пр. № 6/759/1208/19
ун. № 2-1646/2009
18 грудня 2019 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення виконавчого провадження відкритого за виконавчим листом № 2-1646/2009 р. виданого Святошинським районним судом м. Києва у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
встановив:
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у грудні 2019 р. звернувся до суду з заявою, якою просить визнати виконавчий лист № 2-1646/2009, виданий 09.06.2009 р. Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття, починаючи з 25.03.2009 р. таким що не підлягає задоволенню.
Разом з вказаною заявою представником заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано клопотання про зупинення виконавчого провадження, за вищевказаним виконавчим листом.
Дослідивши заяву про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, суддя приходить до наступного висновку.
Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів (п.1 ч.1 ст. 3 Закону).
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, - виконавче провадження підлягає закінченню.
Враховуючи, що суддею не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про наявність правових підстав для зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, тому суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання.
Разом з тим, суддя вважає за необхідне зазначити, що заявник має право у відповідності до положень ст. 447 ЦПК України звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено його права чи свободи.
Керуючись ст.ст. 259-261, 353, 447 ЦПК України, суддя
постановив:
Відмовити представнику заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про зупинення виконавчого провадження відкритого за виконавчим листом № 2-1646/2009 р. виданого Святошинським районним судом м. Києва у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Сенько М.Ф.