Справа № 758/14621/17
04 вересня 2019 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Гальчинській А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, -
В листопаді 2017 року позивач, інтереси якого представлені адвокатом - Шаповаловим А.М. звернувся до суду з позовом, в якому уточнивши позовні вимоги просив визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ у Київській області щодо не проведення перерахунку раніше призначеної пенсії по інвалідності позивачу, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода та винагорода за безпосередню участь в АТО та заобов'язати ГУПФУ у Київській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності позивачу, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода та винагорода за безпосередню участь в АТО відповідно до довідки про доходи від 02.10.2017 року, з моменту призначення пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ у Київській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як інваліду війни 2 групи. В період з 01.05.2014 року по 31.05.2015 року, з 28.11.2014 року по 23.12.2014 року, з 02.01.2015 року по 31.01.2015 року, з 11.02.2015 року по 18.03.2015 року приймав безпосередню участь в Антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Пенсія по інвалідності ОСОБА_1 призначена з 08.02.2017 року по 28.02.2018 року. Позивач звертався до відповідача в усному порядку про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, яку йому виплачували на підставі постанови КМУ від 04.06.2014 року «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерством фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» та постанови КМУ від 31.01.2015 року № 24. Оскільки позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії у відповідності з діючим законодавством України, він вважає дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії з врахуванням винагороди за участь в антитерористичній операції неправомірними. Як визначено ч.2 ст. 9 Закону України № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, та одноразові види грошового забезпечення. При первинному розрахунку пенсії ОСОБА_2 не були враховані фактично отримані суми щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60%, відомості про яку зазначені в грошовому атестаті серії ЗУ № 308541, а також винагороди за участь в АТО відповідно до довідки про доходи від 02.10.2017 року № 2298.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 10.11.2017 р.
В грудні 2017 року представником ГУПФУ у Київській області поданий відзив, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших громадян». Орган Пенсійного фонду призначають та перераховують пенсії зазначеній категорії громадян відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 р. за № 135/13402. В зазначеному порядку обумовлено, що всі документи для призначення та перерахунку пенсії готують уповноважені органи міністерств та відомств та передають ці документи орган, що призначають та перераховують пенсії, тобто до органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.10 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (2017 р.) розгляд даної справи підлягає за нормами КАС України (2017 р.), чинного з 15.12.2017 р. Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
До початку судового засідання представником позивача - адвокатом Глушко М.С. подана зяаву про розгляд справи за її відсутності, в якій сторона позивача просить позов задовольнити та ухвалити відповідне рішення.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в Збройних Силах України, наказом Командира військової частина польова пошта НОМЕР_1 від 18.03.2015 року № 75 позивача звільнено з військової служби у запас та виключено із списків особового складу наказом командира 72 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 07.03.2015 року № 45-рс.
Позивач з 08.02.2017 року перебуває на пенсійному обліку в ГУПФУ у Київській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як інваліду війни 2 групи.
З матеріалів справи вбачається, що при призначенні пенсії позивача, включно органом Пенсійного фонду не враховано певні види грошового забезпечення з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивач вказує, що він в усному порядку звертався до відповідача про перерахунок пенсії з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, яка йому виплачувалась на підставі постанови КМУ від 04.06.2014 року «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерством фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» та постанови КМУ від 31.01.2015 року № 24.
Однак, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до діючого законодавства України.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, помісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені статтею 38 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженоїнаказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.
Отже, зазначені види допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (чинної на час виплати позивачу грошового забезпечення) установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.
Також, Постановою Кабінету Міністрів України № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» від 04.06.2014 року (далі - Постанова № 158) встановлена грошова винагорода за участь в антитерористичних операціях. Зазначена грошова винагорода виплачується військовослужбовцям які приймають безпосередню участь в антитерористичних операціях з 01.05.2014 року в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000,00 грн., у розрахунку на місяць. Виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених операціях і заходах.
Місячне грошове забезпечення для розрахунку цієї винагороди обчислюється, виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі у зазначених операціях і заходах. Така винагорода має виплачуватись за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників).
Наказом Міністерства оборони України від 12.06.2014 року № 383 встановлено порядок виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.
Тобто, вказана грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб приймаючих участь в АТО постійно з часу її запровадження і має щомісячний характер.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з боку відповідача допущені протиправні дії щодо не проведення перерахунку раніше призначеної пенсії по інвалідності позивачу, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода та винагорода за безпосередню участь в АТО.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б спростували доводи викладені позивачем у позовній заяві.
Згідно з п.4 ч.2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню, оскільки є обгрунтованим, заснованим на законі, доводи позивача знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
При подачі позову позивач на підставі ст.5 п.9 Закону України «Про судовий збір» був звільнений від його сплати, а тому питання стягнення судового збору не вирішується судом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що виконання рішення в даній справі становить значний інтерес для позивача та вимагає від відповідача вчинення відповідних дій, суд з метою захисту прав позивача та належного виконання судового рішення вважає за необхідне зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.
На підставі викладеного, Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 7, 9, 77, 139, 241-246, 255, 293, 295, 371, 382 КАС України, п.10., 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не проведення перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода та винагорода за безпосередню участь в АТО.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження за адресою: 04071, м.Київ, вул.Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на зальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошоа винагорода та винагорода за безпосередню участь в АТО відповідно до довідки про доходи від 02 жовтня 2017 року, з моменту призначення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати звіт про виконання судового рішення в частині нарахування та здійснення виплати на користь ОСОБА_1 пенсійних виплат у місячний строк з дати набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання судового рішення в повному тексті.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. М. Ларіонова