27.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1051/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу
до відповідача: Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство"
про відшкодування 1 274 983, 91 гривень шкоди заподіяної лісу, внаслідок порушення норм лісового законодавства,
за участі:
від позивача: Голубчак Наталії Вікторівни,
від відповідача: представник в судове засідання не з'явився,
1. Відповідач, згідно з приписами статті 120 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (відповідно до ухвали суду від 13.12.2019 вих. № 16867 від 17.12.2019), однак, не скористався передбаченим законом правом на участь повноважного представника у судовому засіданні. Відповідач причини неявки суд не повідомив.
2. За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
3. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
4. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
5. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
6. У вересні 2019 року Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство" про відшкодування 1 274 983, 91 гривень шкоди заподіяної лісу, внаслідок порушення норм лісового законодавства.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
7. 30.09.2019, за наслідком автоматизованого розподілу справи № 909/1051/19 (протокол від 25.09.2019) суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 22.10.2019.
8. 22.10.2019 відповідач надав суду клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 20360/19). Клопотання мотивоване тим, що Івано-Франківським окружним адміністративним судом 12.08.2019 відкрито провадження у справі № 300/1604/19 за заявою Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство" до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання дій протиправними та скасування припису № 43 від 17.05.2019, який є предметом розгляду у даній справі.
9. 22.10.2019 судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.11.2019.
Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Законодавець приписами статей Господарського процесуального кодексу України визначив право суду щодо зупинення провадження у справі, водночас: зупинення - як обов'язок суду (стаття 227 Господарського процесуального кодексу України) і зупинення - як право суду (стаття 228 Господарського процесуального кодексу України).
Так, статтею 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік обов'язкових для суду підстав, які зумовлюють зупинення провадження у справі.
Слід зазначити, що зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу.
Нормами статті 8 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006 обумовлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року (ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема цивільного характеру.
Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25.01.2006, № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ" в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Визначаючи ці критерії, Верховний суд посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України".
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, тощо.
До того ж у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" суд наголосив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Так, пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Водночас, як зазначено у вищенаведеній нормі права, суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи, коли зібрані та наявні в матеріалах справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на викладене вище, враховуючи принцип верховенства права, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справи в строки визначені законодавством, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
10. 08.11.2019 відповідач надав суду відзив на позов (вх. № 19519), в якому зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
11. 18.11.2019 позивач надав суду відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 20053/19).
12. 21.11.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 29.11.2019.
13. 28.11.2019 відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 20900/19).
14. 29.11.2019 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 13.12.2019.
15. 13.12.2019 судом відкладено розгляд справи по суті на 27.12.2019.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
16. Позиція позивача. Позов обґрунтовано тим, що за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, позивач встановив, що Державним підприємством "Рогатинське лісове господарство", як постійним лісокоритстувачем, вчинено ряд порушень. За наслідком перевірки складено акт № 31 та проведено розрахунок шкоди завданої лісу незаконною рубкою та пошкодженням дерев, що становить 1 274 983, 91 гривень. Вказує на те, що розрахунок розміру шкоди виконано згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665. Також позивач зазначає, що акт підписаний працівниками відповідача без заперечень та без зауважень. Свою позицію позивач обґрунтовує приписами статей 1, 64, 69, 86, 90, 91, 93, 105, 107 Лісового кодексу України, статтями 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтею 1166 Цивільного кодексу України, статтею 224 Господарського кодексу України.
17. Позиція відповідача. Відповідач в попередніх засіданнях проти позову заперечував та зазначав, що вирубка дерев проводилась на підставі лісорубних квитків, що були видані з дотриманням правил та процедур визначених Санітарними правилами в лісах України. Вказує на те, що жодним актом законодавства не передбачено можливості проводити розрахунок шкоди враховуючи ймовірний діаметр стовбура на висоті 1, 3 м, за відсутності самого дерева, а за основу береться діаметр дерев у корі біля шийки кореня. На думку відповідача, позивач також не надав жодних доказів про приналежність конкретного кварталу та виділу до конкретної сільської ради (на користь яких просить стягнути суму шкоди). Відповідач просив суд в позові відмовити.
IV.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
18. 06.05.2019 Державною екологічною інспекцією Карпатського округу видано наказ № 33 щодо здійснення планового заходу державного нагляду (контролю), відповідно до якого направлено спеціалістів для здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в галузі ведення лісового і мисливського господарства та дотримання вимог природоохоронного режиму Державним підприємством "Рогатинське лісове господарство".
19. За наслідком вказаного вище наказу, 06.05.2019 Державною екологічною інспекцією Карпатського округу видано направлення № 43 на проведення планового заходу нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
20. Планова перевірка Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство" проводилась з 06.05.2019 по 17.05.2019.
21. За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу 17.05.2019 складено акт № 31.
22. В акті зафіксовано факти правопорушень, які вчинено Державним підприємством "Рогатинське лісове господарство".
23. Згідно розрахунку розміру шкоди, що проведений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2013 № 665 по місцю перевірки Воронівського, Рогатинського, Пуківського, Букачівського лісництв, які підпорядковані Державному підприємству "Рогатинське лісове господарство" при натурному обстеженні виявлено порушення лісового законодавства. Відповідальність за порушення лісового законодавства передбачено нормою статті 105 Лісового кодексу України.
Отже, виявлено наступні порушення:
Воронівське лісництво:
1) при натурному обстеженні виявлено незаконну рубку дерев з відпускним тавром, однак вони відсутні у матеріалах відведення ділянки до рубки і відповідно їх ліквідний об'єм відсутній у лісорубному квитку:
- у кварталі 18 виділ 3 площа - 4, 2 га - 7 сухостійних дерева породи ясен з діаметром пня - 36; 28; 31; 32; 50; 34; 37 см., що є порушенням статті 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 24 183, 60 гривень шкоди;
- у кварталі 18 виділ 3, площа 4, 2 га ВСР - 2019р., квартал 18 виділ 2 площа - 3, 0 га, ВСР - 2019р. -77 сироростучих дерев породи дуба червоного з діаметром пня - 50; 48; 48; 46; 46; 50; 49; 48; 47; 47; 47; 47; 49; 47; 48; 48; 47; 50; 46; 47; 46; 48; 46; 48; 46; 62; 63; 51; 51; 52; 52; 54; 53; 51; 55; 52; 51; 53; 55; 51; 53; 52; 52; 53; 51; 52; 52; 51; 54; 55; 55; 51; 52; 51; 68; 59; 56; 59; 58; 57; 60; 59; 56; 58; 57; 56; 51; 52; 55; 52; 58; 56; 59; 62; 57см.; що є порушення статті 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 1 042 992, 61 гривень шкоди;
2) при натурному обстеженні виявлено незаконну рубку дерев без контрольних та відпускних тавр:
- у кварталі 18 виділ 3 площа 4, 2 га ВСР - 2019р., - 5 сироростучих дерев породи дуба червоного з діаметром пня - 15; 22; 14; 19; 20 см. та 8 сухостійних дерев породи ясена з діаметром пня - 43; 36; 27; 31; 30; 29; 28; 22 см., що є порушення статті 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 26 822, 33 гривень шкоди;
- у кварталі 19 виділ 4 - 1 сироростуче дерево породи черешня з діаметром пня - 56 см. та 35 сухостійних дерев породи вільха з діаметром пня - 30; 19; 22; 25; 28; 24; 29; 19; 35; 31;32; 25; 35; 30; 24; 25; 26; 37; 26; 37; 26; 28 ;30; 26; 25; 23; 19; 31; 24; 30; 28; 31; 33; 28; 27; 28; 22 см.; 2 сухостійних дерева породи дуб звичайний з діаметром пня - 60; 30 см., 1 сухостійне дерево породи ясен з діаметром пня - 46 см. та 1 сухостійне дерево породи черешня з діаметром пня - 17 см., що є порушенням статті 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 98 388, 04 гривень шкоди;
- у кварталі 19 виділ 7 - 5 сироростучих дерев породи дуба звичайного з діаметром пня - 30; 63; 32; 33; 32 см. та 4 сухостійних дерева породи бук з діаметром пня - 37; 16; 21; 22 см., що є порушення статті105 Лісового кодексу України, за що розраховано 44 737, 49 гривень шкоди;
- у кварталі 18 виділ 2, площа - 3, 0 га ВСР-2019р. - 4 сухостійних дерева породи дуба червоного з діаметром пня - 26; 26; 28; 42 см., що є порушення статті105 Лісового кодексу України, за що розраховано 9 328, 47 гривень шкоди;
- у кварталі 27 виділ 20, 1 пл. 0, 8 га РГК-2019р. - 1 сироростучого дерева породи модрина з діаметром пня - 37 см. та 1 сироростучого дерева породи клен з діаметром пня - 36 см., що є порушенням статті 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 14 597, 98 гривень шкоди.
Дані правопорушення вчинені на території села Липівка Рогатинського району Івано-Франківської області.
Рогатинське лісництво:
1) при натурному обстеженні виявлено незаконну рубку, а саме:
- у кварталі 1 виділ 4, 4 пл. 1, 1 га РГК-2019р. - 1 сухостійного дерева породи граба з діаметром пня - 21 см.;
- у кварталі 1 виділ 4, 3 пл. 0, 9 га РГК-2019р. - 1 сухостійного дерева породи береза з діаметром пня - 20 см., що є порушенням статті 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 1 542, 88 гривень шкоди (дані правопорушення вчинені на території села Липівка Рогатинського району Івано-Франківської області);
- у кварталі 16 виділ 30 пл. 1, 5 га ПРХ-2018р. - 2 сироростучих дерев породи дуба червоного з діаметром пня -14; 18 см.;
- у кварталі 17 виділ 14 пл. 1, 2 га. СВР-2018р. - 2 сухостійних дерев породи сосна з діаметром пня - 20; 22 см., що є порушенням статті 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 2 587, 29 гривень шкоди.
Дані правопорушення вчинені на території села Підгороддя Рогатинського району Івано-Франківської області.
Пуківське лісництво:
1) при натурному обстеженні виявлено:
- у кварталі 40 виділ 1 пл. 3, 2 га СВР-2019р. - пошкодження до ступеня неприпинення росту 2 сироростучих дерев породи бук з діаметром пня - 22; 26 см., що є порушенням статті 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 1 352, 99 гривень шкоди (дані правопорушення вчинені на території села Верхня Липиця Рогатинського району Івано-Франківської області);
- у кварталі 32 виділ 6 пл. 9, 9 га СВР-2019р. - пошкодження до ступеня неприпинення росту 1 сироростучого дерев породи бук з діаметром пня - 29 см., що є порушенням статті 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 1 250, 13 гривень шкоди (дані правопорушення вчинені на території села Чесники Рогатинського району Івано-Франківської області);
- у кварталі 11 виділ 13, 1 пл. 2, 3 га ПР-2019р. - незаконна рубка 1 сухостійного дерева породи бук з діаметром пня - 33 см., що є порушенням статті 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 2 866, 19 гривень шкоди (дані правопорушення вчинені на території села Добринів Рогатинського району Івано-Франківської області);
Букачівське лісництво:
1) при натурному обстеженні виявлено:
- у кварталі 17 виділ 1 пл. 20, 0 га СВР-2019р. - пошкодження до ступеня неприпинення росту 2 сироростучих дерев породи дуб червоний з діаметром пня - 25; 28 см., що є порушенням статті 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 2 104, 65 гривень шкоди ( (дане правопорушення вчинено на території села Підмихайлівці Рогатинського району Івано-Франківської області);
- у кварталі 4 виділ 1 пл. 5, 0 га СВР - 2019 року - незаконна рубка 2 сухостійних дерев породи дуб червоний з діаметром пня - 18; 25 см., що є порушенням статті 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 1 730, 79 гривень шкоди (дане правопорушення вчинено на території села Васючин Рогатинського району Івано-Франківської області);
- у кварталі 29 виділ 21 пл. 8, 7 га ПРХ-2019р. - пошкодження до ступеня неприпинення росту 1 сироростучого дерев породи дуба червоного з діаметром пня - 21 см.; що є порушенням статті 105 Лісового кодексу України, за що розраховано 498, 47 гривень шкоди (дане правопорушення вчинено на території села Чагрів Рогатинського району Івано-Франківської області).
24. 17.05.2019 Державною екологічною інспекцією Карпатського округу винесено припис № 43 відповідно до якого приписано Державному підприємству "Рогатинське лісове господарство" до 17.06.2019 провести очистку неочищених лісосік від порубкових решток зазначених в акті від 17.05.2019; анулювати зазначені в акті від 17.05.2019 спеціальні дозволи - лісорубні квитки на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування в частині проведення рубок понад 1, 0 га, які виписані Державним підприємством "Рогатинське лісове господарство" та видані Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства з порушенням вимог пункту 21 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"; відновити пошкоджену біотехнічну споруду (годівницю) у кварталі № 17 Пуківського лісництва, зазначену в акті перевірки від 17.05.2019.
25. 23.05.2019 Державною екологічною інспекцією Карпатського округу направлено матеріали перевірки до Рогатинського ВП Тисменицького ВП ГУ НП в Івано-Франківській області для внесення відомостей в ЄРДР та проведення досудового розслідування (лист вих. № 02.5-12/363).
26. 12.06.2019 зареєстроване кримінальне провадження № 62019140000000561 за частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України (службова особа Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство" за попередньою змовою із невстановленими особами, вчинила розтрату ввіреного їй майна). Даний факт підтверджується витягом з ЄРДР від 12.06.2019, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
27. 24.05.2019 Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство" з претензією № 07/19 (вих. № 06-09/369) про сплату шкоди в розмірі 1 274 983, 91 гривень.
28. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, розмір шкоди не сплатив.
29. Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем шкоди .
30. Вказані обставини стали причиною звернення Державної екологічної інспекції Карпатського округу з даним позовом до суду.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
31. Предметом позову є матеріально правова вимога про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства.
32.Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
33. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
34. Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
35. Приписами статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положенням про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 № 258, визначено, що до компетенції Інспекції належить здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
36. Відповідно до пунктів 7 та 8 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, а також вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах. Аналогічні положення містяться в п. ґ) та й) статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
37. Згідно вимог частини 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
38. Судом встановлено, що акт від 17.05.2019 містить відомості зазначені у пунктах 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". В акті зазначено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Разом із цим, суд звертає увагу на те, що акт підписано без жодних зауважень. Отже, акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
39. Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
40. Відповідно до статті 16 та частини 1 статті 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
41. Як передбачено частиною 1 статті 69 Лісового кодексу України, cпеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
42. Пунктом 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2007 № 761 встановлено, що лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу. В додатку № 1 до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів наведено форму бланку лісорубного квитка, де вказується маса відповідних категорій деревини з точністю до 1 м3, водночас не передбачено зазначення кількості дерев віднесених до рубки.
43. За приписами пункту 1 частини 2 статті 19, частин 1, 5 статті 86 та статті 90 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
44. Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
45. Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
46. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов'язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.
47. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у, зокрема: порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
48. Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
49. Частинами 1 та 2 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
50. Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
51. Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
52. Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.
З огляду на наведені вище обставини у даному випадку є наявність усіх складових елементів правопорушення.
53. Судом встановлено, що відповідач є постійним лісокористувачем, тому, з урахуванням приписів статті 19 Лісового кодексу України зобов'язаний забезпечувати охорону та захист лісів.
54. Факти незаконної порубки дерев, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки Державної екологічної інспекції Карпатського округу актом від 17.05.2019, який є чинними станом на час вирішення спору.
55. Оскільки при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
56. Відповідач не подав доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення - незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчих йому територіях.
57. Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16.
Системний аналіз статей 19, 63, 64 Лісового кодексу України свідчить, що обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16.
58. Так, відповідач як лісокористувач не забезпечив охорони і збереження лісового фонду на підвідомчих йому територіях, допустив самовільну вирубку лісу, внаслідок чого лісовому фонду України заподіяно матеріальної шкоди в розмірі 1 274 983, 91 гривень.
59. Викладене вище спростовує доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та у запереченні на відповідь на відзив (щодо того, що акт від 17.05.2019 є неналежним доказом, щодо відсутності повноважень у позивача на проведення перевірки, щодо відсутності підстав для відшкодування збитків у зв'язку із недоведеністю вини відповідача у вчиненні порушень природоохоронного законодавства).
60. Відповідач внаслідок службового недбальства допустив незаконну рубку лісу, яке, в свою чергу, спричинило шкоду навколишньому природному середовищу, що є підставою для стягнення з нього відповідної шкоди.
61. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, позивачем здійснено правомірно згідно з Таксами, затвердженими постановою КМУ № 665 від 23.07.2008.
62. Відповідно до змісту Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до припинення ступеня росту (додаток № 1 до постанови КМУ від 23.07.2008 за № 665) шкода завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. При цьому, приміткою 4 вказаних Такс встановлено, що замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом. Таксами встановлюється залежність розміру шкоди за кожне окреме дерево, виходячи з діаметру його зрізу.
63. Враховуючи вищенаведене, приписи статей 67, 69 Лісового кодексу України, Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2007 № 761 та пункт 2.7 "Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів (майстерських дільниць)", затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02.2010 № 23, що для визначення об'єму зрубаної деревини на ділянці (згідно вимог лісорубного квитка), при проведенні перевірки дотримання вимог лісового законодавства лісокористувачами, дозволяється проводити перелік пнів зрубаних дерев на лісосіці попородно, з подальшим їх переводом на висоту 1, 3 м., а також слід проводити розмежування кількості дерев отриманих при попенному переліку (окремо по деревних породах та ступенях товщини) та кількості дерев вказаних у матеріалах відведення ділянки в рубку, оскільки лісорубний квиток дозволяє зрубати певний об'єм деревини, який може відповідати фактично зрубаному об'єму деревини на лісосіці тільки тоді, коли кількість фактично зрубаних дерев (попородно) і їх діаметри відповідають кількості дерев (попородно) і їх діаметрам вказаним у матеріалах відведення. В разі виявлення розбіжностей між кількістю фактично зрубаних дерев (за породами та ступенями товщини) та кількістю дерев (за породами та ступенями товщини) вказаних у матеріалах відведення, різницю в кількості пнів зрубаних дерев (за породами та ступенями товщини) слід вважати такими, що зрубані з порушенням встановлених вимог чинного законодавства.
64. Відповідно до пункту 2.7 "Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів (майстерських дільниць)" об'єм незаконно зрубаної деревини вираховується згідно з таблицями Нормативно-довідкових матеріалів для таксації лісів України і Молдавії (видавництво: Київ, Урожай, 1987)". Визначення об'єму незаконно зрубаних дерев визначається згідно з таблицею 2.5 (Діаметр дерев на висоті грудей в корі залежно від діаметра пня в корі, см.).
65. Таким чином, перевід пнів незаконно зрубаних дерев на висоту 1, 3 м., проводиться для визначення об'єму зрубаної деревини, а також розмежування кількості дерев отриманих при попенному переліку (окремо по деревних породах та ступенях товщини) та кількості дерев вказаних у матеріалах відведення ділянки в рубку.
66. Судом встановлено, що позивачем правомірно, з врахуванням постанови КМУ № 665 від 23.07.2008, проведено розрахунок шкоди.
67. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
68. Кожна сторона, згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
69. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
70. Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, судом взято до уваги висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Висновок суду за результатами розгляду справи.
71. Аналізуючи наведені вище норми права суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати.
72. Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 19 124, 76 гривень.
Відповідно до приписів частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
73. Разом із тим, слід зазначити, що відповідно до статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Таким чином, відшкодування шкоди завданої навколишньому природному середовищу слід здійснити на користь відповідних бюджетів за місцем заподіяння екологічної шкоди.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство" про відшкодування 1 274 983, 91 гривень шкоди заподіяної лісу, внаслідок порушення норм лісового законодавства - задовольнити.
2. Стягнути на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (вул. Сахарова, 23А, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код: 42702233) з Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство" (вул. Галицька, 13 А, с. Руда, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77024; ідентифікаційний код: 22192916) 1 274 983, 91 гривень (один мільйон двісті сімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят три гривні дев'яносто одну копійку) шкоди, яку перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад:
- 1 262 593, 40 гривень шкоди у фонд охорони навколишнього природного середовища с. Липівка Рогатинського району: р/р UA83 8999980000033117331009346, отримувач: УК у Рогатинському р-н/с. Липівка/24062100, Код 38026376, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- 2 587, 29 гривень шкоди у фонд охорони навколишнього природного середовища с. Підгороддя Рогатинського району: р/р UA358999980000033119331009366, отримувач: УК у Рогатинського р-н/с. Підгороддя/24062100, Код 38026376, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- 1 352, 99 гривень шкоди у фонд охорони навколишнього природного середовища с. Верхня Липиця Рогатинського району: р/р UA658999980000033118331009345, отримувач: УК у Рогатинського р-н/с. В. Липиця/24062100, Код 38026376, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- 1 250, 13 гривень шкоди у фонд охорони навколишнього природного середовища с. Чесники Рогатинського району: р/р UA748999980000033115331009382, отримувач: УК у Рогатинського р-н/с. Чесники/24062100, Код 38026376, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- 2 866, 19 гривень шкоди у фонд охорони навколишнього природного середовища с. Добринів Рогатинського району: р/р UA678999980000033111331009353, отримувач: УК у Рогатинського р-н/с. Добринів/24062100, Код 38026376, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- 2 104, 65 гривень шкоди у фонд охорони навколишнього природного середовища с. Підмихайлівці Рогатинського району: р/р UA718999980000033117331009368, отримувач; УК у Рогатинського р-н/с. Підмихайлівці/24062100, Код 38026376, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- 1 730, 79 гривень шкоди у фонд охорони навколишнього природного середовища с. Васючин Рогатинського району: р/р UA918999980000033110331009343, отримувач: УК у Рогатинського р-н/с. Васючин/24062100, Код 38026376, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- 498, 47 гривень шкоди у фонд охорони навколишнього природного середовища с. Чагрів Рогатинського району: р/р UA658999980000033117331009379, отримувач: УК у Рогатинського р-н/с. Чагрів/24062100, Код 38026376, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
3. Стягнути з Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство" (вул. Галицька, 13 А, с. Руда, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77024; ідентифікаційний код: 22192916) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу (вул. Сахарова, 23А, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код: 42702233) судовий збір у розмірі 19 124, 76 гривень (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять чотири гривні сімдесят шість копійок).
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
7. Повний текст рішення складено - 02.01.2020.
Суддя В. В. Михайлишин