Справа № 308/1501/19
24 грудня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участі секретаря судового засідання Торчинович Н.М., за участі відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 24 грудня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 січня 2020 року.
ТОВ «Інтеркеш Україна» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором №4-21171 від 19.01.2018.
Позовні вимоги мотивує тим, що «19» січня 2018 між ТОВ «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 4-21171 від 19.01.2018, який підписаний у присутності менеджера компанії. Відповідно з умовами вказаного договору відповідач отримав від позивача суму грошових коштів у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), зі сплатою процентів за користування грошовими коштами в розмірі 0.42% від суми кредиту щоденно, що в грошовому вираженні становить 21,00 грн. за день. Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується його підписом на кредитному договорі та видатковому касовому ордері від «19» січня 2018.
Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інтеркеш Україна» суму основного боргу за договором позики у розмірі - 5000,00 грн. (П'ять тисяч гривень 00 копійок); стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інтеркеш Україна» суму відсотків за договором позики у розмірі 7119,00 грн. (Сім тисяч сто дев'ятнадцять гривень 00 копійок); стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інтеркеш Україна» пеню за договором позики у розмірі 7085,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інтеркеш Україна» суму витрат на виїзд до боржника за адресою прописки та проживання у розмірі 300 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інтеркеш Україна» суму затрат, пов'язаних із досудовими заходами по поверненню заборгованості та суму сплати судового збору у загальному розмірі 1921 грн.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 29.03.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника позивача та винесення заочного рішення судом.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення справи до суду не надходило. Відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходив.
На підставі наведеного суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд приходить до наступного висновку.
«19» січня 2018 між ТОВ «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 4-21171 від 19.01.2018. Відповідно з умовами вказаного договору відповідач отримав від позивача суму грошових коштів у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), зі сплатою процентів за користування грошовими коштами в розмірі 0.42% від суми кредиту щоденно, що в грошовому вираженні становить 21,00 грн. за день.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору № 4-21171 від 19.01.2018 кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у сумі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 153,3 відсотків річних. Тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору № 4-21171 від 19.01.2018, кінцевий строк повернення кредиту 18 липня 2018.
Відповідно до п. п. 3) п. 2.1.1 Кредитодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитних коштів у разі наявності затримання сплати частини кредиту та/або процентів більше ніж на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарних місяці.
Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується його підписом на кредитному договорі та видатковому касовому ордері від «19» січня 2018.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу норм ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або не належне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Правовим наслідком порушення зобов'язання ст. 611 ЦК України встановлює сплату неустойки, яка у розумінні ст. 549 цього кодексу може бути штрафом чи пенею. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Судом встановлено, що позичальник взяті на себе зобов'язання по договору належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 07.02.2019 року має заборгованість перед банком в сумі 19204 грн., яка складається з наступного: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 7119,00 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 7085,00 грн. - заборгованість за пенею.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «Інтеркеш Україна» 19204 грн. заборгованості за кредитним договором № 4-21171 від 19.01.2018.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 витрат на виїзд до боржника за адресою прописки та проживання у розмірі 300,00 грн., то така не підлягає задоволенню, оскільки такі витрати не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Згідно з приписами ст. ст. 13, 76, 80, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.223, 280-282 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів і постановляє заочне рішення.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 921,00 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 13, 76, 80, 81, 82, 89, 141, 258, 263-265, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 610-612, 625, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» (код ЄДРПОУ - 39000364, адреса місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 17) заборгованість станом на 07.02.2019 року за кредитним договором № 4-21171 від 19.01.2018 у розмірі 19204 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті чотири гривні), яка складається з наступного: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 7119,00 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 7085,00 грн. - заборгованість за пенею.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» (код ЄДРПОУ - 39000364, адреса місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 17) судовий збір в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.В.Фазикош