ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13641/19
провадження № 2-а/753/417/19
"16" грудня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника СРПП Христинівського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Осадчого Олександра Станіславовича про визнання дій протиправними та скасування постанови,-
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним адміністративним позовом до відповідача.
Свої вимоги мотивує тим, що 29.06.2019 начальником СРПП капітаном поліції Христинівського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Осадчим О.С. було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у виді штрафу в розмірі 255 гривень у зв'язку із порушенням правил обгону та перетину суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 ПДР України.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та просить суд ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправними дії начальника СРПП капітана поліції Христинівського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Осадчого О.С. при винесенні постанови від 29.06.2019 серії ЕАВ № 1275856 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.
- скасувати постанову від 29.06.2019 серії ЕАВ № 1275856 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідно до вимог статті 12, 257 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що за даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ № 1275856 від 29.06.2019 року, винесеної начальника СРПП Христинівського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Осадчим О.С.: 29.06.20191 о 10 годині 30 хвилин на трасі Е50 «Вінниця - Умань, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив обгін попутного транспорту, перетнувши дорожню розмітку 1.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Позивач вважає свою вину не доведеною в порушенні ним правил дорожнього руху та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого адміністративного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серії ЕАВ № 1275856 від 29.06.2019, оскільки відповідачем не надано суду письмового відзиву на позовну заяву, не надано жодного належного та допустимого доказу наявності події правопорушення, вчиненого позивачем за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, якими, зокрема, можуть бути показання технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, або будь-яких інших допустимих доказів на підтвердження вчинення правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд вважає недоведеним.
Водночас посилання позивача на порушення відповідачем порядку розгляду справи, його права на користування правовою допомогою суд оцінює критично з огляду на таке.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 №5-рп/2015 вказав, що скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Положеннями КУпА, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.
Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч. 4 ст. 258 КпАП України.
Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.
Санкція ст. 122 КУпА не передбачає застосування адміністративного арешту, а тому відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення. Відтак, подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд звертає увагу на те, що законом не визнана обов'язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення.
Доводи позивача про те, що відповідач був зобов'язаний скласти протокол про адміністративне правопорушення не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У частинах 4, 5 ст. 258 КУпАП закріплено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 4 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122.
Відтак, твердження позивача про необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення у випадку притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не узгоджується з приписами ст. 258 КУпАП та п. 4 розділу 1 Інструкції №1395, а тому є безпідставними.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, оскільки частиною третьою статті 286 КАС України наведено вичерпний перелік способів захисту порушеного права судом за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в частині вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; в частині визнання протиправними дій відповідача позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 251, 283-284, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 5-11, 90, 160,173-182, 192-229, 243, 246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до начальника СРПП Христинівського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Осадчого Олександра Станіславовича про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково.
Скасувати постанову від 29.06.2019 серії ЕАВ № 1275856 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником СРПП Христинівського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Осадчим Олександром Станіславовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за ч. 1 ст. 122 КпАП України у виді штрафу в сумі 255 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Мицик Ю.С.