Справа № 761/46209/18
Провадження № 1-кп/761/1422/2019
25 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 12016100100000331 від 12 січня 2016 року щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, із повною середньою освітою, непрацюючої, заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину 2006 року народження, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,
1)05.07.2016 року Подільським районним судом м.Києва за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., який сплачено 18.07.2019 року;
2)22.07.2019 року Оболонським районний судом м.Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці, звільненої 22.10.2019 року по відбуттю покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за
участю прокурора Богацької ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
стороною обвинувачення ОСОБА_3 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Так, 10 січня 2016 року приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину «Mathercare», який розташований у ТЦ «Променада», що по вул. Багговутівській, 17-21, в м.Києві, під час виходу за межі тогівельної зали була зупинена продавцем зазначеного магазину ОСОБА_6 за підозрою у ккрадіжці товару, на що ОСОБА_3 почала швидко рухатися в напрямку виходу з магазину.
З метою затримання ОСОБА_3 , ОСОБА_6 направилася навздогін та схопила ОСОБА_3 рукою за одяг.
В цей час, у ОСОБА_3 виник умисел направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Після чого, 10.01.2016 року приблизно о 16 год. 00 хв. перебуваючи у приміщенні магазину «Mathercare», який розташований у ТЦ «Променада», що по вул. Багговутівській, 17-21, в м.Києві, умисно схопила за обидві руки ОСОБА_6 та укусила її за фалангу 2-го пальця правої кисті, тим самим заподіяла ОСОБА_6 тілесні ушкодження, у вигляді: синці - на тілі лівого передпліччя у верхній третині, тильній поверхні правої кисті; садна - на бокових поверхнях проксимальної фаланги 2-го пальця правої кисті, на тілі лівого передпліччя в нижній третині, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинила умисне легке тілесне ушкодження, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо неї у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки минуло більше ніж 2 роки з моменту вчинення обвинуваченою інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, який згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, за який передбачене покарання більш м?яке ніж обмеження волі, а відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання більш м?яке ніж обмеження волі. При цьому, обвинувачена ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що вказана підстава для закриття кримінального провадження не є реабілітуючою, наполягала на звільненні її від кримінальної відповідальності, визнаючи вину у вчиненому.
Прокурор не заперечувала щодо задоволення клопотання захисника та обвинуваченої про закриття кримінального провадження стосовно останньої зі звільненням її від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.
Заслухавши клопотання, думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За правилами ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання більш м?яке ніж обмеження волі.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні 10 січня 2016 року злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, який відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, за який передбачено покарання більш м?які ніж обмеження волі.
Таким чином, з моменту вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення невеликої тяжкості минуло більше як 2 роки, при цьому, перебіг строку давності не зупинявся та не переривався.
Враховуючи наведене, кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків давності зазначених у п. 1 ч. 1
ст. 49 КК України, а остання підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 284 КПК України, ст.ст. 44, 49 КК України, суд
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016100100000331 від 12 січня 2016 року, - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Суддя