Справа № 441/1611/17
2/44142/2019
про зупинення провадження у справі
"27" грудня 2019 р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Перетятько О.В. ,
за участі секретаря Сорока М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городок цивільну справу за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Комарнівської міської ради Городоцького району Львівської області до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди (торгового павільйону),-
В провадженні Городоцького районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Комарнівської міської ради Городоцького району Львівської області до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди (торгового павільйону).
Ухвалою підготовчого судового засідання від 20.04.2018 р. провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням по справі судової земельно-технічної експертизи.
14.03.2019 року судовим експертом проведено огляд і обміри об'єкта дослідження на місці їх знаходження, що підтверджується висновком експерта № 2491 від 27.11.2019 року, який разом із матеріалами справи надіслано до суду.
Ухвалою підготовчого судового засідання від 26.12.2019 р. провадження у справі поновлено.
Згідно ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
За положенням п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Під час розгляду справи встановлено, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №912/2385/18, в межах якої вирішується виключна правова проблема щодо неоднакового застосування ст.23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, в частині підстав та випадків представництва прокуратурою інтересів держави в суді.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 р. справу №912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 24.03.2020 р.
За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:
додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;
обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:
чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Відтак, суд зазначає, що за наслідками розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18, будуть надані правові висновки щодо обставин, які підлягають дослідженню у даній справі.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд зупиняє провадження по справі у випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
На підставі наведеного, враховуючи, що надання правового висновку Великою Палатою Верховного Суду постанова суду у справі № 912/2385/18, яка знаходиться на розгляді Великої Палати Верховного Суду може вплинути на вирішення спору по суті у даній справі та матиме преюдиційне значення для вирішення спору по суті в подальшому, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити до закінчення перегляду вказаної справи в касаційному порядку.
Керуючись п. 10 ч.1 ст. 252, п. 14 ч. 1 ст. 253, ст. ст. 258, 260 ЦПК України, суд,-
Провадження у справі за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Комарнівської міської ради Городоцького району Львівської області до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди (торгового павільйону), зупинити до закінчення перегляду судового рішення у справі № 912/2385/18 у касаційному порядку Великою палатою Верховного суду за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі: Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-груп», Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577, 26 грн.
Ухвала про зупинення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.
Головуючий суддя Перетятько О.В.