Справа № 933/1023/19
Провадження № 2/933/320/19
24 грудня 2019 року смт Олександрівка
Олександрівський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Шинкаренко А.І.,
за участі:
секретаря судового засідання - Пліскачової Н.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Кириченка О.О. ,
співвідповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Кириченко Олег Олексійович, до Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області, та ОСОБА_3 , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, у т.ч. на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Спадщину після смерті батька він прийняв, фактично вступив в управління спадковим майном, заволодів правовстановлюючими документами.
Посилаючись на те, що звернувшись до нотаріуса із заявою, про прийняття спадщини, він отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, позивач просить визнати за ним право власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 15 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 09 год. 00 хв. 09 грудня 2019 року.
09.12.2019 року ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області було залучено до участі у справі в якості співвідповідача, рідного брата позивача - ОСОБА_3 , витребувано спадкову справу, та відкладено підготовче судове засідання на 11 год. 00 хв., 24 грудня 2019 року.
24.12.2019 року, на виконання ухвали суду від 09.12.2019 року, надійшла копія спадкової справи № 17/2019 року на ім'я ОСОБА_4 .
Позивач, та його представник, в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, та наполягали на їх задоволенні.
Співвідповідач - ОСОБА_3 , в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог.
Представник відповідача Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області - Сорочин А.М., в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву,в якій просить розглянути справу без його участі, та проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує.
Суд, заслухавши пояснення позивача, та його представника, співвідповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Олександрівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, складено відповідний актовий запис №12 від 15.01.2019 року (а.с. 9).
Факт родинних відносин між позивачем та його батьком, підтверджується копією свідоцтва про народження позивача, серії НОМЕР_2 , виданого Микільським с/РАГСом Олександрівського району Донецької області, актовий запис № 14 від 01.05.1968 року (а.с.8).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, у т.ч. на житловий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на приватизованій земельній ділянці.
Була заведена спадкова справа за №17/2019 за заявою ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Позивач, 19.09.2019 року, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_4 , на земельну ділянку, розміром 0,1500 га, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на землю серії ЯГ №363503, виданого 23.08.2007 року Олександрівською селищною радою Олександрівського району Донецької області, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку (з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 , кадастровий номер №1420355100:00:000:0797.
Крім того, позивач 19.09.2019 року, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_4 на земельну ділянку, розміром 0,0217 га, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на землю серії ЯГ №363503, виданого 23.08.2007 року Олександрівською селищною радою Олександрівського району Донецької області, яка надана для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер №1420355100:00:000:0798.
Відомості про отримання позивачем вищевказаних свідоцтв про право на спадщину за законом занесені до Спадкового реєстру, та підтверджено копіями витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі (а.с. 21, 23 (зворот.). Право власності за позивачем на вказану земельну ділянку підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 22, 24(зворот.).
Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як зазначено у ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
ОСОБА_1 доводиться померлому ОСОБА_4 рідним сином, фактично вступив в управління спадковим майном, заволодів правовстановлюючими документами, а отже, вважається таким, що прийняла спадщину після смерті батька.
Натомість, оформити свої спадкові права на житловий будинок позивач не має можливості, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1 , що підтверджено постановою приватного нотаріуса Олександрівського районного нотаріального округу - Левочки М.М., від 19.09.2019 року ( а.с. 25).
Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, після смерті батька - ОСОБА_4 , позивач обґрунтовано звернувся до суду.
Вирішуючи вимогу про визнання права власності позивача на житловий будинок з надвірними побудовами та господарськими спорудами у порядку спадкування за законом, суд виходить з наступного.
Як вбачається з домової книги, за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, за цією адресою, разом з батьком, був зареєстрований позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 10-11).
Відповідно до технічного паспорта, виготовленого 26 вересня 2019 року, за замовленням ОСОБА_1 , та інформаційної довідки Олександрівського районного КП «Олександрівське БТІ», житловий будинок АДРЕСА_1 , є одноповерховим будинком загальною площею 59,7 кв.м., житловою площею 42,1 кв.м., побудований у 1975 році (а.с.12-14).
Відповідно до довідки-характеристики комунального підприємства «Олександрівське БТІ» № 213 від 17.10.2019 року, при обстеженні 26.09.2019 року житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , самовільних будівель та споруд не виявлено, технічні показники житлового будинку - не змінилися, а саме: загальна площа будинку «А-1» - 59,7 кв.м, житлова площа - 42,1 кв.м. Згідно з даними інвентаризації, розташовані наступні будівлі та споруди: «А-1» - житловий будинок, «а» - прибудова, «а'» - тамбур, «а"» - ганок, «Б» - літня кухня з сараєм, «В» - убиральня, «Г» - сарай, «Д» - душова, п/д - підвал, «№ 1» - огорожа, «2» - ворота. Інвентаризаційна вартість будинку, станом на 26.09.2019 року, становить 92860,00 грн.(а.с.15).
Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном (ст. 317 ЦК України).
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 380 ЦК України житловий будинок є об'єктом права власності.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України по справі № 6-137цс13 від 18.12.2013 року право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.
Так, ст. 41 Конституції України визначено, що право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ст. 3 цього Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обовязкової реєстрації.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведені в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» та в листі Державного Комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року №12/5, в якому зокрема роз'яснюється: по об'єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 №449, якою встановлено порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинків (будівлі), що складається БТІ.
Відповідно до абз. 60 п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, що побудовані до 05 серпня 1992 року.
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Об'єкти, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 року №449, встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності, де одним із документів - є висновок про технічний стан будинку (будівні), що складається БТІ.
Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські будівлі і споруди до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями, отримувати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.
Таким чином, враховуючи що спірний будинок, та господарські споруди, було збудовано у 1975 році, то наявність технічного паспорту від 09.06.1980 року свідчить, що вказаний будинок було прийнято в експлуатацію.
Вказані обставини підтверджують про те, що за життя ОСОБА_4 мав право власності на спірний житловий будинок.
За таких обставин, суд вважає, що позивач, прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_4 , набув право на спадкування права спадкодавця на житловий будинок, що розташований на приватизованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , однак, за відсутності правовстановлюючого документу на указане нерухоме майно на ім'я померлого, який не отримав його за життя, позивач, згідно із положеннями статті 67 Закону України «Про нотаріат» позбавлений можливості одержати у нотаріуса свідоцтво про право на цю спадщину, тому, захищаючи охоронювані законом права позивача, таке право у порядку спадкування за законом слід визнати за ним рішенням суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 81, 141, 200, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Кириченко Олег Олексійович, до Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької, та ОСОБА_3 , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), право власності на житловий будинок, з надвірними побудовами та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті його батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Олександрівська селищна рада Олександрівського району Донецької області, юридична адреса - вулиця Центральна, буд. 15А, смт Олександрівка, Олександрівського району Донецької області, код ЄДРПОУ 04341519.
Співвідповідач - ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 02 січня 2020 року.
Суддя А.І. Шинкаренко