Справа № 638/17015/16-ц
Провадження № 6/638/144/19
13 грудня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Грищенко І.О.
з участю секретарів Самогньозд О.І., Котяш Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання старшого державного виконавця Шевченківського Відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області Дмухіної Я.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , -
Старший державний виконавець Дмухіна Я.М. звернулась в суд з поданням про про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 . В обґрунтування подання зазначила, що на виконанні у ВДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 638/7015/16-ц від 07.06.2017 року, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Кредитної Спілки «Інтер-Інвест» боргу в сумі 13 258,22 грн. та судового збору у сумі 1378,00грн. Боржник ОСОБА_1 ухиляється від належного виконання судових рішень. Будь-яких дій боржником на їх виконання не здійснено, судові рішення до теперішнього часу боржником не виконані, він ухиляється від явки до державного виконавця та від сплати боргу, тому державний виконавець вважає, що потрібно вжити заходів та обмежити боржника у праві виїзду за кордон до належного виконання ним відповідних зобов'язань.
У судове засідання представник Шевченківського Відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов'язання, то до виконання зобов'язань або розв'язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.
Згідно із ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.
Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій, як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
За результатами розгляду подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке розглядається в порядку ст. 441 ЦПК України, судом виноситься ухвала. При цьому, порядок тимчасового обмеження у праві виїзду, за межі України регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», відповідно до якого не передбачено обмеження в праві виїзду за межі України за ухвалою суду.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.
Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України»,ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, суд,
У задоволенні подання старшого державного виконавця Шевченківського Відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області Дмухіної Я.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання її копії до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова.
Суддя Грищенко І.О.