21 грудня 2019 року справа № 580/3647/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного пенсійного забезпечення з 01.03.2019;
- зобов'язати відповідача здійснювати у повному обсязі виплату пенсії позивачу з урахуванням збільшення на визначений коефіцієнт щороку з 1 березня, починаючи з 01.03.2019 у розмірі, що нараховується до виплати згідно підпункту “в” пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження нормативно-правових актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробувального складу” №418 від 21.07.1992, в редакції постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу цивільної авіації” №713 від 09.08.2005, з урахуванням вже виплаченої пенсії та без обмеження максимальним розміром.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що листом відповідача від 12.11.2019 №1416/4-10 позивачу відмовлено у виплаті пенсії у розмірі, що нараховується до виплати згідно з Порядком призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713, з урахуванням вже виплаченої пенсії та без обмеження максимальним розміром.
Позивач зазначає, що чинним законодавством України передбачено у повному обсязі нарахування та виплату пенсії працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації з урахуванням коефіцієнту підвищення заробітної плати щороку з 01 березня, починаючи з 2005 року. Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України №713 від 09.08.2005 починаючи з 01.03.2018 з урахуванням коефіцієнту підвищення заробітної плати 1,37070, основний розмір пенсії склав 17759,09 грн, розмір пенсії з обмеженням двох з половиною величин середньої заробітної плати за 2017 рік - 17759,48 грн. З 01.03.2019 основний розмір пенсії позивача повинен становити 22161,52 грн.
Позивач стверджує, що дія положення законів щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016. Пенсія позивачу призначена значно раніше, а тому зміни щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача не застосовуються.
Ухвалою суду від 21.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 20.12.2019 без повідомлення учасників справи.
13 грудня 2019 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю та зазначає, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років як працівник льотного складу, призначену відповідно до ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі №823/2537/18 позивачу у грудні 2018 року проведено перерахунок пенсії з 01.03.2018. Після перерахунку розмір пенсії з 01.03.2018 становить 17759,48 грн.
Оскільки розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (з 01.3.2018 - 14970,00 грн, з 01.07.2019 - 15640,00 грн) для перерахунку пенсії з 01.03.2019 підстав немає. Пенсія нарахована та виплачується згідно з нормами чинного законодавства України та документами пенсійної справи.
16 грудня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає, що нормами чинного законодавства України передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016, при цьому. Пенсія позивачу призначена значно раніше, ніж був прийнятий відповідний Закон та зміни щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача.
Вивчивши доводи позивача та відповідача, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років як працівник льотного складу, призначену відповідно до ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі №823/2537/18 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі п. 7 Порядку призначення та виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418, з 01 березня 2018 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно з п. 7 Порядку призначення та виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 з 01 березня 2018 року, з урахуванням проведених виплат. Вказане рішення суду набрало законної сили 10.09.2018.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі №823/2537/18, у грудні 2018 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2018. Після перерахунку розмір пенсії з 01.03.2018 становить 17759,48 грн.
31 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити з 01.03.2019 виплату пенсії у розмірі, що нараховується до виплати згідно з Порядком призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418 «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №712, з урахування вже виплаченої пенсії та без обмеження максимальним розміром.
Листом відповідача від 12.11.2019 №1416/4-10 позивача повідомлено, що оскільки розмір його пенсії перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (з 01.03.2019 - 14970,00 грн, з 01.07.2019 - 15640,00 грн), для перерахунку пенсії з 01.03.2019 підстав немає.
20 листопада 2019 року позивачем до відповідача подано заяву, в якій просить здійснювати в повному обсязі виплату пенсії з урахуванням збільшення на визначений коефіцієнт щороку з 1 березня, починаючи з 01.03.2019 у розмірі, що нараховується до виплати згідно п.п. «в» п. 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713, з урахуванням вже виплаченої пенсії та без обмеження максимальним розміром.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії та виплаті пенсії без обмеження максимальним розміром, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно з ч. 3 ст. 53 Закону №1788-XII працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Відповідно до ст. 54 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: а) працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок та після цієї дати при набутті вислуги років на цих посадах.
Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418.
Відповідно до п. 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.
Максимальний розмір пенсій за вислугу років працівників льотно-випробного складу не може перевищувати 85 процентів заробітку.
Заробіток для обчислення пенсій працівникам льотно-випробного складу визначається в такому порядку: в) у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.
Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Отже, чинним законодавством України передбачено право позивача на перерахунок пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня.
Таким чином, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення перерахунку пенсії позивача згідно з п. 7 Порядку призначення та виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 з 01 березня 2019 року.
Щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача, суд зазначає таке.
З листа відповідача від 12.11.2019 №1416/4-10 вбачається, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі №823/2537/18 позивачу у грудні 2018 року проведено перерахунок пенсії з 01.03.2018, згідно з п. 7 Порядку призначення та виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418. Після перерахунку розмір пенсії з 01.03.2018 становить 17759,48 грн.
В своєму листі від 12.11.2019 №1416/4-10 відповідач зазначає, що оскільки розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений Законом №3668 (з 01.03.2019 - 14970,00 грн, з 01.07.2019 - 15640,00 грн), для перерахунку пенсії з 01.03.2019 підстав немає.
Згідно з ст. 2 Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), що набрав чинності 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до абз. 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI передбачено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень ч. 2, ч.3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.
Тобто, вказана норма Закону № 3668-VI стосується виплат пенсії, призначеної до 01 жовтня 2011 року, та розмір якої перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.
Таким чином, вказана норма жодним чином не встановлює скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності Законом № 3668-VI, у тому числі і не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків.
З матеріалів справи вбачається, що перерахований розмір пенсії позивача перевищує встановлений Законом № 3668-VI її максимальний розмір, а тому, визначаючи належний до виплати розмір пенсії позивача, відповідач діяв відповідно до ст. 2 Закону № 3668-VІ який не визнаний неконституційним.
Щодо посилань позивача на неправомірність законодавчого обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає на наступне.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 червня 2014 року (у справі за заявою Великода проти України) підтвердив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
На залежність розмірів соціальних виплат від економічних чинників вказав і Конституційний Суд України, зокрема, у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
У цьому Рішенні вказано, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абз. 7 п. 2.1 п. 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги ст. 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).
Як відзначив Конституційний Суд України, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
В рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
З системного аналізу наведених рішень слідує, що при їх прийнятті Конституційний Суд України виходив із додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування у межах фінансових можливостей держави права кожного на достатній життєвий рівень.
При цьому, як відзначив Конституційний Суд України, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист (пункт 2.1 рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011).
Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що розмір пенсії позивача перевищує передбачений законом тимчасовий максимальний її розмір, такі положення закону у спірний період неконституційними не визнавались і підлягали застосуванню відповідачем під час обчислення пенсії позивачу, а тому суд вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог виплати пенсії без обмеження максимальним розміром відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 3 квітня 2018 року у справа № 361/4922/17 та від 29 серпня 2018 року у справі № 359/6255/17.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії згідно з п. 7 Порядку призначення та виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 з 01 березня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах пропротиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, які належить задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) щодо проведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перерахунку пенсії на підставі п. 7 Порядку призначення та виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418, з 01 березня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії згідно з п. 7 Порядку призначення та виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 з 01 березня 2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий суддя А.В. Руденко