233 № 233/6441/19
03 січня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С. ,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1 , в якому просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 . В обґрунтування вказаних вимог позивач посилалася на те, що вона є власником вказаного будинку на підставі договору купівлі - продажу, укладеного з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідачі є членами сім'ї продавців та у вказаному житловому приміщені не проживають з 2015 року, а отже, втратили право користування житловим приміщенням.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явились, про дату, час і місце його проведення повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили, клопотання про розгляд справи за їх відсутності та відзив на позов не надали.
Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 03 січня 2020 року постановлено провести заочний розгляд справи.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 13 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від імені яких на підставі довіреності, посвідченої 20.02.2019 року нотаріусом нотаріального округу Санкт-Петербург Захаровою О.А., діяла ОСОБА_6 , було укладеного договір купівлі-продажу, посвідчений державним нотаріусом Другої Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області Панасенко О.М., на підставі якого позивач ОСОБА_1 набула право власності на будинок АДРЕСА_1 . Однією з умов вказаного договору було, зокрема, зобов'язання продавця звільнити будинок від речей домашньої обстановки та вжитку та іншого належного продавцю майна для вільного безперешкодного користування ним з боку покупця, після підписання цього договору.
Відповідачі у справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідними актовими записами про народження № 5 від 16 березня 1992 року, № 10 від 10 липня 1995 року, складеними виконавчим комітетом Катеринівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, копії яких надані Костянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Відповідно до повідомлень Іванопільської сільської ради Костянтинівського району від 10.10.2019 р. за № 342/02-25, № 343/02-25, копій паспортів громадян України, долучених позивачем, довідки виконавчого комітету Іванопільської сільської ради від 13.09.2019 р. за № 1571 відповідачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають зареєстроване місце проживання за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 655 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частку будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
За статтею 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням (ч.1). За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї (ч.2).
Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
У постанові Верховного Суду України від 05.11.2014 року у справі №6-158цс14 було викладено висновок про те, що право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Оскільки судом встановлено, що право власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на будинок АДРЕСА_1 припинилось внаслідок укладання договору купівлі - продажу, суд дійшов висновку про те, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як члени сім'ї власників, також втратили право користування вищевказаним будинком.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А отже, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним при подачі позову до суду, що підтверджено відповідними квитанціями в матеріалах справи, в розмірі 768,40 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 273, 280-282, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (семисот шістдесяти восьми) гривень 40 копійок з кожного.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя