02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/17640/19
провадження № 2/753/7746/19
"23" грудня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі РАСУЛОВІЙ А.А.
за участю сторін не з'явилися
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння в подружньому житті. Вказала, що вони з відповідачем не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбні стосунки, а тому подальше спільне проживання та збереження шлюбу вважала неможливим.
В судове засідання позивач не з'явилася, однак надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити та розгляд даної справи проводити за її відсутністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак надав заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив суд їх задовольнити та розгляд даної справи проводити за його відсутністю.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 27 вересня 2007 року, який було зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1414. Від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження, копія якого наявна в матеріалах справи.
Із матеріалів справи вбачається, що між подружжям виникали непорозуміння та спільне життя в них не склалось через різні погляди на життя. Вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбні стосунки з березня 2019 року.
За правилами ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до стст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За змістом п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оцінюючи в сукупності надані до суду докази та те, що дії відповідача стосовно визнання позову не суперечать закону та не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Крім того, судом встановлено, що спорів про поділ майна та місце проживання малолітньої дитини між сторонами на даний час не існує.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 21, 24, 110-112 СК України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», стст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 27 вересня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1414, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.