Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13908/19
31 жовтня 2019 року Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 12019100070003820, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.10.2019, приблизно о 03 год. 30 хв., ОСОБА_6 та невстановлена особа знаходились неподалік будинку № 3А, по вулиці Захарівська в місті Києві, де помітили припаркований автомобіль «Toyota Land Cruser 200» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та вирішили незаконно заволодіти вказаним транспортним засобом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем «Toyota Land Cruiser 200» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , усвідомлюючи незаконність своїх дій, ОСОБА_6 та невстановлена особа впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття скла водійських дверей проникли до вказаного автомобіля, з метою запуску двигуна.
Перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_6 та невстановлена особа, діючи згідно розподілених раніше ролей та маючи при собі раніше заготовлені знаряддя вчинення злочину, приєднали електронне обладнання до блоку управління транспортного засобу з метою запуску двигуна, тим самим виконали усі дії що необхідні для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин що не залежали від їх волі, оскільки їх злочинні дії були помічені працівниками поліції, та в подальшому ОСОБА_6 затримано, а не встановлена особа зникла з місця вчинення кримінального правопорушення.
29 жовтня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Захарівська 3 А, в ході огляду місця події з автомобіля «Toyota Land Cruiser 200» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 події було вилучено: пристрій кустарного виробництва для заведення двигуна автомобілю.
29 жовтня 2019 року в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якого під час обшуку було вилучено наступне майно: пристрій для заведення автомобілю, який було поміщено до експертного пакету № 1330515, а також мобільний телефон чорного кольору «Iphone» без серійного номеру (IMIE телефону не встановлено у зв'язку з тим що телефон заблокований), предмет зовні схожий на ніж, що упакований до експертного пакету № 1330511.
29 жовтня 2019 року слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві було винесено постанову про визнання речовими доказами предметів, що були вилучені в ході огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Захарівська 3 А, з автомобіля «Toyota Land Cruiser 200» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також про визнання речовими доказами предметів, які були вилучені у ОСОБА_6 при проведенні обшуку підчас затримання його в порядку ст. 208 КПК України.
Посилаючись на зазначені обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий просив клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий та власники майна не з'явились. Слідчий звернулася до суду із заявою, в якій просила розглянути клопотання без її участі, просив його задовольнити.
Враховуючи викладене, слідчий суддя на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України, яка встановлює, що неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі слідчого та власника тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 12019100070003820, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 від 29.10.2019 вилучені під час затримання ОСОБА_6 , речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019100070003820 від 29.10.2019 року.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на пристрій кустарного виробництва для заведення двигуна автомобілю; пристрій для заведення автомобілю, який було поміщено до експертного пакету № 1330515, а також мобільний телефон чорного кольору «Iphone» без серійного номеру (IMIE телефону не встановлено у зв'язку з тим що телефон заблокований), предмет зовні схожий на ніж, що упакований до експертного пакету № 1330511, з встановленою забороною їх використання та відчуження.
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст. 392, 395 КПК України.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1