Справа № 159/6074/19
Провадження № 2/159/1520/19
27 грудня 2019 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
з участю:
секретаря судового засідання Гарбар О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
У вказаній квартирі зареєстрована вона та її дочка - відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, у вказаній квартирі позивач проживає одна, оскільки відповідач понад три роки проживає у м. Алушта АР Крим.
Крім цього, позивач вказує, що відповідач не приїжджає додому, а з телефонних розмов від відповідачки відомо, що остання працює в «Пансіонаті Семидвор'є», має постійну високооплачувану роботу, а тому не може залишити роботу, щоб приїхати додому і виписатися з квартири, оскільки боїться втратити роботу.
Відповідач не проживає у вказаній квартирі на протязі трьох років, однак нараховуються платежі за комунальні послуги, якими вона фактично не користується, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі не має, квартирою не цікавиться. Перешкод в користуванні жилим приміщенням позивач відповідачу не чинила. Реєстрація відповідача в належній позивачу квартирі перешкоджає здійсненню права власності позивача, користування та розпорядження своїм майном, а також створює певні незручності матеріального характеру в частині оплати за комунальні послуги.
Враховуючи наведене, позивач просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Ковеля Волинської області, такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14.11.2019 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Вказувала на те, що відповідач зареєстрована за вищевказаною адресою, однак не проживає, оскільки проживає в м. Алушта. Не заперечувала проти постановлення заочного рішення в справі та просила позов задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_2 , в силу вимог ст. 128 ЦПК України, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явилась без повідомлення причин, відзиву не подала.
За вказаних обставин суд, зі згоди позивача, прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши матеріали цивільної справи та з'ясувавши обставини справи, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , від 12.03.2011 року.
В квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією будинкової книги НОМЕР_3 для прописки громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_1 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердила, що дочка позивача багато років не проживає у вказаній квартирі, оскільки з 2012 року виїхала на постійне місце проживання в АР Крим. Крім цього, свідок вказала, що особистих речей відповідача в квартирі не має, оскільки вона там не проживає.
Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав і інтересів осіб.
Виходячи з загальних положень права власності, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Захист права власності регулюється нормами ЦК України.
Зокрема, ст. 405 ЦК України передбачає, що члени сім'ї власника житла, які проживають з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Згідно вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла, або законом.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не подала жодних доказів, які б спростовували доводи позивача.
Зважаючи на встановлені судом обставини, суд визнає доведеним факт постійної відсутності відповідача у даному житлі без поважних причин понад один рік.
При цьому, суд визнає такими, що заслуговують на увагу, доводи позивача про те, що реєстрація місця проживання відповідача в квартирі перешкоджає йому вільно користуватись власним майном на власний розсуд. Зокрема, така реєстрація місця проживання відповідача породжує додаткові невиправдані витрати позивача на оплату комунальних послуг.
Зважаючи на викладене, суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що факт відсутності відповідача ОСОБА_2 в квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , понад встановлені строки повністю доведений, а тому останнюслід визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням за вказаною адресою.
Судові витрати по справі суд залишає за позивачем згідно позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 319, 383, 386, 391, 405 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Ковеля Волинської області, такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено та підписано 03 січня 2020 року.
Головуючий:П. Ю. Бойчук