ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24426/19
провадження № 1-кс/753/7925/19
"23" грудня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цеглед, Угорщина, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, підозрюваний у кримінальному провадженні № 12019100020009292 від 20.12.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України та скаргу захисника ОСОБА_4 щодо незаконного позбавлення особи свободи,
22 вересня 2019 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання СВ Дарницького УПГУ НП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12015100020004003 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2019, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.
Повноваження прокурора та захисника, які були присутні в судовому засіданні, слідчим суддею перевірені.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП в місті Києві розпочато кримінальне провадження № 12019100020009292 від 20.12.2019, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.
20 грудня 2019 року ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України. Фактичний час затримання 16 год. 35 хвилин.
21 вересня 2019 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.
При цьому, слідчий у клопотанні звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Так, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України у вчиненні якого він підозрюється та можливість призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі останній, усвідомлюючи суворість покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків а також потерпілого з метою зміни останніми своїх показів.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Підозрюваний та її захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. У клопотанні не наведено жодного доказу які б підтверджували ризики передбачені ст. 177 КПК України. А перелічені у клопотанні слідчого ризики, є лише припущеннями, які не підтверджені матеріалами доданими до клопотання. Крім того, при розгляді питання про застосування запобіжних заходів необхідно враховувати вимоги ст. 178 КПК України, якою встановлено перелік обставин, що мають бути оцінені при обранні запобіжного заходу. А саме, підзахисний зареєстрований в Україні, за вказаною вище адресою, визнає факт вчинення крадіжки, коли підзахисний заволодів майном ніхто не бачив, що свідчить про неправильну кваліфікацію дій підзахисного. Від дій ОСОБА_5 , тяжких наслідків не настало, майно повернуте потерпілій, матеріальна шкода відсутня.
А також просили призначити ОСОБА_5 інший, більш м'який запобіжний захід передбачений ст. 176 КПК України, не пов'язаний із позбавленням волі у вигляді домашнього арешту за місцем його реєстрації - АДРЕСА_3 .
Крім того, захисник ОСОБА_4 також подав до слідчому судді скаргу на незаконне затримання ОСОБА_5 , у порядку, визначеному ст. 206 КПК України, мотивовану тим, що відповідно до протоколу затримання від 20.12.2019 останній фактично був затриманий о 16 годині 35 хвилин 20.12.2019, 60 обов'язкових годин, передбачених КПК, для доставки до слідчого судді ОСОБА_5 , сплив о 04 годині 35 хвилин, 23.12.2019. Проте на той час, підзахисний не був доставлений до слідчого судді для розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, та продовжує утримуватися в ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим має бути звільнений, а тому просив визнати затримання незаконним та звільнити його з під-варти.
Слідчий суддя з'ясувавши думку сторін та керуючись вимогами кримінального процесуального права об'єднав для розгляду скаргу та клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу, просив не застосовувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід, скаргу захисника вважав необґрунтованою вказуючи, що затримання підозрюваного відбулося з дотриманням вимог ст. 208 КПК України та ст. 211 КПК України, а із вказаним клопотанням слідчий звернувся до суду 22.12.2019.
Згідно з ч. 1 ст. 206 Кримінального процесуального кодексу України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення свободи особи.
Разом з тим, зі змісту долученого до матеріалів клопотання протоколу затримання ОСОБА_5 вбачається, що його було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 подано до суду о 15 год. 19 хв. 22.12.2019.
Системний аналіз ст. 211 КПК України у сукупності із положеннями ст. 186, 206 цього Кодексу, вказує на те, що підставою для поставлення слідчим суддею рішення про звільнення позбавленої свободи особи, доставленої до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, може бути лише очевидна незаконність затримання, перевищення граничного строку затримання та невиправдане зволікання у доставленні особи до суду.
З огляду на те, що затримання підозрюваного відбулося о 16 годині 35 хвилин 20.12.2019, тобто передбачений процесуальним законом строк, для доставки ОСОБА_5 до слідчого судді спливав о 04 годині 35 хвилин, 23.12.2019, а слідчим вказане клопотання про застосування запобіжного заходу було подано до суду саме о 15 год. 19 хв. 22.12.2019, тобто протягом 60 годин з моменту затримання.
Посилання сторони захисту на невиправдане зволікання у доставленні ОСОБА_5 до суду не заслуговують на увагу, оскільки таке відбулось у відповідності та з підстав передбачених ст. 208 КПК України.
Тобто, слідчим суддею встановлено, що невиправданого зволікання у доставленні підозрюваного ОСОБА_5 до суду допущено не було, і на час проведення судового засідання з розгляду цього клопотання строк його затримання не перевищує 60 години, підозрюваний знає про суть та підстави підозри, а отже підстави для негайного звільнення ОСОБА_5 , з під-варти відсутні.
Так як, у судовому засіданні доводи скарги наведені скаржником не знайшли свого підтвердження, слідчий суддя приходить до висновку про дотримання строків доставлення підозрюваного ОСОБА_5 до суду для розгляду вказаного клопотання та обґрунтованість пред'явлення останньому підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, у зв'язку з чим вважає, що у скаргу слід залишити без задоволення.
Заслухавши думку прокурора, заперечення підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні було встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП в місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12019100020009292 від 20.12.2019, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.
Із клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 20.12.2019 приблизно о 16 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 24, умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, вирішив, повторно, таємно викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_8 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення повторного таємного викрадення чужого майна ОСОБА_5 , перебуваючи на території ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №11», що за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 24 приблизно о 16 год. 00 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, переміщувався по території Хлібокомбінату де зайшовши у порожню кімнату, двері якої не зачиняються та мається вільний доступ, для невизначеного кола осіб, на столі виявив жіночу сумочку та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, повторно, з корисливих спонукань викрав з неї гаманець вартістю 500 грн. 00 коп., в середині якого грошові кошти в сумі 100 грн. та пластикові картки, що матеріальної цінності не представляють, які належать ОСОБА_8 , після чого помістив викрадені речі до зовнішньої кишені своєї куртки та направився до виходу з території ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №11», не маючи реальної можливості розпорядитись викраденим майном.
У подальшому, злочинні дії ОСОБА_5 , 20.12.2019 о 16 год. 10 хв. на території Контрольно-пропускного пункту ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №11», що за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 24, охоронцями були викриті. Усвідомлюючи це ОСОБА_5 , умисно, повторно, з метою відкритого викрадення чужого майна продовжуючи тримати у своїй кишені гаманець вартістю 500 грн. 00 коп., грошові кошти в сумі 100 грн. та пластикові картки, що матеріальної цінності не представляють, належні потерпілій проігнорував вимогу охоронців зупинитись та почав втікати від них з місця вчинення злочину з викраденим майном, тобто виконав усі дії які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак переслідуючи його охоронці наздогнали та затримали за декілька десятків метрів, таким чином злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Своїми злочинними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 600 грн. 00 коп.
20 грудня 2019 року ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України. Фактичний час затримання 16 год. 35 хвилин.
21 вересня 2019 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У зібраних органом досудового розслідування та наданих до суду матеріалах наявні докази, які поза розумним сумнівом доводять на даному етапі досудового розслідування вагомість обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що полягає у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, за що передбачена кримінальна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Згідно протоколу допиту підозрюваного останній у скоєному зізнався повністю. Вказане ОСОБА_5 підтвердив також у судовому засіданні.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 , знаючи, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що він уродженець м. Цеглед, Угорщина, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, непрацюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , якого повідомлено про підозру 21.12.2019 року Дарницьким УП ГУНП у м. Києві за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України раніше судимий вироком Сумського районного суду Сумської області від 29.01.2014 за ч. З ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання 22.01.2016 на підставі ЗУ «Про амністію».
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Водночас, слідчий суддя вважає, що обрання стосовно ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може ґрунтуватись лише на тому, що кримінальне правопорушення, вчинення яких йому інкримінується, відносяться до категорії тяжких.
З огляду на вищевказані дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання, суд вважає доведеним існування ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_5 , не зможе у повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, передбачених пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вік та стан здоров'я підозрюваного, те, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійної роботи та легальних самостійних джерел доходів, того, що він проживає разом із батьком похилого віку, визнання вини, а також зі ступеню тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати підозрюваного: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою, не відлучатися з території де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, заборонити спілкуватися з свідками, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні до завершення досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
З урахуванням вимог ч.ч. 3, 5 ст. 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом у межах терміну досудового розслідування тривалістю 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, тобто до 17 лютого 2020 року включно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 193-197, 206-211, 309, 310, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 17.02.2020 року «16» год. «35» хвил. включно.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох місяців прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками у кримінальному провадженню.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжних захід.
Скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: