Справа № 526/484/19 Номер провадження 22-ц/814/2970/19Головуючий у 1-й інстанції Тищенко Л. І. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.
20 грудня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Бондаревської С.М.
суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.
секретар: Зеленська О.І.
за участю представника відповідача - Афанасенкової ОСОБА_1 М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 12 вересня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Гадяцького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_3 про оспорювання та встановлення батьківства, -
У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Гадяцького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_3 про оспорювання та встановлення батьківства.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що у 1989 році вона уклала шлюб із ОСОБА_4 . Починаючи з 1993 року, їх сімейні стосунки припинилися, після чого вона познайомилася з ОСОБА_5 , з яким спільно проживала, мала спільний побут, взаємні права і обов'язки, та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка - ОСОБА_6 . З ОСОБА_4 вона розлучилася ІНФОРМАЦІЯ_2 жовтня 2003 року.
У зв'язку з народженням доньки ОСОБА_7 у шлюбі, батьком дитини необхідно було вказувати її колишнього чоловіка ОСОБА_4 , з чим вона категорично не могла пого-дитись, а тому тривалий час до Гадяцького РВ ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області не зверталася.
27 вересня 2017 року за її зверненням проведено реєстрацію народження дочки із зазначенням батьком дитини її колишнього чоловіка ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 - помер, а тому виключити його з актового запису про народження, як батька дитини стало неможливо, у зв'язку з чим вона змушена звернутись із даним позовом до суду, оскільки не згодна з вказаним записом, так як ОСОБА_4 не є батьком її дитини.
Також зазначала, що ОСОБА_3 своє батьківство щодо доньки - визнає. Вказані обставини підтверджуються доказами, одними із яких є розрахункова книжка Гадяцької районної музичної школи про сплату за навчання, в якій записано дочку за прізвищем ОСОБА_8 , також є безліч фото, на яких присутня вся родина разом із чоловіком ОСОБА_3 та дочкою.
Посилаючись на вищевикладене, просила виключити з актового запису про народження №3, вчиненого 27 вересня 2017 року Гадяцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, запис про ОСОБА_4 , як батька дитини ОСОБА_9 , визнати ОСОБА_3 батьком ОСОБА_9 та внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_9 , а саме запис про батька - ОСОБА_3 та зміну її прізвища на ОСОБА_10 .
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 12 вересня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.
Не погодившись з даним судовим рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку.
В апеляційних скаргах посилалися на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просили рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_2 вважає, що районним судом залишено поза увагою доводи і докази, надані нею на підтвердження позовних вимог. Зокрема зазначала, що судом не враховано фотокартки, на яких зображено їхню доньку ОСОБА_11 разом з батьком ОСОБА_3 , копію розрахункової книжки з 2008 року, де прізвище учениці зазначено ОСОБА_8 та листи, якими було підтверджено спілкування між її батьками та її сім'єю, де згадується вона, та її чоловік ОСОБА_3 .
Окрім цього, вважає, що районним судом не враховано той факт, що при розгляді справи про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 01 січня 2004 року, необхідно застосувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спірного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
ОСОБА_3 , вважає, що районним судом не враховано той факт, що він визнає батьківство відносно своєї доньки ОСОБА_7 .
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено що ОСОБА_2 з 30 травня 1990 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , що зокрема підтверджуються записом у паспорті позивача.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано 07 жовтня 2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Гадяцького районного управління юстиції Полтавської області, про що зроблено відповідний запис за №179.
Згідно свідоцтва про смерть, виданого Гадяцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис за №45.
Згідно актового запису про народження №3 від 27 вересня 2017 року документом, який підтверджує факт народження дитини є медичне свідоцтво про народження (дублікат) №179 від 30 березня 2003 року, видане перинатальним центром Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського та медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу №2 від 11 травня 2017, видана комунальним закладом «Гадяцький центр первинної медико-санітарної допомоги», на підставі чого Гадяцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Полтавській області, 27 вересня 2017 року видане свідоцтво про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_1 , в якому значаться батьки: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_2 .
Окрім того, як значиться в актовому записі про народження, підставою запису відомостей про батька, є актовий запис про шлюб №1465 від 30 травня1990 року по Маріупольському міському відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що докази, надані позивачкою на підтвердження батьківства ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_9 є недостатніми за відсутності доказів кровного споріднення між ними.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», - підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства батьком та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
Згідно ст. 52 КпШС - походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків, ст. 54 КпШС - батько і мати, які перебувають у шлюбі між собою, записуються батьками дитини в книзі записів народжень за заявою будь-кого з них.
Згідно ст. 53 КпШС - походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Батько і мати, які перебувають у шлюбі між собою, записуються батьками дитини в книзі записів народжень за заявою будь-кого з них - ст. 54 КпШС.
У відповідності до ст. 55 КпШС - якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис про батька дитини провадиться за заявою батька. При народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім'я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис відомостей про матір і батька дитини провадиться за правилами, викладеними в цій статті, за заявою осіб, зазначених у статті 163 цього Кодексу.
Реєстрація народження провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них, а в разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини - ст. 163 КпШС.
За змістом ст. 56 КпШС - особа, записана як батько або як мати дитини в книзі записів народжень або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав має право оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис. Якщо до цього часу особа, записана як батько або як мати, була неповнолітньою, річний строк обчислюється з часу досягнення нею вісімнадцяти років. Особа, записана батьком дитини за її заявою або за спільною заявою з матір'ю дитини, не має права оспорювати батьківство, якщо в момент подачі заяви їй було відомо, що вона фактично не є батьком цієї дитини.
Районним судом вірно зазначено, що при вирішенні даних позовних вимог мають застосовуватися вищенаведені норми матеріального права відповідно до роз'яснень, наведених в Постанові Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
За наведених обставин, безпідставним є посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_12 на те, що судом не враховано необхідність застосування відповідних норм КпШС України.
При вирішенні даного спору судом встановлено, що уповноваженим органом державної реєстрації актів про народження, а саме Гадяцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, у відповідності до вимог законодавства, 27 вересня 2017 року проведе-но державну реєстрацію народження неповнолітньої дитини позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де зазначено батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , тобто осіб, які на час народження дитини, перебували в шлюбі.
При цьому, районним судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 знав про народження дитини, починаючи з 30 квітня 2003 року, та не був позбавлений можливості заявити про свої права, шляхом визнання батьківства, у той період, коли ОСОБА_4 , який значиться батьком дитини, був живий, як не була позбавлена можливості і мати позивач ОСОБА_2 оспорити батьківство своєї дитини.
Враховуючи, що на даний час особа, записана батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_9 - ОСОБА_4 є померлим, - вірним є виновок суду про те, що одним із доказів батьківства ОСОБА_3 , про що заявлено позовні вимоги позивачем, має бути наявність кровного споріднення, яка встановлюється висновком молекулярно-генетичної експертизи.
Разом з тим, позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 , яким судом роз'яснювались їх процесуальні права, - клопотання про призначення та проведення молекулярно-генетичної експертизи не заявлялось.
За нормами ст. 89 ЦПК України - суд оцінює належність, допустимість, досто-вірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем ОСОБА_2 , окрім свідоцтва про розірвання шлюбу, свідоцтва про смерть та свідоцтва про народження до матеріалів справи, в якості доказів, додано копію розрахункової книжки Гадяцької районної музичної школи про сплату за навчання (образотворче мистецтво, хореографія) на ім'я ОСОБА_13 , а також світлокопії фотокарток, на яких, за поясненням позивачки, зображені вона, ОСОБА_3 , її син від першого шлюбу та народжена донька ОСОБА_6 .
Окрім того, за клопотанням позивача, у судовому засіданні були допитані свідки, які підтвердили факт спільного проживання позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 , як до народження ОСОБА_7 , так і після того.
Дослідивши зазначені докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вони не є достатніми для підтвердження батьківства ОСОБА_3 відносно неповнолітньої ОСОБА_9 , у зв'язку з відсутністю доказів кровного споріднення між ними, обґрунтовано відмовивши у задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_2 за їх недоведеністю.
Доводи апеляційних скарг, зокрема того, що ОСОБА_3 визнає своє батьківство відносно дитини ОСОБА_9 - не можуть бути підставою для задоволення позову.
Також посилання в апеляційний скарзі ОСОБА_2 на обставини щодо оплати навчання у Гадяцькій музичній школі їхній доньці ОСОБА_3 , починаючи з 2008 року, фотознімки їхньої сім'ї з народження дитини та показання свідків - є недостатніми доказами в розумінні статті 80 ЦПК України для доведеності вимог щодо оспорювання та встановлення батьківства, оскільки позивачем не надано доказів кровного споріднення ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_9 , що є визначальною обставиною у даних правовідносинах.
Інші доводи апеляційних скарг також не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.
Рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційних скаргах, - не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 12 вересня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: Бондаревська С.М.
Судді: Пилипчук Л.І.
Чумак О.В.