28.12.19
Справа № 1403/839/12
4-с/469/5/19
21 грудня 2019 року смт.Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.,
заявник ОСОБА_1 не з'явився,
заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_2 не з'явилась,
державний виконавець Пєрєвєрзєва Н.М. не з'явилась
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_2 на рішення головного державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Пєрєвєрзєвої Ніни Миколаївни, -
ОСОБА_1 29 серпня 2019 року звернувся до суду із зазначеною скаргою, у якій вказував на те, що 14 серпня 2019 року він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №35367198, відкритого постановою від 23.11.2012 року за заявою стягувача ОСОБА_3 про примусове виконання виконавчого листа 32/1403/269/12, виданого 11.09.2012 року Березанським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 червня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття. При ознайомленні він довідався про існування постанов державного виконавця Пєрєвєрзєвої Н.М. від 12 квітня 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами, від 12 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання та від 12 лютого 2019 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії
Заявник просив визнати неправомірними дії державного виконавця та скасувати зазначені постанови, посилаючись на те, що обмеження, введені Законом України від 07 грудня 2017 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини нга належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів", можуть застосовуватися лише у разі наявності заборгованості, розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, що виникла після дати набрання чинності вказаним Законом, тобто після 06 лютого 2018 року; крім того, постанова від 12 квітня 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами порушує також законні інтереси його батька ОСОБА_5 , інваліда 2 групи безстроково, який проживає разом з заявником та якому Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Миколаївській області надано легковий автомобіль ЗАЗ СЕНС, 2013 року випуску; при цьому батько має протипоказання до особистого керування автомобілем, а заявник у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначений як особа, що має право керування цим транспортним засобом, та використовує автомобіль в інтересах батька.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Головний державний виконавець Пєрєвєрзєва Н.М. у судове засідання не з'явилась, надала суду клопотання про розгляд скарги за її відсутності та відзив на скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні скарги та зазначила, що боржник ОСОБА_1 , повідомлений про існування виконавчого провадження та прийняті при цьому рішення, ухиляється від виконання рішення суду, внаслідок чого на час складення відзиву існує заборгованість зі сплати аліментів у сумі 91250,20 грн; у ході виконавчого провадження 04 грудня 2013 року державним виконавчем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 23 грудня 2013 року до Ленінського РВ ММУ УМВС в Миколаївській області направлено подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності та в цей же день до Заводського районного суду м. Миколаєва направлено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відносно ОСОБА_1 , яке було задоволено 02 жовтня 2014 року.
Оскільки на вимоги державного виконавця, направлені боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, боржник не реагував, на виклики державного виконавця не з"являвся, за вказаною адресою був відсутній, про що складено відповідний акт, 12 лютого 2018 року державним виконавцем винесено та направлено сторонам виконавчого провадження постанову про тимчасове обмеження боржника у праві полювання та постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також направлено боржнику вимогу про повідомлення державного виконавця про наявність обставин, які виключають тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Так як боржник вимогу державного виконавця від 12 лютого 2018 року не виконав, у державного виконавця були відсутні відомості про наявність у боржника обставин відповідно до п.10 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження", а тому 12 квітня 2018 року державним виконавцем винесено та направлено сторонам постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами.
Крім того, державний виконавець посилалась на недоведеність заявником факту існування обставин, передбачених ч.10 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження".
Заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась та не повідомила причини неявки, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Враховуючи, що заявник зареєстрований з 26 липня 2013 року за іншою адресою, ніж та, за якою направлялись оскаржувані постанови (а..с.57), суд вважає за можливе поновити заявнику строк оскарження зазначених постанов.
Дослідивши матеріали цивільної справи №1403/839/12, 2/1403/269/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та матеріали скарги, суд приходить до таких висновків.
Конституцією України презюмується обов"язковість судових рішень (ст.ст.129, 129-1).
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до положень ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.9 ст.71 вказаного Закону, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Пунктом другим частини 10 вказаної статті передбачено, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК, копії паспорта, акта приймання-передачі транспортного засобу, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.49-53), ОСОБА_5 , 1953 року народження, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , інваліду другої групи, 27 лютого 2014 року передано транспортний засіб ЗАЗ СЕНС, державний номер НОМЕР_1 , право керування яким має ОСОБА_1 ; ОСОБА_5 керування протипоказане.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 29 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 червня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.28).
Відповідач ОСОБА_1 отримував матеріали позовної заяви з ухвалою про відкриття провадження та викликами до суду (а.с.17, 21, 29), надавав до суду заяву про визнання позову (а.с.25), отримував копію судового рішення (а.с.32).
Таким чином, боржник ОСОБА_1 був обізнаний з необхідністю сплачувати на користь стягувача аліменти на утримання дитини у визначеному судом розмірі.
На підставі виконавчого листа № 1403/839/12, 2/1403/269/12, який видано 11 вересня 2012 року Березанським районним судом Миколаївської області (а.с.70), 23 листопада 2012 року відкрито виконавче провадження № 35367198 щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06 червня 2012 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.71).
23 листопада 2012 року на адресу боржника, зазначену у виконавчому листі, направлено вимогу державного виконавця про явку боржника на 30 листопада 2012 року до Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ (а.с.72).
14 грудня 2013 року державним виконавцем Ленінського ВДВС м.Миколаєва винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.74).
23 грудня 2013 року державним виконавцем до Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області направлено подання про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення боржником ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст.164 КК України (а.с.75-76).
У цей же день державним виконавцем до Заводського районного суду м. Миколаєва направлено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України (а.с.77-79), яке ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 лютого 2014 року задоволено (а.с.80).
З матеріалів виконавчого провадження також, що заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментівн за виконавчим листом №2/1403/269/12 від 11 вересня 2012 року станом на 01 березня 2017 року становила 44953,33 грн. (а.с.82); станом на 01 лютого 2018 року - 60919,61 грн. (а.с.87); станом на 01 вересня 2019 року - 91250,20 грн. (а.с.100).
Вказані розрахунки направлені боржнику, що підтверджується роздруківкою відправлення еромендованої кореспонденції (а.с.83), списком згрупованих поштових відправлень (а.с.85). Вимоги державного виконавця по сплаті аліментів направлялись боржнику 12.02.2018 року (а.с.88, 89, 101, 102).
12 лютого 2018 року державним виконавцем Інгульського відділу ДВС м.Миколаїв Пєрєвєрзєвою Н.М. винесені постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (а.с.90) та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (а.с.92).
Того ж дня боржнику направлено за вказаною у виконавчому листі зареєстрованою адресою місця проживання вимогу державного виконавця про повідомлення державного виконавця з наданням підтверджуючих документів про наявність обставин, встановлених частиною 10 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", які виключають тимчасове обмеження боржника у керуванні транспортними засобами (а.с.88).
12 квітня 2018 року державним виконавцем Інгульського відділу ДВС м.Миколаїв Пєрєвєрзєвою Н.М. винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (а.с.99).
Зазначені постанови направлялись боржнику, про що свідчать відповідні повідомлення (а.с.91, 96, 98, 99).
На підставі ч.4 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Зазначеного обов"язку боржник ОСОБА_1 не виконав, оскільки, змінивши місце проживання, вказане у виконавчому листі, не повідомив про це державного виконавця.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
За такого суд вважає, що боржник ОСОБА_1 , обізнаний про наявність рішення суду про стягнення аліментів і про те, що виконавчий лист було спрямовано до виконання і він перебуває на виконанні у виконавчій службі, ніяких дій на виконання рішення не вчинив, допустивши заборгованість за аліментами; вимоги державного виконавця про погашення заборгованості та надання документів щодо наявності обставин, які виключають тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, не виконав, клопотання державному виконавцеві про скасування постанови про обмеження права керування автомобілем не подавав; розмір його заборгованості на час винесення оскаржуваних постанов перевищував суму відповідних платежів за чотири місяці.
Тому державним виконавцем обґрунтовано було вжито заходів, направлених на примусове виконання судового рішення, зокрема, винесено постанови встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, керування транспортними засобами, користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Отже, порушень вимог законодавства державним виконавцем при винесенні зазначених постанов не встановлено.
На час розгляду справи ОСОБА_5 помер, що вбачається з копії свідоцтва про смерть від 28 жовтня 2019 року (а.с.127), тому передбачена п.2 ч.10 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження" заборона до застосування тимчасового обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами втратила свою чинність, а, отже, постанова про застосування вказаного обмеження не може бути скасована.
До того ж, заявляючи вимоги про скасування постанов державного виконавця про встановлення тимчасових обмеження боржника у його правах, заявник не зазначає, яким чином таке скасування сприятиме добровільному виконанню ним судового рішення.
Безпідставними є доводи заявника про те, що виникнення у нього заборгованості за період часу до набрання законної сили пунктом 2 частини дев'ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» унеможливлює застосування до нього обмежень, передбачених цією нормою, оскільки з її змісту встановлення обмеження пов'язується з наявністю певного розміру заборгованості, а не з періодом часу, за який вона утворилась.
При цьому врахування заборгованості зі сплати аліментів, яка виникла у боржника за період до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 07 грудня 2017 року, яким внесено зміни в ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», не можна розцінювати як надання цій нормі зворотної сили.
У Прикінцевих положеннях Закону України від 07 грудня 2017 року відсутні вказівки щодо відкладеного набрання чинності частиною 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а отже вона підлягає застосуванню одразу із набранням чинності даним Законом в цілому, із 06 лютого 2018 року.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 щодо визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанов не грунтуються на вимогах закону та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, суд-
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження дій державного виконавця.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_2 на рішення головного державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Пєрєвєрзєвої Ніни Миколаївни відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня виготовлення її повного тексту. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата виготовлення повного тексту ухвали 28 грудня 2019 року.
Суддя :