№ 207/1185/17
№ 2/207/492/19
04 вересня 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Погребняк Т.Ю.
при секретарі Єрмаковій Н.П.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , - про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом,
22 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовом до ОСОБА_2 , який уточнив протогом розгляду справи, та в якому просить суд встановити факт прийняття батьком позивача ОСОБА_4 спадщини - будинку АДРЕСА_1 , після смерті діда позивача ОСОБА_5 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , позначений в технічній документації під літерою А-1, загальною площею 51,3 м.кв., житловою площею 33,1 м.кв., який складається з: а-1 нежитлової прибудови, а1-1 нежитлової прибудови, а2-1 нежитлової прибудови, Б-1 сарай, В-1 літньої кухні, Д-1 сарай, Є-1 вбиральня, Ж-1 душ, З-1 погріб із входом, № 1 хвіртка, № 2 огорожа, І тротуар, після смерті матері позивача ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовну заяву уточнив 14.03.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 23 жовтня 1955 року діду позивача - ОСОБА_5 була надана земельна ділянка під будівництво будинку АДРЕСА_2 . На протязі 50-ти років нумерація будинків по АДРЕСА_2 змінювалась, а саме три рази, на теперішній час будинок АДРЕСА_2 а є будинком під № АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Голови селищної ради - ОСОБА_7 Т.В. В 1986 році дід позивача здав будинок до експлуатації та отримав акт прийому індивідуального домоволодіння, технічний паспорт на будинок. Крім діда позивача, на той час в будинку проживав та був зареєстрований батько позивача та відповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 дід позивача ОСОБА_5 помер. Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку під АДРЕСА_1 . Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 був батько позивача, який спадщину прийняв фактично, оскільки проживав зі спадкодавцем та був зареєстрованим в спадковому будинку, свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом не отримував. ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивача - ОСОБА_4 помер. Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку під АДРЕСА_1 та сертифікатів акцій ВАТ «Дніпро-тяжмаш». Єдиним спадкоємцем після смерті батька є мати позивача та відповідача - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка звернулась з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка до 2-ї дніпродзержинської державної нотаріальної контори, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 відмовились від спадщини на її користь. ІНФОРМАЦІЯ_6 мати позивача та відповідача ОСОБА_6 померла. Після її смерті залишилась спадщина, яка складається з: житлового будинку під АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_3 . Позивач та відповідач вчасно звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини та 16 серпня 2016 року отримали Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину за кожним на спадкову квартиру АДРЕСА_3 . Свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок АДРЕСА_1 не отримали, оскільки дід позивача, ОСОБА_5 за життя не отримав на будинок правовстановлюючий документ. Позивач фактично прийняв спадщину, користується будинком, утримує його в належному стані.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 підтримала уточнений позов та просила його задовольнити, в наданій суду письмовій заяві просить закінчити розгляд справи без її участі та без участі позивача.
В наданій суду письмовій заяві відповідач ОСОБА_2 зазначив, що з позовом згоден в повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.
Ухвалою суду від 09.10.2017 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ОСОБА_3 .
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_9 зазначив, що він та його дружина ОСОБА_3 мешкають за адресою АДРЕСА_4 , земельні ділянки по АДРЕСА_5 мають спільну межу по всій довжині ділянки, та самовільно побудована дідом позивача літня кухня значною мірою знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_3 . Також, ОСОБА_9 зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог та визнання права власності на спадкове майно за позивачем, але з урахуванням законних прав та інтересів його довірительки - ОСОБА_3 як власника суміжної ділянки, оскільки частина домоволодіння знаходиться на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_3 . Зазначив, що наполягає на зазначенні у рішенні суду про розташування самовільно збудованої кухні на території земельної ділянки третьої особи.
Ухвалами суду від 08.08.2017 року витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , ухвалою від 08.11.2017 року витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , залучено третю особу ОСОБА_3 згідно заяви, яка надійшла від її представника; ухвалою суду від 02.04.2019 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_8 судом витребувано низку доказів з державних архівів.
Відповідно до заяви позивача від 16.05.2019 року уточнено позовні вимоги.
Суд, взявши до уваги позицію сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 23 жовтня 1955 року (арк.с. 24) діду позивача - ОСОБА_5 була надана земельна ділянка під будівництво будинку АДРЕСА_2 .
На протязі 50-ти років нумерація будинків по АДРЕСА_2 змінювалась, а саме три рази, і на теперішній час будинок АДРЕСА_2 а є будинком під № АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Голови селищної ради - Фріске Т.В. (арк.с. 9).
В 1986 році дід позивача здав будинок до експлуатації та отримав акт прийому індивідуального домоволодіння (арк.с. 20), технічний паспорт на будинок (арк.с. 15).
Крім діда позивача, на той час в будинку проживав та був зареєстрований батько позивача та відповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 дід позивача ОСОБА_5 помер, про що Карнаухівською селищною радою зроблено відповідний актовий запис № 02 (арк.с. 10).
Згідно ч.1 п.1 ст. 549 Цивільного кодексу України в ред.1963 року, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Таким чином після його смерті залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку під АДРЕСА_1 . Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 був батько позивача, який спадщину прийняв фактично, оскільки проживав зі спадкодавцем та був зареєстрованим в спадковому будинку, свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом не отримував.
ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивача - ОСОБА_4 помер, про що Карнаухівською селищною радою зроблено відповідний актовий запис № 29 (арк.с. 11). Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку під АДРЕСА_1 та сертифікатів акцій ВАТ «Дніпро-тяжмаш». Єдиним спадкоємцем після смерті батька є мати позивача та відповідача - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка звернулась у передбачений законом строк з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка до 2-ї дніпродзержинської державної нотаріальної контори, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 відмовились від спадщини на її користь. Незважаючи на неотримання ОСОБА_6 свідоцтва про спадщину, вона прийняла у спадок спірний будинок згідно ч.1 п.1 ст. 549 Цивільного кодексу України в ред.1963 року.
ІНФОРМАЦІЯ_6 мати позивача та відповідача ОСОБА_6 померла.
Після її смерті залишилась спадщина, яка складається з: житлового будинку під АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_3 . Позивач та відповідач вчасно звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини та 16 серпня 2016 року отримали Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину за кожним на спадкову квартиру АДРЕСА_3 .
Свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок АДРЕСА_1 сторони не отримали, оскільки дід позивача, ОСОБА_5 за життя не отримав на будинок правовстановлюючий документ. Позивач фактично прийняв спадщину, користується будинком, утримує його в належному стані. Згідно довідки в.о. Голови Карнаухівської селищної ради Котляр А.В. від 12.04.2017 року (арк.с. 14) позивач ОСОБА_1 проживає без реєстрації в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 домоволодіння.
Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).
З копії спадкової справи, витребуваної судом у Державного нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори вбачається, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовились від спадщини на її користь, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.08.2016 року, виданого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу, спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які успадкували по 1/2 частині квартири за адресою: АДРЕСА_6 , згідно довідки з місця проживання, виданої головою селищної ради, крім спадкодавців в будинку ніхто не зареєстрований, спадкодавці є батьками позивача згідно свідоцтва про його народження.
З технічного паспорту на будинок та звіту про оцінку вбачається, що спірний будинок являє собою шлакобетонний житловий будинок, літера А-1, загальною площею 51,3 м.кв., житловою площею 33,1 м.кв., який складається з: а-1 нежитлової прибудови, а1-1 нежитлової прибудови, а2-1 нежитлової прибудови, Б-1 сарай, В-1 літньої кухні, Д-1 сарай, Є-1 вбиральня, Ж-1 душ, З-1 погріб, № 1 хвіртка, № 2 огорожа, І тротуар, оцінений в 32200 грн. З вказаного паспорту станом на 20.10.2016 року вбачається, що складу домоволодіння входить літня кухня В-1.
Згідно ст. 1261 ЦК України першу чергу спадкоємців за законом складають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших (спадкоємців). Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на 1/2 спадкового домоволодіння виходячи з позиції відповідача, який визнав позовні вимоги повністю. Судом розглянуто спір виходячи з урахуванням того, у який спосіб позивачем та у які строки реалізовано власні права на ефективне доказування обставин позову у суді (уточнення позовних заяв, подання клопотань про витребування доказів тощо).
При цьому судом взято до уваги позицію третьої особи у справі, представником якої суду надано технічний паспорт на належне третій стороні домоволодіння з відміткою щодо знаходження на земельній ділянці будівлі іншого власника (л.с.69-73, 58-62). Однак позовні вимоги заявлені про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння без виділу її в натурі і вимоги про встановлення сервітуту стосовно користування земельною ділянкою під приміщенням кухні В-1, розташованої на земельній ділянці, відведеній третій особі - ОСОБА_3 , не заявлено. Доказами відведення земельної ділянки ОСОБА_3 , належності їй ділянки на праві власності є витяги з державного реєстру прав на нерухоме майно, витяг з державного земельного кадарсту. Технічний паспорт на імя ОСОБА_3 на будинок АДРЕСА_1 містить вказівку на належність споруди, розташованої на належній їй земельній ділянці - на межі ділянок будинків № 112 та № 114, іншій особі. Однак при цьому не вказано, яке саме приміщення на ній розташовано. Будь-яких зустрічних позовних вимог щодо знесення такої будівлі, встановлення сервітуту протягогм судового розгляду представником третьої особи не заявлено. Колопотань про проведення технічної експертизи суду не заявлено. Тому суд не вбачає підстав для відмови у задволенні вимог про визнання права власності на вказану будівлю (кухню В-1), оскільки не доведено саме її розташування на земельній ділянці, яка належить третій особі. З наданих суду доказів не вбачається факту самовільної побудови літньої кухні. При прийнятті в експлуатацію будинку ОСОБА_5 . Згідно акту від 20.05.1986 зазначено про наявність літньої кухні. Плану відведення земельних ділянок на місцевості суду сторонами не надано.
У разі необхідності третя сторона має право зверненя за судовим захистом з питання встановлення сервітуту або знесення певної сторонньої будівлі, якщо та дійсно розташована на її земельній ділянці.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити заявлені позовні вимоги та визнати за позивачем право власності на 1/2 спірного домоволодіння.
Судові витрати з урахуванням обставин справи, суд вважає необхідним віднести на рахунок позивача.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1223, 1226, 1261, 1274, 1275 ЦК України, ч.1 п.1 ст. 549 Цивільного кодексу України в ред.1963 року, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , - про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , позначений в технічній документації під літерою А-1, загальною площею 51,3 м.кв., житловою площею 33,1 м.кв., який складається з: а-1 нежитлової прибудови, а1-1 нежитлової прибудови, а2-1 нежитлової прибудови, Б-1 сарай, В-1 літньої кухні, Д-1 сарай, Є-1 вбиральня, Ж-1 душ, З-1 погріб із входом, № 1 хвіртка, № 2 огорожа, І тротуар, після смерті матері позивача ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є підставою для реєстрації права власності в органах державної реєстрації.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 ХІІІ “Перехідні положення” Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, тому зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного тексту судового рішення - у строк встановлений ч. 6 ст. 259 ЦПК України.
Головуючий у справі Погребняк Т.Ю.