Справа № 755/9855/18
14 листопада 2019 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Гальчинській А.О.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку спрощеного пзовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, поліцейського 3/3/2 (з ОЛБ) Управління патрульної поліції в місті Києві ДПП рядового Павельєва Василя Дмитровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просить скасувати постанову серії НК № 730935 від 24.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП, стосовно позивача.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначав, що 24.06.2018 року поліцейським 3/3/2 (з ОЛБ) УПП в м. Києві ДПП рядовим Павельєвим В.Д. було винесено постанову серії НК № 730935 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425,00 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 , 24.06.2018 року о 13-55 год. в м. Києві по вул. Визволителів, 5/4 керуючи автомобілем «БМВ 320і» , д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.п. 8.7.3 (е) ПДР України. Позивач, зазначає, що 24.06.2018 р. він керуючи автомобілем «БМВ 320і», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у м. Києві по просп. Визволителів у напрямку бул. Перова, виїхав на регульований пішохідний перехід, коли миготливий зелений сигнал світлофора змінився жовтим. Вказує, щоб уникнути екстреного гальмування і не створити загрозу водія автомобілів, що рухалися за ним, враховуючи відсутність пішоходів поблизу вказаного пішохідного переходу, продовжив рух через перехрестя. Після чого був зупинений працівниками УПП в м. Києві. Крім того, патрульними поліцейськими не було ознайомлено позивача з його правами, не пояснювалось, яким чином зроблено висновки про наявність складу правопорушення в його діях, не пояснено причин зупинки та не враховано його пояснень. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним.
Провадження у справі відкрито ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 24.07.2018 р.
На підставі ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 18.10.2018 р. матеріали вищевказаної справи передані за підсудністю до Подільського районного суду м.Києва.
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 03.12.2018 р. вказана справа прийнята до провадження Подільського районного суду м.Києва.
Позивач в судовому засіданні підтримав позов з підстав зазначених в ньому, просив його задовольнити та ухвалити відповідне рішення. Пояснив, що в даній дорожній ситуації він не порушив вимог ПДР.
Представник відповідача-1 - Управління патрульної поліції в м. Києві в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив, відзив на позов не подано.
Відповідач-2 в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи -повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив, відзив на позов не подано.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що згідно з постановою серія НК № 730935 від 24.06.2018 року, складеною відповідачем, 24.06.2018 року о 13-55 год. в м. Києві по вул. по вул. Визволителів,5/4, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «БМВ 320і», д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.п. 8.7.3 (е) ПДР України. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,0 грн.
Причиною спору між сторонами стало, на думку позивача, неправомірні дії відповідача щодо винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки інспектор склав незаконну, необґрунтовану та недоведену постанову.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України (2017р.) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, відповідачем не надано суду доказів (фотозйомки чи відеозапису) на підтвердження порушення позивачем ч. 1 ст. 122 КУпАП, як того вимагає ст. 251 КУпАП.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Заперечуючи вину у вчиненні зазначеного правопорушення, позивач зазначав, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, не доведена.
При винесенні постанови інспектор поліції не дав належної оцінки і не вжив всіх заходів для всебічного, повного і об"єктивного з"ясування обставин справи.
Постанова від 24.06.2018 року, складена відповідачем, не може оцінюватися судом у розумінні ст. 73 КАС України, оскільки заперечуються позивачем, і інші докази, які б їх обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
Виходячи з положень ст. 77 КАС України відповідач зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.
Втім, у даному випадку матеріали справи не місять жодних доказів (пояснень осіб, свідків, фото або відео фіксації) на підтвердження порушення позивачем вимог ПДР, окрім висновків посадової особи патрульної поліції, що зафіксовані в оспорюваній постанові.
Таким чином, доказів порушення водієм ОСОБА_1 24.06.2018 року при керуванні транспортним засобом не надано.
В зв'язку з вищевикладеним та на підставі документів, що долучені до адміністративної справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню, оскільки його доводи є обґрунтованими, заснованими на законі та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а постанова про адміністративне правопорушення від 24.06.2018 року відносно ОСОБА_1 є незаконною та не обґрунтованою, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України (2017 р.), суд за наслідкам розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП, якою встановлені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, то провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.122 КУпАП стосовно позивача підлягає закриттю.
На підставі викладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 71, 251-254, 268, 287 КУпАП, керуючись п.15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (2017 р.), ст.ст.2, 5, 9, 73, 77, 241, 242, 243-247, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, поліцейського 3/3/2 (з ОЛБ) Управління патрульної поліції в місті Києві ДПП рядового Павельєва Василя Дмитровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 24.06.2018 року серії НК № 730935, винесену поліцейським 3/3/2 (з ОЛБ) патрульної поліції в місті Києві ДПП рядовим Павельєвим Василем Дмитровичем, яким ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. (чотириста двадцять п'ять грн.00 коп.).
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. М. Ларіонова