Справа 237/6538/19
Номер провадження 6/237/269/19
23.12.19 м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Приходько В.А.,
За участі секретаря Мережко М.Є.,
Представника боржника Галкіна А ОСОБА_1 В.,
Заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву державного виконавця Мар'їнського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області Новікова М.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 без вилучення паспортного документа, -
10.12.2019 року до Мар'їнського районного суду Донецької області надійшло подання державного виконавця Мар'їнського РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без вилучення паспортного документа.
В обґрунтування цього подання заявником зазначено, що на виконанні у Мар'їнському РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області перебуває виконавче провадження 59552659 з виконання виконавчого листа № 2/237/66/19 від 29.05.2019 про зобов'язання ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_4 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З метою належного виконання рішення суду та усунення можливості уникнення боржником від невиконання рішення, просить тимчасово обмежити боржнику право виїзду за межі України.
Державний виконавець Мар'їнського РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області Новіков М.М. в судовому засіданні підтримав подання з причин наведених у ньому.
Представник боржника ОСОБА_6 заперечив щодо подання, зазначив, що ОСОБА_3 не ухилялася від виконання рішення суду, однак внаслідок нечіткого розуміння вимог рішення суду ними подана заява про роз'яснення рішення суду для можливості його належного виконання.
Дослідивши подання та додані до нього матеріали, суд вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що на виконанні у Мар'їнського РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області перебуває виконавче провадження 59552659 з виконання виконавчого листа № 2/237/66/19 від 29.05.2019 про зобов'язання ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_4 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосовано судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Пунктом 5 частиною першою статті 6Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначалися Законом України «Про виконавче провадження».
Зі змісту п.19 ч.2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
В розумінні п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ухиленням, є навмисне чи інше свідоме невиконання боржником обов'язків за рішенням суду, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання та є підставою про застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Отже, виходячи з зазначеного наявність у боржника невиконаних зобов'язань за рішенням суду сама по собі, не є підставою для обмеження його права на виїзд за межі України, оскільки необхідною умовою для застосування такого обмеження, є навмисне та свідоме невиконання боржником рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Поняття доказів закріплено у ст. 76 ЦПК України відповідно до якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту свідомого ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов'язання.
З аналізу приписів ст.76 ЦПК України у системному зв'язку з ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що на державного/приватного виконавця покладено обов'язок надання доказів стосовно наявності навмисного чи іншого свідомого ухилення боржника від виконання обов'язків, та доведення перед судом їх переконливості.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку проте, що матеріали справи не містять даних щодо ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов'язання покладеного рішенням суду, а саме не перешкоджання ОСОБА_4 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_5 , а зазначено лише, що ОСОБА_3 не з'явилась з сином за адресою: АДРЕСА_1 , що без доведеності позиції відповідними доказами не може свідчити про свідоме ухилення боржника від виконання, а тому, подання є передчасним та задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження", ст. 6 ЗУ Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України, керуючись ст.ст. 260, 441 ЦПК України, суд, -
В задоволенні подання державного виконавця Мар'їнського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області Новікова М.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 без вилучення паспортного документа - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.А. Приходько