233 № 233/9030/19
03 січня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
особи, які брали участь у справі:
заявник ОСОБА_1 ,
представник заявника ОСОБА_2 ,
заінтересована особа: Костянтинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , заінтересована особа: Костянтинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту народження особи,-
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаною заявою звернулася ОСОБА_1 , в якій просила встановити факт народження нею дитини жіночої статі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі з батьком дитини ОСОБА_4 в м. Донецьк Донецької області - тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України. В обґрунтування вказаних вимог заявник посилався на те, що Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 24 грудня 2019 року відмовив у проведенні державної реєстрації народження особи, посилаючись на те, що документи, видані на зазначеній території, не можуть бути підставою для державної реєстрації народження особи. Крім того, заявник зазначив, що батьки дитини мають різні прізвища, в зв'язку з чим під час реєстрації народження дитини у відповідному відділі державної реєстрації обом батькам необхідно прибути до відділу для подання спільної заяви батьків щодо визначення прізвища дитини. Разом з тим, враховуючи наявність у батьків новонародженої дитини, одночасно прибути до відділу неможливо з безпекових міркувань, оскільки вони продовжують проживати на окупованій території.
У судове засідання заявник та його представник не з'явились, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Представник заінтересованої особи Костянтинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи заінтересована особа повідомлялась належним чином, про причини неявки свого представника не повідомила.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази подані на їх підтвердження, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до абз. 1, 5 ч. 4 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Статтею 133 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Відповідно до ч. 1 ст.144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з ст.7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Судом встановлено, що заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Донецьк, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України, копія якого долучена до матеріалів справи.
ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим на підставі актового запису № 539 від 19 липня 2013 року, складеного Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного правління юстиції у Донецькій області.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - м. Авдіївка Донецької області, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України, копія якого долучена до матеріалів справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в пологовому відділенні Донецького клінічного територіального медичного об'єднання, що розташованому за адресою: м. Донецьк Донецької області, пр. Ілліча, 14, заявник ОСОБА_1 народила дитину - дівчинку, на підтвердження чого до заяви долучено дублікат медичного свідоцтва про народження № 768/1267 від 13 грудня 2019 року, свідоцтво про народження ОСОБА_3 , видане 18 грудня 2019 року Донецьким міським відділом ЗАГС, де батьками дитини зазначені ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , обмінну карту вагітної жінки, світлини дитини з батьками.
Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Клопотання осіб, які беруть участь у справі, з вимогою про подання оригіналів письмових доказів до суду не надходило.
Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч.2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ необхідно розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Згідно з абз. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18 січня 2018 року, який набув чинності 24 лютого 2018 року, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
24 грудня 2019 року Костянтинівським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області представнику заявника надано відмову у проведенні державної реєстрації народження дитини № 16.19-36-228 в зв'язку з наданням документу для підтвердження факту народження особи, який не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті».
Враховуючи те, що заявнику відмовлено у проведенні державної реєстрації народження особи, суд дійшов до висновку про те, що дійсно для проведення державної реєстрації народження особи є об'єктивні перешкоди.
З метою захисту прав і свобод громадян України суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження нею дитини жіночої статі ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області, Україна, у шлюбі з батьком дитини ОСОБА_4 , що надасть можливість отримати свідоцтво про народження дитини, видане державним органом України.
Частиною 3 ст. 144 СК України передбачено, що реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Згідно з ч.1 ст. 145, ч. 1 ст. 146 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Ім'я дитини визначається за згодою батьків. Відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 147 ЦПК України по батькові дитини визначається за іменем батька. По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.
Відповідно до п. 21, 22 Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям. Власне ім'я дитини визначається за згодою батьків. При державній реєстрації народження іншою особою власне ім'я дитини присвоюється за її вказівкою. У разі відсутності при державній реєстрації народження згоди батьків щодо присвоєння власного імені спір вирішується органами опіки й піклування або судом.
На виконання вимог ч. 2 ст. 319 ЦПК України суд не може своїм рішенням заміняти повноваження органу державної реєстрації актів цивільного стану. Отже, суд не присвоює дитині ім'я, прізвище та по батькові.
З 7 квітня 2014 року територія Донецької області була визнана одним з районів проведення антитерористичної операції та терміни її проведення, відповідно до наказу антитерористичного центру при службі безпеки України 07.10.2014 р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», не встановлений.
Згідно з ст. 1 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, а саме: сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей; внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території, визначеної пунктом 1 цієї частини; надра під територіями, визначеними пунктами 1 і 2 цієї частини, та повітряний простір над цими територіями.
Відповідно до ст. 12 вказаного Закону в'їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в'їзду-виїзду. Командувач об'єднаних сил у разі реальної загрози життю та здоров'ю осіб, які перетинають лінію розмежування, має право обмежити в'їзд цих осіб на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей на період існування цієї загрози. Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України. Перебування в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях осіб, не залучених до проведення таких заходів, може тимчасово бути обмежено на період проведення таких заходів Командувачем об'єднаних сил. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, було визначено Указом Президента України № 32/2019 від 7 лютого 2019 року, серед яких є м. Донецьк Донецької області.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживають у м. Донецьк Донецької області, де ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася дитина, враховуючи наявність об'єктивних перешкод, які полягають у складності одночасно обом батькам перетнути лінію розмежування з окупованою територією, зважаючи на наявність новонародженої дитини, суд дійшов висновку про можливість встановити факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 надали згоду визначити прізвище дитини за прізвищем батька.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 273, 293-294, 317, 319, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 про встановлення факту народження особи - задовольнити.
Встановити факт народження дитини жіночої статі ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області, Україна, у матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - м. Донецьк, громадянки України, батько дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - м. Авдіївка Донецької області, громадянин України, які надали згоду визначити прізвище дитини за прізвищем батька.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; заінтересована особа: Костянтинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Театральна, буд. 5, ЄРДПОУ 22021072.
Суддя