печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57564/19-п
23 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м.Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 05.10.2019 о 04 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем «Шкода Румстер», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Трьохсвятительська, 5 в м.Києві, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судові засідання ОСОБА_1 , будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з'явився.
05.12.2019, 17.12.2019, 23.12.2019 до канцелярії суду надійшли заяви ОСОБА_1 , в яких останній просить направити адміністративний матеріал за підсудністю до суду в Одеській області, за місцем його реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, розглядається за місцем його вчинення. Відповідно до ч. 2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП може також розглядатися за місцем обліку транспортного засобу або за місцем проживання правопорушника.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 11.06.2004 р. «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 КУпАП, у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч. 2 ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.
Місцем вчинення правопорушення є вул.Трьохсвятительська, 5 в м.Києві, тобто вказана справа підсудна Печерському районному суду м. Києва.
Будь-яких доказів, які б унеможливлювали явку ОСОБА_1 саме до Печерського районного суду м. Києва не надано.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи вищезазначені обставини та вимоги закону, підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про направлення справи про адміністративне правопорушення за місцем проживання правопорушника відсутні.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 251063 від 05.10.2019, який складений стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння в присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відеозапис із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) співробітника УПП у Київ, який міститься на диску DVD-R, з якого вбачається що водій ОСОБА_1 визнає факт вживання алкогольних напоїв, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими документами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведеною повністю, оскільки останнім порушено п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, передбачених ст. ст.. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
За таких обставин, суд вважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, оскільки саме таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності, наклавши стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири)грн. 20 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи подання прокурора.
Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.М.Карабань