233 № 233/7335/19
02 січня 2020 року Слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ТОВ «Лото-плюс» на бездіяльність слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
03 грудня 2019 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла скарга ТОВ «Лото-плюс» на бездіяльність слідчого Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, в якій скаржник просив визнати бездіяльність слідчого СВ Костянтинівського ВП ОСОБА_4 ; зобов'язати слідчого СВ Костянтинівського ВП ОСОБА_4 повернути ТОВ «Лото-плюс» майно, вилучене 11.11.2019 року.
Розгляд вказаної скарги, в строки визначенні КПК України було призначено на 13:30 год. 05.12.2019 року. Однак, розгляд справи не відбувся в зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого скаржника ТОВ «Лото-плюс». Належним повідомленням є телефонограма №106 від 04.12.2019 року, яка знаходиться в матеріалах справи.
Після цього, враховуючи положення ч.ч. 2, 3 ст. 306 КПК України, в строки визначенні КПК України, розгляд справи було відкладено на 14:00 год. 06.12.2019 року, проте розгляд справи знову не відбувся в зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого скаржника ТОВ «Лото-плюс». Належним повідомленням є телефонограма № 107 від 05.12.2019 року, яка знаходиться в матеріалах справи.
Після цього справа призначалась до розгляду на 19.12.2019 року та 02.01.2019 року. Представник скаржника ТОВ «Лото-плюс» - адвокат ОСОБА_5 належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи, що підтверджується наявною телефонограмою № 119 від 21.12.2019 року, однак, останній в судове засідання, призначене на 10:00 год. 02.01.2020 року не з'явився.
На адресу суду від представника ТОВ «Лото-плюс» адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання, в якому він просить розглянути скаргу ТОВ «Лото-плюс» на бездіяльність слідчого без участі представників заявника, участь у відеоконференції представники товариства брати не будуть.
Таким чином, слідчим суддею прийнято всі можливі законні заходи щодо належного виклику та забезпечення участі скаржника ТОВ «Лото-плюс» та його представника в судових засіданнях. Однак, останній ігноруючи норми КПК України в судові засіданні не з'явився.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на той факт, що участь скаржника при розгляді даної категорії справ є обов'язковою, однак останній, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги в судове засідання не з'явився, суд позбавлений можливості з'ясувати чи підтримує скаржник на сьогодні свою скаргу.
Слідчий суддя зазначає, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України не містить вказівки слідчому судді на те, яким чином необхідно діяти в разі неявки в судове засідання з розгляду скарги скаржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Пунктом 15 ч. 1 ст. 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Разом з цим, виходячи з аналізу загальних засад кримінального процесуального законодавства можна зробити висновок про те, що неявка без поважної причини скаржника, свідчить про фактичне не підтримання заявленої ним скарги, та не доведення викладених у скарзі обставин, що в свою чергу має оцінюватись як підстава для відмови у задоволенні такої скарги.
Враховуючи вищезазначене слідчим суддею розглянуто скаргу ТОВ «Лото-плюс».
В обґрунтування письмової скарги зазначено, що 11.11.2019 року в приміщенні за адресою: Донецька область, м. Котсянтинівка, пр. Ломоносова, 134 д, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Лото-плюс» слідчим СВ ОСОБА_4 було проведено обшук та тимчасово вилучено майно: системні блоки у кількості 9 шт., монітори у кількості 9 шт., клавіатури у кількості 9 шт., мишки комп'ютерні у кількості 9 шт., флеш-носії у кількості 9 шт., жорсткий диск у кількості 1 шт., грошові кошти у розмірі 1100 грн. Повідомлено, що вилучене під час проведення огляду місця події майно належить ТОВ «Лото-плюс» та використовувалося виключно з метою розповсюдження електронних білетів державної лотереї та вони не мають жодного відношення до провадження забороненого в Україні грального бізнесу. Неспростований факт проведення ТОВ «Лото-плюс» у вищезазначеному приміщенні виключно законної господарської діяльності та з вказаного вбачається, що майно вилучене 11.11.2019 року протиправно та безпідставно: вищезазначене майно, яке вилучене слідчим ОСОБА_4 11.11.2019 року є тимчасово вилученим майном.
Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги ТОВ «Лото-плюс» зазначивши, що слідчим СВ Костянтинівського ВП ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук приміщення, під час якого було вилучено майно. Так, все вилучене майно, зазначене в ухвалі та не є тимчасово вилученим майном. Також зауважив, що слідчим дійсно було вилучено грошові кошти, проте не в сумі 1100 грн., як зазначено у скарзі, а 1010 грн. (при цьому купюри перелічені в протоколі обшуку). Вилучене майно 16.11.2019 року направлено на судову комп'ютерно-технічну експертизу до Донецького НДЕКЦ МВС України, на підтвердження чого надав належним чином завірену копію супровідного листа.
Заслухавши слідчого, вивчивши скаргу та матеріали, якими обґрунтовано скаргу, копію супровідного листа, надану слідчим, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом.
В кримінальному судочинстві таким законом є ст. ст. 100, 167-173, 233-235 КПК України, що регламентують можливість відшукання, вилучення майна.
Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
В провадженні СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області знаходиться кримінальне провадження № 12019050380001247 від 17.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Згідно положень ч. 2 ст. 235 КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про: 1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; 2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; 3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала; 4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; 5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Таким чином, з наведених норм Кодексу випливає, що речі та документи, перелік яких вказаний в ухвалі слідчого судді, не належать до тимчасово вилученого майна.
Ухвалою слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.11.2019 року наданий дозвіл на проведення обшуку приміщення за адресою АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: з метою відшукання та вилучення, зокрема: комп'ютерних стимуляторів та супутнього обладнання (системних блоків, жорстких дисків, комп'ютерних клавіатур, мишок, моніторів, флеш- накопичувачів), грошових коштів, за умови наявних реальних підстав вважати, що останні здобуті у результаті зайняття гральним бізнесом.
11.11.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.11.2019 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було вилучено: системні блоки у кількості 9 шт., монітори у кількості 9 шт., клавіатури у кількості 9 шт., мишки комп'ютерні у кількості 9 шт., флеш-носії у кількості 9 шт., жорсткий диск у кількості 1 шт., грошові кошти у розмірі 1010 грн.
За ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду (ч. 2 ст. 168 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство не наводить визначення поняття «електронні інформаційні системи або їх частини».
З огляду на те, що в ухвалі слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.11.2019 року про проведення обшуку у приміщення за адресою АДРЕСА_1 наданий дозвіл на вилучення комп'ютерних стимуляторів, системних блоків, жорстких дисків, комп'ютерних клавіатур, мишок, моніторів, флеш- накопичувачів, грошових коштів, та речі, які були вилучені під час обшуку згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, входять до переліку, щодо якого надано дозвіл на відшукання, не належать до тимчасово вилученого майна та обов'язку у слідчого щодо звернення з клопотанням про накладення арешту на таке майно вимоги КПК України не містить.
З урахуванням всього наведеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, яка полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ТОВ «Лото-плюс» на бездіяльність слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1