ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.01.2020Справа № 910/18974/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Трейд», м. Київ
до Міністерства оборони України, м. Київ
третя особа - Акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк», м. Київ
про забезпечення позову,
Без виклику представників сторін.
Встановив:
27.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Трейд» про забезпечення позову, яка подана до пред'явлення позову, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Український будівельно-інвестиційний банк» вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання, а саме: заборонити виплачувати кошти в сумі 732 537, 00 грн згідно з вимогою Міністерства оборони України щодо забезпечення виконання договору №286/3/19/140 від 19.04.2019 на підставі банківської гарантії №BGV/U/03-2-1585 від 15.04.2019 до вирішення по суті справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Трейд» до Міністерства оборони України про визнання вимоги від 21.12.2019 №286/8/8052 незаконною та про визнання банківської гарантії №BGV/U/03-2-1585 від 15.04.2019 такою, що не підлягає виконанню; зупинення стягнення на підставі банківської гарантії №BGV/U/03-2-1585 від 15.04.2019 до вирішення по суті справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Трейд» до Міністерства оборони України про визнання вимоги від 21.12.2019 №286/8/8052 незаконною та про визнання банківської гарантії №BGV/U/03-2-1585 від 15.04.2019 такою, що не підлягає виконанню.
Ознайомившись із поданою заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Трейд» про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що остання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник стверджує, що 19.04.2019 між заявником та Міністерством оборони України було укладено договір №286/3/19/140 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби, в забезпечення виконання якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Роза Трейд» було надано банківську гарантію №BGV/U/03-2-1585 від 15.04.2019 у розмірі 732 537,00 грн, видану Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк».
Водночас, за твердженнями заявника, у зв'язку із несвоєчасним затвердженнями контрольних зразків товару відповідачем, ТзОВ «Роза Трейд» не мало можливості своєчасно виконати свої зобов'язання щодо строків поставки.
Разом з тим, після завершення поставки товару в повному обсязі відповідач звернувся до АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» з вимогою №286/8/8052 від 21.12.2019 про виплату грошових коштів за банківською гарантією у розмірі 732 537,00 грн.
Таким чином, оскільки внаслідок необґрунтованого звернення із вказаною вимогою порушуються права ТзОВ «Роза Трейд» , заявник має намір звернутись до суду з позовом про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.
Так, відповідно до ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд звертає увагу на те, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
У поданій до суду заяві заявник зазначив про намір у судовому порядку визнавати банківську гарантію №BGV/U/03-2-1585 від 15.04.2019 такою, що не підлягає виконанню.
Судове рішення, у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання. Тому в даному випадку досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
У даному випадку судом також враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 569 Цивільного кодексу України Гарант в подальшому отримає право на зворотну вимогу (регрес) до Принципала в межах виплаченої суми Гарантії, що призведе до порушення прав заявника.
Як наслідок, заявник не зможе захистити порушені права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обрані заявником заходи забезпечення позову є співмірними, відповідають критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності.
При цьому, забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, і наявний прямий зв'язок між обраними заявником заходами до забезпечення позову і предметом майбутнього позову, а саме обрані заходи спроможні забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника.
Отже, суд приходить до висновку, що заявником належним чином обґрунтовано та доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів наявність обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Трейд» про забезпечення позову в редакції, викладеній судом.
Щодо вжиття заходів зустрічного забезпечення, то суд не вбачає підстав для вчинення такої процесуальної дії.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Трейд» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.
2. До вирішення спору у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Трейд» до Міністерства оборони України про визнання вимоги від 21.12.2019 №286/8/8052 незаконною та про визнання банківської гарантії №BGV/U/03-2-1585 від 15.04.2019 такою, що не підлягає виконанню, та набрання рішенням законної сили вжити заходи до забезпечення позову шляхом:
- заборони Акціонерному товариству «Український будівельно-інвестиційний банк» (01135, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Чорновола Вячеслава, будинок 8; ідентифікаційний код: 26547581) вчиняти дії щодо виплати коштів в сумі 732 537, 00 грн згідно з вимогою Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Солом'янський район, проспект Повітрофлотський, будинок 6; ідентифікаційний код: 00034022) щодо забезпечення виконання договору №286/3/19/140 від 19.04.2019 на підставі банківської гарантії №BGV/U/03-2-1585 від 15.04.2019.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Роза Трейд» (03170, м. Київ, Святошинський район, вулиця Янтарна, будинок 6; ідентифікаційний код 42726867).
Боржник-1: Акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк» (01135, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Чорновола Вячеслава, будинок 8; ідентифікаційний код: 26547581).
Боржник-2: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Солом'янський район, проспект Повітрофлотський, будинок 6; ідентифікаційний код: 00034022).
Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 02.01.2020 і дійсна для пред'явлення до виконання до 03.01.2023.
Суддя Бондарчук В.В.