28 грудня 2019 року справа № 580/3377/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за весь час затримки, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з податкової міліції 04.01.2019;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з податкової міліції 04.01.2019;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в період з 04.01.2019 по 28.10.2019 у сумі 104 377 грн. 54 коп. за виключенням податків та зборів.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у період з 10.08.2005 по 04.01.2019 позивач проходив службу в податковій міліції ДФС України, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 .
Наказом Головного управління ДФС у Черкаській області №2-о/пм від 04.01.2019 позивач звільнений з податкової міліції.
Позивач стверджує, що станом на день прийняття наказу про звільнення зі служби відповідач не провів з ним розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2016 - 2019 р.р., передбаченої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
На підставі ст. 117 КЗпП України, позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в період з 04.01.2019 по 28.10.2019 у сумі 103377 грн. 54 коп. (202 дні х 511,77 грн).
Ухвалою суду від 04.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 04.12.2019 без повідомлення учасників справи.
29 листопада 2019 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю та зазначає, що чинним законодавством України не визначений обов'язок щодо виплати грошової компенсації за невикористану відпустку, яка визначена статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (дана відпустка не належить до обов'язкових відпусток, визначених в ст. 24 Закону України «Про відпустки»).
Відповідач зазначає, що додаткова відпустка, яку надають учасникам бойових дій та інвалідам війни, не належить до категорії щорічних, і надається понад щорічні основну й додаткові відпустки. У разі невикористання у календарному році така додаткова відпустка не переноситься на наступний рік, не продовжується у разі хвороби працівника, не ділиться на частини й не замінюється грошовою компенсацією. При цьому, зважаючи на те, що така відпустка не є щорічною, то і компенсації при звільненні не підлягає.
Вивчивши доводи позивача та відповідача, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
У період з 10.08.2005 по 04.01.2019 позивач проходив службу в податковій міліції ДФС України, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 .
Згідно довідки ГУ ДФС у Черкаській області від 31.10.2016 №80/23-00-04-235 позивач з 16.06.2016 по 14.10.2016 перебував на посаді старшого оперуповноваженого з ОВС відділу оперативного забезпечення по сектору «М» АТО управління оперативного забезпечення на окремих територіях АТО Головного управління ДФС у Донецькій області.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.03.2017 позивач ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.
Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Черкаській області №2-о/пм від 04.01.2019 майора податкової міліції - старшого оперуповноваженого з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 Є.М. звільнено з податкової міліції за п. 64 п.п. «В» (через обмежений стан здоров'я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 4 Закон України «Про відпустки» від 05 листопада 1996 року №504/96-ВР (далі - Закон України «Про відпустки») встановлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Згідно зі ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час».
Згідно з п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік».
Згідно зі статтею 24 Закону України “Про відпустки” №504/96-ВР від 15.11.1996 у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Суд зазначає. що додаткова оплачувана відпустка окремим категоріям ветеранів війни не належить до щорічних відпусток, перелік яких встановлено пунктом 1 статті 4 Закону України «Про відпустки» у зв'язку з тим, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» № 426-VIII від 14.05.2015 статтю 162 доповненодо розділу ІІІ «Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням. Творча відпустка. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях».
Отже, вищевказана відпустка надається за конкретний календарний рік зі збереженням заробітної плати; не переноситься та не продовжується у разі тимчасової непрацездатності працівника; не надається за минулий рік та не може бути поділена на частини.
Право на неї працівник може реалізувати протягом календарного року, конкретний період та черговість її надання визначаються за погодженням між працівником і роботодавцем. У разі не використання її працівником у поточному році, який мав право на її отримання, додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни не підлягає грошовій компенсації при звільненні.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на положення ч. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо виплати грошової компенсації при звільненні, оскільки останній поширюється на військовослужбовців при звільненні зі служби.
Отже, компенсація за не використані дні додаткової відпустки відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-ХІІ від 22.10.1993 законодавством не передбачена.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий суддя А.В. Руденко