Справа № 311/3431/18
Провадження № 2/311/137/2019
03.01.2020
26 грудня 2019 року місто Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Задорожка Д.А.,
секретаря судового засідання Листопад В.І.
представника позивача адвоката Котюкова С.П.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання батьківства,
До суду надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання батьківства, який мотивовано наступним.
ОСОБА_2 зазначила, що з січня 2017 року по 17 грудня 2017 року вона проживала однією сім'єю без державної реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_3 .
В серпні 2017 року позивач завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина - ОСОБА_4 . Батьком дитини є відповідач ОСОБА_3 , який не визнав себе батьком ОСОБА_4 , відмовився подати в органи реєстрації актів цивільного стану заяву про реєстрацію батьківства, припинив з позивачем сімейні стосунки та почав проживати окремо.
Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень був проведений відповідно до вимог ст.135 Сімейного кодексу України.
З огляду на викладене, ОСОБА_2 просила суд визнати ОСОБА_3 батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов'язати Василівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області внести зміни в Книгу реєстрації народжень актовий запис №05 від 15.05.2018, про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши в графі батько запис з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 »; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с. 2).
Відповідачем надано суду відзив зміст якого зводиться до наступного.
На думку ОСОБА_3 позивачем не доведено належним та допустимими доказами обставини, на які ОСОБА_2 посилається в позовній заяві. Крім того, він не ухилявся від фактичного проведення у справі експертизи щодо встановлення факту батьківства (а.с. 30-33).
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Позивач додатково суду пояснила, що вони з 03 січня 2017 року разом з відповідачем ОСОБА_3 почали спільно проживати та вести спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , де проживали в будинку знайомої позивачки. За час спільного проживання до них приходили спільні знайомі ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) та родичі, зокрема, сестра відповідача, його вітчим ( ОСОБА_8 ) та мати ( ОСОБА_9 ) В цей час відповідач у справі підробляв сторожем у її брата, Заставського. В грудні 2017 року вони разом з ОСОБА_3 переїхали проживати за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Приблизно в травні-червні 2017 року ОСОБА_3 працював на ТОВ «Моліс» в місті Дніпрорудне Василівського району та в цьому ж році закінчив навчання в Дніпрорудненському професійному ліцеї за спеціальністю «повар-кондитер». Приблизно 20-21 березня 2018 року відповідач поїхав на заробітки до міста Умань, після чого назад до позивача не повернувся. ІНФОРМАЦІЯ_2 вона в лікарні народила дитину - сина. Цього ж дня ОСОБА_3 приїжджав до неї в лікарню, де купував ліки. Після того вони ще декілька разів бачилися, а з листопада 2018 року перестали спілкуватися. Державну реєстрацію народження дитини вона проводила самостійно, батько дитини записаний з її слів - « ОСОБА_3 ».
За час спільного проживання з відповідачем у них був загальний сімейний бюджет, вони спільно витрачали кошти на проживання, оплату комунальних послуг, відповідачем брався кредит. Наголошувала, що вона мали інтимні відносини з відповідача, а народжена нею дитини - ОСОБА_4 , є рідним сином ОСОБА_3 , який на теперішній час оспорює своє батьківство.
В судовому засіданні відповідача позов не визнав, підтримав заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву. Одночасно підтвердив факт навчання в ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей», працевлаштування на ТОВ «Моліс», виїзд на заробітки до міста Умань. Спільно з позивачкою він не жив та інтимних відносин з нею не мав.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 (з боку позивача) пояснила, що ОСОБА_2 є її знайомою та їй відомо, що вона певний період спільно проживала з ОСОБА_3 та у них є спільні діти. Зокрема, свідку відомо, що сторони у справі почали спільно проживати однією сім'єю в 2017 році. Коли свідок відвідувала їх за місцем спільного мешкання, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були разом. ОСОБА_3 працював в ТОВ «Моліс». Коли свідок працювала в лікарні, там лежав відповідач, якого відвідувала позивачка. Тоді ж вони повідомили, що чекають на народження дитини. Перед народженням дитини ОСОБА_3 поїхав на заробітки. Одного разу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приходили до неї в гості разом зі старшим сином, ОСОБА_11 , якого відповідача називав своїм сином. Ночували вони спільно в одній кімнаті.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 (з боку позивача) пояснила, що їй відомо про те, що сторони у справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проживали спільно по АДРЕСА_1 . 20 березня 2018 року вона на своєму автомобілі підвозила відповідача, який пояснив, що їде на заробітки і повідомив, що ОСОБА_2 вагітна та необхідні гроші на пологи. Крім того, ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_2 тимчасово поживе в її матері.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 (з боку відповідача) пояснила, що вона є знайомою матері відповідача, ОСОБА_9 , яка їй в усних розмовах розповідала про те, що сторони у справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проживали спільно як чоловік та дружина та в них від спільного проживання народилося дві дитини - ОСОБА_11 та ОСОБА_4. Вказаних дітей ОСОБА_9 називала онуками.
В судове засідання представник третьої особи не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Рух справи та прийняті процесуальні рішення.
01 жовтня 2018 року позов надійшов до суду (а.с. 2).
05 листопада 2018 року відкрито провадження у справі (а.с. 17).
19 грудня 2018 року отримано відзив на позовну заяву (а.с. 30-34).
25 січня 2019 року отримано відповідь на відзив (а.с. 50).
25 січня 2019 року судом призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу для встановлення відповідності батьківства (а.с. 54).
06 лютого 2019 року до суду надійшло клопотання експерта про необхідність оплати проведення експертизи, забезпечення одночасного прибуття сторін у справі до експертної установи та з інших питань (а.с. 57).
07 лютого 2019 року судом на адресу сторін у справі направлено клопотання експерта (а.с. 60).
26 лютого 2019 року судом отримано заяву позивача про повідомлення судом відповідача у справі, ОСОБА_3 , про необхідність одночасного прибуття з позивачем до експертної установи на 06 березня 2019 року на 09.00 годину (а.с. 62).
27 лютого 2019 року судом направлено на адресу відповідача лист про необхідність одночасного прибуття з позивачем до експертної установи на 06 березня 2019 року на 09.00 годину (а.с. 64).
18 березня 2019 року судом отримано заяву позивача про повідомлення судом відповідача у справі, ОСОБА_3 , про необхідність одночасного прибуття з позивачем до експертної установи на (а.с. 66).
18 березня 2019 року судом направлено на адресу відповідача лист про необхідність одночасного прибуття з позивачем до експертної установи на погоджену між сторонами у справі дату (а.с. 67).
21 березня 2019 року судом отримано повідомлення експерта про неможливість проведення судової експертизи (а.с. 68-69).
25 березня 2019 року на адресу експертної установи направлено лист з інформацією про виконання клопотання експерта щодо забезпечення одночасного прибуття сторін для проведення експертизи (а.с. 70).
27 травня 2019 року судом відновлено провадження у справі, в зв'язку з неможливістю проведення експертизи (а.с. 81).
18 червня 2019 року судом призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу для встановлення відповідності батьківства (а.с. 88).
04 липня 2019 року до суду надійшло клопотання експерта про необхідність оплати проведення експертизи, забезпечення одночасного прибуття сторін у справі до експертної установи та з інших питань (а.с. 94).
02 серпня 2019 року судом отримано заяву позивача про повідомлення судом відповідача у справі, ОСОБА_3 , про необхідність одночасного прибуття з позивачем до експертної установи на 07 серпня 2019 року на 09.00 годину (а.с. 99).
05 серпня 2019 року судом направлено на адресу відповідача лист про необхідність одночасного прибуття з позивачем до експертної установи (а.с. 100, 101).
21 серпня 2019 року судом отримано заяву позивача про повідомлення судом відповідача у справі, ОСОБА_3 , про необхідність одночасного прибуття з позивачем до експертної установи на 09.00 годину 03 вересня 2019 року (а.с. 103).
Судом повторно направлено на адресу відповідача лист про необхідність одночасного прибуття з позивачем до експертної установи на погоджену між сторонами у справі дату (а.с. 105).
28 серпня 2019 року судом отримано повідомлення експерта про неможливість проведення судової експертизи (а.с. 106-107).
30 серпня 2019 року судом відновлено провадження у справі, в зв'язку з неможливістю проведення експертизи (а.с. 108).
19 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 47).
Вислухавши пояснення сторін, представника позивача, свідків, дослідивши надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області 15 травня 2018 року, батьком дитини вказаний ОСОБА_3 , відомості про батька записані за заявою матері згідно з ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 5,6). Дитина проживає з позивачем, що підтверджено довідкою сільської ради від 17.05.2018 (а.с.7). На час народження дитини позивач не перебувала в зареєстрованому шлюбі, що визнано сторонами.
Предметом позову в справі є визнання батьківства відповідача ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини - ОСОБА_4 .
Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
У статті 134 СК України законодавець закріпив порядок внесення змін до актового запису про народження у разі визнання батьківства, материнства. Так, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Згідно акту щодо встановлення факту проживання від 14 червня 2018 року, складеному депутатом Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області Жужею Н.С., встановлено, що відповідач у справі, ОСОБА_3 , проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , спільно з позивачем ОСОБА_2 з 03 січня до 17 грудня 2017 року (а.с. 8).
З показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 встановлено, що сторони у справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з початку 2017 до березня 2018 року спільно проживали однією сім'єю, без реєстрації шлюбу, будучи пов'язаними спільним побутом, маючи спільні права та обов'язки подружжя.
На підтвердження спільного проживання сторонами, позивачем надано суду фотоматеріали, які свідчать про близькі відносини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та додатково підтверджують встановлені вище судом обставини (а.с. 143-147).
Таким чином суд приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджується факт спільного проживання сторін у справі, як матері та батька дитини й ведення ними спільного господарства до народження дитини, а тому приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання батьківства позивача відносно дитини та внесення змін до актового запису.
Щодо заперечень відповідача в частині проведення у справі експертизи для встановлення батьківства, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно зі статтею 109 ЦПК України, в разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити в його визнанні.
З матеріалів справи встановлено, що постійним місцем мешкання відповідача у справі є: АДРЕСА_4 , що особисто підтверджено ОСОБА_3 в судовому засіданні. Відповідач ОСОБА_3 був присутнім особисто під час судових засідань (25 січня та 18 червня 2019 року), в яких вирішувалося питання про призначення експертизи (а.с. 53, 54, 86-87,88,89). В судових засіданнях відповідач повідомляв про необхідність повідомлення його про процесуальні дії, пов'язані з необхідністю проведення експертизи за вказаною вище адресою. Крім того, додатково відповідачем було надано суду контактні номери номерів мобільного телефону.
З метою належного проведення експертизи судом відповідачу ОСОБА_3 неодноразово направлялися листи про необхідність, як явки з позивачем на конкретну дату до експертної установи так і одночасного прибуття з позивачем до експертної установи на погоджену між сторонами у справі дату, однак вказані листи поверталися до суду з відміткою про неможливість вручення з тих чи інших підстав (а.с. 65, 72, 77, 102, 105). Згідно телефонограми-довідки, складеної 05 серпня 2019 року секретарем судового засідання, з метою забезпечення прибуття ОСОБА_3 до Запорізького НДЕКЦ МВС України для відібрання біологічних зразків та повідомлення про дату та час її проведення, секретарем було зателефоновано за номером, який був наданий особисто ОСОБА_3 в судовому засіданні, а також за номером, зазначеним відповідачем у відзиві на позовну заяву, однак обидва номери знаходилися поза зоною досяжності (а.с. 101).
Суд зазначає, що згідно з матеріалами справи, позивач після отримання 07 лютого 2019 року її представником клопотання експерта від 30.01.2019, 12 лютого 2019 року здійснила оплату за виконання молекулярно-генетичної експертизи по спірному батьківству в розмірі 7 614 грн., згідно квитанції експертної установи (а.с. 61,63) та особисто з'явилася до експертної установи для проведення експертизи 06 березня 2019 року (а.с. 124 зв.), що підтверджує про належне виконання позивачем своїх процесуальних обов'язків.
Одночасно з цим, суд зазначає, що поведінка відповідача ОСОБА_3 свідчить про умисне створення ним перешкод у проведенні призначеної судом експертизи та про ухилення від участі в експертизі, що фактично унеможливлює її проведення, а тому суд, враховуючи, що ОСОБА_3 ухиляється від участі в експертизі, яка має для нього суттєве значення, вважає необхідним визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, а саме, батьківства відповідача щодо народженої позивачем дитини, відповідно до положень ст.. 109 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним позов задовольнити, визнавши ОСОБА_3 батьком ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Орлянське Василівського району Запорізької області та зобов'язати Василівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області внести зміни в Книгу реєстрації народжень, актовий запис № 05 від 15 травня 2018 року, про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши відомості в графі «батько» - з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ».
Враховуючи, що позов задоволено, суд, відповідно до положень ст..ст. 139, 141 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати судові витрати у виді судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп. та витрати на оплату судової молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 7 614 грн. 00 коп., а всього, 8 318 (вісім тисяч триста вісімнадцять) грн. 80 коп.
керуючись ст.ст. 263-268, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання батьківства, задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , батьком ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Орлянське Василівського району Запорізької області.
Зобов'язати Василівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області внести зміни в Книгу реєстрації народжень, актовий запис № 05 від 15 травня 2018 року, про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши відомості в графі «батько» - з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , судові витрати у виді судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп. та витрати на оплату судової молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 7 614 грн. 00 коп., а всього, 8 318 (вісім тисяч триста вісімнадцять) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області (згідно п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІI Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу).
Повний текст рішення суду складено 03 січня 2020 року.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області Д.А. Задорожко