Справа №265/9203/18
Провадження №2/265/349/19
19 грудня 2019 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Костромітіної О. О.,
за участю секретаря судового засідання Хайтулової Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, звільнення від сплати заборгованості за аліментам, треті особи: ОСОБА_3 , Лівобережний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя,-
за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Оснач Л.О.
02 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 27.02.2012 року з нього на користь відповідачки стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини заробітку, починаючи з 29.07.2011 року до його повноліття. Проте, з 31 жовтня 2018 року син ОСОБА_3 проживає з ним, а не з відповідачкою. Відповідачка працездатна, утриманців не має, є власницею 1/2 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим має можливість утримувати дитину та сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від її заробітку. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26 березня 2019 року та заяви про уточнення позовних вимог від 22 серпня 2019 року, просив суд звільнити його від сплати аліментів, стягнутих на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку, з 01 листопада 2018 року по 13.08.2019 року (в період проживання сина з ним), стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менш 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з 01.11.2018 року по 13.08.2019 року (за період проживання сина з ним), та звільнити його від сплати заборгованості по аліментам у розмірі 2477 гривень за період з 01 листопада 2018 року по 15 січня 2019 року. Зазначив, що син повернувся проживати до матері, у зв'язку з чим з ним прожив з 01.11.2018 року по 13.08.2019 року.
01 лютого 2019 року відповідачкою надано до суду відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування заперечень посилалася на те, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту народження і по вересень 2018 року проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач сплачував аліменти з липня 2011 року по серпень 2017 року у мінімальному розмірі - 600 гривень, що не забезпечувало утримання сина. У 2018 році ОСОБА_3 вступив до Маріупольського будівельного коледжу, між ними почали виникати конфлікти. З вересня 2018 року син почав проживати у гуртожитку учбового закладу, але внаслідок поганої поведінки його було виселено. На її прохання повернутися додому син не реагував. Про те, що він проживає разом з батьком, їй стало відомо з позовної заяви. 04 січня 2019 року, побачивши адресу сина у позовній заяві, вона перевела через поштове відділення 1000 гривень за листопад 2018 року, а 22 січня 2019 року - за грудень 2018 року. Більше сплачувати вона не має можливості, тому як втратила роботу і зараз взята на облік як безробітна особа. Просила врахувати її майновий стан, а також те, що аліменти вона сплачує добровільно.
08 квітня 2019 року відповідачкою також надано відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 аліментів з 01.11.2018 року вона з виконавчої служби відізвала, а до 01.11.2018 року аліменти на утримання сина позивач повинен був сплатити як батько. Просила розгляд справи проводити без її участі.
19 червня 2019 року ОСОБА_2 надан відзив на позовну заяву про збільшення позовних вимог, в якому вона зазначила, що заперечує проти того, щоб син був третьою стороною по справі. Також зазначила, що 02.04.2019 року вона подала заяву до Лівобережного відділу ДВС міста Маріуполя про повернення виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 аліментів без виконання, постановою Лівобережного відділу ДВС від 05.06.2019 року виконавчий лист повернуто без виконання.
07 лютого 2019 року відповідачкою надана заява про ознайомлення з матеріалами справи, а 08 лютого 2019 року - про відкладення судового засідання.
07 березня 2019 року представником позивача адвокатом Оснач Л.О., діючою на підставі ордеру, надана заява про ознайомлення з матеріалами справи.
01 квітня 2019 року позивачем надана заява про забезпечення позову.
10 квітня 2019 року від позивача до суду надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи: Лівобережний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя.
29 травня 2019 року представником позивача адвокатом Оснач Л.О. надана заява про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
06 червня 2019 року позивачем надана заява про відкладення судового засідання для уточнення позовних вимог.
12 липня 2019 року відповідачкою надана заява про відкладення судового засідання у зв'язку з від'їздом.
27 червня 2019 року позивачем та його представником надана заява про відкладення судового засідання.
27 червня 2019 року позивачем надана відповідь на відзив на позовну заяву про збільшення позовних вимог.
03 вересня 2019 року сторонами надані заяви про проведення підготовчого судового засідання без їх участі.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 07 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою суду від 03 грудня 2018 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі, відкрите провадження у справі та справа призначена до судового розгляду.
Ухвалою суду від 01 квітня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 - відмовлено.
Ухвалою суду від 12 квітня 2019 року залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи: Лівобережний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя.
Ухвалою суду від 29 травня 2019 року визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та замінено засідання по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою суду від 03 вересня 2019 року підготовче судове засідання закрите та справа призначена до розгляду на 21.11.2019 року.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовних вимогах. Просив позовні вимоги задовольнити. Також суду пояснив, що у нього не існує заборгованості за аліментами.
Відповідачка у судове засіданні позовні вимоги не визнала, надала пояснення аналогічні змісту відзивів, заперечувала проти наявності у позивача заборгованості за аліментами, не заперечувала проти стягнення з неї аліментів на користь сина, проте заперечувала проти стягнення з неї аліментів на користь ОСОБА_1 . Також просила врахувати, що вона утримувала сина добровільно, коли він проживав з батьком, несла витрати на лікування сина.
Представником третьої особи Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Харлановим М.П., діючим на підставі довіреності, 05 червня 2019 року надана заява про розгляд справи без участі представника ДВС.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, з'ясувавши позицію відповідачки, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 27.02.2012 року з ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.07.2011 року до його повноліття (а.с. 15-16).
З відповіді Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя на ім'я ОСОБА_1 від 17.09.2018 року вбачається, що на виконанні у відділі ДВС вдруге перебуває виконавчий лист, виданий 12.03.2012 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/5 частини від усіх видів заробітку. Згідно заяви стягувача стягнення аліментів слід здійснювати з 01.08.2018 року, претензій по аліментам на 01.08.2018 року не має. Отже, заборгованість на 01.08.2018 року - відсутня (а.с. 4).
З акту про фактичне проживання ОСББ «Престиж-287» від 31 жовтня 2018 року вбачається, що ОСОБА_3 з жовтня 2018 року проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8). Крім того, цього факту не спростовувала відповідачка у своїх відзивах на позовну заяву.
При цьому, як зазначив позивач у позовній заяві про уточнення позовних вимог від 22.08.2019 року, син ОСОБА_3 повернувся проживати до матері, тобто відповідачки по справі. Отже, з ним він прожив з 01.11.2018 року по 13.08.2019 року, у зв'язку з чим позовні вимоги було позивачем уточнено.
Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 05 червня 2019 року, виконавчий лист № 2-2516/11 виданий 12.03.2012 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини його заробітку, повернуто стягувачу (а.с. 112).
Як вбачається з довідки Лівобережного відділу ДВС міста Маріуполя від 05.06.2019 року, за період з 01.08.2018 року по 01.11.2018 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 складає 2916 гривень (а.с. 148).
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст.181 Сімейного Кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до ч. 3ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст.197 Сімейного Кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відповідно до п. 17 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Частина 1 статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна вимога диктується положеннями ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СКУкраїни тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст.273СК України має на меті скасування їх присудження.
Враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що з 01.11.2018 року по 13.08 2019 року неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживав з батьком, тобто на цей період змінився сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, та особи, яка їх одержує, тому, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь матері аліментів за період 01.11.2018 року по 13.08 2019 року, бо сімейний стан платника аліментів та особи, що їх одержує, на певний період, змінився, а дитина в цей період проживала з батьком.
За цих же підстав, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 01.11.2018 року по 13.08.2019 року.
При цьому суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам, яка утворилася з 01.11.2018 року по 15.01.2019 року, у розмірі 2477 гривень, оскільки на час вирішення даного спору по суті цієї заборгованості за аліментами у позивача не існувало, про що він пояснив під час судового розгляду, що підтверджується постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 05 червня 2019 року ( а.с. 112), тому суд з урахуванням відсутності предмету спору не вирішує спір в цій частині по суті, внаслідок чого відмовляє позивачу у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Суд також вважає, що додані відповідачкою відомості про понесені нею витрати на лікування сина та на утримання сина, коли син проживав разом з батьком, не є підставою для звільнення її від сплати аліментів на утримання сина, внаслідок чого суд відхиляє її позицію в цій частині при вирішенні спору по суті. Суд зауважує, що дані відомості можуть бути враховані виконавцем при виконанні судового рішення про стягнення аліментів.
Також суд при вирішенні спору по суті, з урахування вищенаведених норм права вважає юридично неспроможними ствердження відповідачки в частині стягнення з неї аліментів шляхом перерахування аліментів на рахунок сина, оскільки аліменти стягуються на користь одного із батьків с ким проживає дитина. У разі виникнення сумніву щодо цільового використання аліментів, платник аліментів, який вважає, що сплачувані ним суми використовуються не на потреби дитини, може звернутись із заявою до органу опіки та піклування щодо наявності факту нецільового використання коштів( ст.186 СК України).
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки судовий збір на користь держави у розмірі 768,40 гривень
Керуючись ст. ст. 263-265, 273 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про звільнення від сплати аліментів, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, звільнення від сплати заборгованості за аліментами, треті особи: ОСОБА_3 , Лівобережний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя, задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , від сплати аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1\5 частини від усіх видів заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 01.11.2018 року по 13.08.2019 року
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 01.11.2018 року по 13.08.2019 року .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 гривень.
В частині позовних вимог про звільнення від сплати заборгованості за аліментами з 1.11.2018 року по 15.01.2019 рок, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених ст. 354 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.
Повний текст рішення складено 27 грудня 2019 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Оснач Людмила Олексіївна, діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 285 від 02.04.2002 року, ордеру серія ДН № 004920 від 14.02.2019 року, здійснює адвокатську діяльність, за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя, адреса: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Московська, буд.7
Суддя О.О. Костромітіна