ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.01.2020Справа № 910/18947/19
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХІМЕКСПОРТ» про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХІМЕКСПОРТ» (вул. Пивоварова, буд. 6, корп. 99, кім. 309, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93403) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» (вул. Мечникова, буд. 2, м. Київ, 01601) про стягнення 10227481,65 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХІМЕКСПОРТ» та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХІМЕКСПОРТ» 10227481,65 грн, з яких: 2963023,77 грн попередньої оплати по договору поставки № ДГ-КАС012229 від 20.12.2016, 7104427,71 грн попередньої оплати по договору поставки № ДГ-АМС011909 від 17.11.2016, 160030,17 грн попередньої оплати по договору поставки № ДГ-АМС009553 від 21.01.2016; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХІМЕКСПОРТ» витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 02.01.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХІМЕКСПОРТ» залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Позивачем також в межах позовної заяви подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» у розмірі 10227481,65 грн, які знаходяться на всіх його відкритих рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, в тому числі на рахунку п/р НОМЕР_1 в АБ «Кліринговий дім», МФО 300647.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши доводити заяви про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, доходить такого висновку.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачем у заяві зазначено, що відповідач є боржником по 25 незакінченим виконавчим провадженням, є відповідачем по значній кількості судовим процесам, предметом розгляду яких є стягнення з останнього грошових коштів в розмірі 34000000,00 грн. При цьому, згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у власності відповідача відсутнє будь-яке нерухоме майно. Натомість, у відповідача існують й інші грошові зобов'язання, по яким треті особи виступають майновими поручителями. Зазначає, що враховуючи правову природу відносин, що склалися між сторонами, майновий характер позовних вимог та їх суттєвий розмір, існують цілком достатні підстави вважати, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення (у разі задоволення позовних вимог) внаслідок зникнення або зменшення коштів, які наявні у відповідача на день звернення до суду з даним позовом. Накладення арешту на кошти відповідача стане гарантією виконання рішення суду у даній справі.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вказані правові позиції взаємоузгоджуються із правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду у справі № 918/702/18 від 03.04.2019 та у справі № 914/1257/18 від 17.04.2019, № 910/16944/18 від 02.07.2019.
Позивачем в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений у поданій заяві, зазначається припущення про суттєве ускладнення виконання рішення суду або неможливість його виконання через зникнення або зменшення на рахунку відповідача достатніх грошових коштів. В той же час наявність припущень щодо імовірності ускладнення виконання рішення суду не може слугувати єдиною обґрунтованою підставою забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем. При цьому, позивачем не наведено фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, наявність інших виконавчих провадження, де відповідач виступає як боржник та позовів, де останній є відповідачем не може слугувати беззаперечною підставою для вжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову. Крім того, позивачем також не надано відомостей, які б свідчили, що вказаний позивачем рахунок станом на день подання позову відкритий на ім'я відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти висновку про те, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України ).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Така правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про необгрунтованість заявлених вимог та відмову у задоволенні заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХІМЕКСПОРТ» про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХІМЕКСПОРТ» (вул. Пивоварова, буд. 6, корп. 99, кім. 309, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93403) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» (вул. Мечникова, буд. 2, м. Київ, 01601) про стягнення 10227481,65 грн.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХІМЕКСПОРТ» про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХІМЕКСПОРТ» (вул. Пивоварова, буд. 6, корп. 99, кім. 309, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93403) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» (вул. Мечникова, буд. 2, м. Київ, 01601) про стягнення 10227481,65 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.01.2020.
Суддя В.О.Демидов