02 січня 2020 року
м. Київ
справа № 924/557/14
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Могил С.К.
перевіривши матеріали касаційної скарги Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019
у справі № 924/557/14
за позовом Заступника Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України
до Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації
про зобов'язання вчинити дії,
Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації 24.12.2019 звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 (повний текст складено 17.12.2019) у справі № 924/557/14.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 26.12.2019 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Дроботова Т.Б., Волковицька Н.О.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Згідно з п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 у розмірі 1 921 грн.
Предметом касаційного оскарження у даній справі є постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 прийнята на наслідками перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 01.10.2014 у справі № 924/557/14, у зв'язку з чим, належною до сплати сумою судового збору за подання касаційної скарги у даній справі є 1 921 грн.
Проте скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору. Натомість, подано заяву про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, в обґрунтування якої заявник зазначає, що сума судового збору становить 40 550 грн. та є досить значною. Водночас, скаржник вказує на те, що для подання заяв та скарг до суду сплачується судовий збір, кошти для сплати якого передбачені у кошторисі на 2019 рік по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Оскільки згідно Бюджетного кодексу України бюджетний рік починається з 01 січня по 31 грудня, у зв'язку з чим на кінець року бюджетні асигнування відсутні.
Статтею 8 Закону визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.
В свою чергу, наявність таких умов скаржником у заяві не наведено, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини, у зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Суд вказує на те, що Управлінню житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації необхідно сплатити судовий збір та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату 1 921 грн. за наведеними нижче реквізитами.
- Рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA678999980000031219207026007;
- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102,
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Код банку отримувача: 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку 207.
Крім того, ст. 290 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Між тим, у касаційній скарзі Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації не зазначає, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм процесуального чи матеріального права припустився, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваного рішення, у чому саме полягало таке неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначеного судового акта.
Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, тоді як відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а подана касаційна скарга не містить обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, Суд дійшов висновку про застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 292 ГПК України у вигляді залишення касаційної скарги без руху
Враховуючи викладене, касаційна скарга Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 1 921 грн. та зазначити порушення або неправильного застосування яких конкретно норм процесуального чи матеріального права припустився, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваного рішення, у чому саме полягало таке неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначеного судового акта.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-292 ГПК України, Суд,-
1. Відмовити Управлінню житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі № 924/557/14 залишити без руху.
3. Надати Управлінню житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 1 921 грн. та зазначити порушення або неправильного застосування яких конкретно норм процесуального чи матеріального права припустився, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваного рішення, у чому саме полягало таке неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначеного судового акта.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Могил С.К.