243/12/20
1-кп/243/388/2020
про призначення кримінального провадження до судового розгляду
03 січня 2020 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі № 4 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підсудне Слов'янському міськрайонному суду Донецької області.
Обвинувальний акт в суд надійшов відповідно до ст. 314 КПК України.
Підстав для прийняття рішень передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України немає.
До обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.01.2020 року включно.
Прокурор в судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки наявні ризики переховування обвинуваченого від суду, оскільки він вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, що може спонукати ОСОБА_4 на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. При чому, наслідки і ризик втечі для обвинуваченого може бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання. Обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки у нього відсутній постійний дохід, що буде його спонукати до вчинення нових корисливих правопорушень. Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню, спонукаючи до зміни наданих небажаних для нього свідчень, таким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_5 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішені питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він підозрюється (до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна); вік та стан здоров'я (пенсійного віку він не досяг, офіційно не працює), відсутність міцних соціальних зв'язків.
Також, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 буде переховуватися від суду, оскільки вчинив тяжке кримінальне правопорушення, покарання за вчинення якого передбачено законом у розмірі від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, тому наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку може бути визнаним, як менш небезпечними, ніж покарання та процедура його відбування.
Обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто не має стійких соціальних зв'язків.
У зв'язку з наведеним, є всі підстави вважати що вищезазначені обставини обґрунтовано викладені прокурором про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись на волі, може ухилитися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому суд враховує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, але жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на строк 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчинення тяжкого злочину застосовується у межах від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, суд визначає розмір застави в розмірі 30 прожитковий мінімумів, встановлених на 01 січня 2020 року, що дорівнює 63060,00 грн. грн. Суд вважає, що у визначеному розмірі з урахуванням даних про особу підозрюваного та наявності встановлених в судовому засіданні ризиків, визначених ст. 177 КПК України, застава саме в такому розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Також, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314 - 317, 176, 331, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, прийняти до провадження Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області на 11.20 годину 10 січня 2020 року.
В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» строком на 60 днів, тобто до 02 березня 2020 року включно.
Розмір застави визначається у 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 63060 грн. 00 коп.
В разі внесення застави підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний прибувати за кожною вимогою суду та слідчого, а також виконувати обов'язки: не відлучатися зі свого місця мешкання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або місця роботи. У разі невиконання обов'язків застава звертається в доход держави
Ухвала підлягає негайному виконанню після її отримання.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня винесення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1