, судом встановлено, що відповідач чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з їхньою спільною дитиною, тому ухвалюючи рішення суд виходить з того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, а тому визначає спосіб участі батька у вихованні малолітньої доньки, що не суперечить інтересам дитини.
Слід зазначити, що законодавством передбачено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. А тому враховуючи вище наведені обставини, заявлені позивачем вимоги, а також беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, суд вважає, що інтересам дитини сприятиме графік побачень із позивачем без присутності відповідача, в наступні періоди: особисті побачення батька з донькою щороку з 2 червня по 16 червня та з 13 серпня по 27 серпня з 10:00 год до 20:00 год без присутності матері ОСОБА_2 ; безперешкодне спілкування батька та доньки за допомогою будь-яких засобів зв'язку у тому числі шляхом використання програм: Skype, Viber чи інших програм у вільний для дитини час протягом дня.
Відтак, позов підлягає частковому задоволенню, оскільки саме вказаний графік побачень захистить порушені права позивача та відповідає інтересам дитини.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-82, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
позов задоволити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні батька ОСОБА_4 з донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити наступні способи участі батька ОСОБА_4 у виховані доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- особисті побачення батька з донькою щороку з 2 червня по 16 червня та з 13 серпня по 27 серпня з 10:00 год до 20:00 год без присутності матері ОСОБА_2 ;
- безперешкодне спілкування батька та доньки за допомогою будь-яких засобів зв'язку у тому числі шляхом використання програм: Skype, Viber чи інших у вільний для дитини час протягом дня.
Дата складання повного рішення - 03 січня 2020 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: Відділ «Служба у справах дітей» Личаківського району управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, місцезнаходження: м. Львів, вул. Левицького, 67
Суддя Жовнір Г.Б.