Справа № 554/5323/14-ц Номер провадження 22-ц/814/948/19Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
27 грудня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Абрамова П.С., суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , особи яка не брала участь у справі, на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2015 року позов ПАТ «Марфін банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Марфін банк» заборгованість у розмірі 11 млн 658 тис. 187 грн 15 коп. за Кредитним договором та судовий збір у сумі 3 тис. 654 грн.
Вказане рішення суду у визначені процесуальним законом строки було оскаржено відповідачем ОСОБА_2 .
Внаслідок цього, Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 30 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2015 року - скасовано та постановлено нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» заборгованість за кредитом - 8 688 949,88 грн., заборгованість за відсотками 2 243 983,80 грн., заборгованість за пенею - 703 248,40 грн., а всього - 11 636 182,08 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» сплачений судовий збір в сумі 3654 грн.
Провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - закрито.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року рішення Апеляційного суду Полтавської області від 30 серпня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року справа розглянута апеляційним судом за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
Так, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2015 року змінено в частині розміру заборгованості за кредитом та розподілу судових витрат.
Зменшено стягувану з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» заборгованість за кредитним договором № 00308/Р від 02 червня 2008 року заборгованість з 11 658 187 гривень 15 копійок до 11 097 238 (одинадцять мільйонів дев'носто сім тисяч двісті тридцять вісім) гривень 67 копійок, що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 8688949 (вісім мільйонів шістсот вісімдесят вісім тисяч дев'ядсот сорок дев'ять) гривень 88 копійок, заборгованості за відсотками в сумі 1706068 (один мільйон сімсот шість тисяч шістдесят вісім)гривень 83 копійки, пені за прострочення виконання зобов'язань в сумі 702 219 (сімсот дві тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 96 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кожного на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» по 2318 гривень 58 копійок в рахунок компенсації сплаченого позивачем судового збору.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 193 гривні 72 копійки.
13 листопада 2019 року ОСОБА_1 , особа яка не була залучена до участі у даній справі, але рішенням суду вирішено питання про належні їй, як майновому поручителю (іпотекодавцю) за кредитним договром, права та обов'язки, звенулася з апеляційної скаргою на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2015 року.
Дана апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Апелянт у апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, вмотивовуючи поважність його пропуску тим, що копію оскаржуваного рішення вона отримала лише при підписанні документів у адвоката, яка представляля її інтереси у іншому судовому процесі у справі №917/100/17. З чоловіком вона не проживає, має складні стосунки. У 2014-2015 роках вони мали спір щодо поділу майна, а тому він не надав необхідної інформації про наявні судові процеси.
Ніких письмових доказів у підтвердження цього апелянт не надала.
Вирішуючи питання обгрунтованості даного клопотання, апеляційний суд виходив з наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 294 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 13 ч. 1 Перехідних положень Розділ ХІІІ ЦПК України в редакції Закону України №2147 -VIII від 03 жовтня 2017 року визначено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набарння чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно п. 9 ч. 1 Перехідних положень Розділ ХІІІ ЦПК України в редакції Закону України №2147 -VIII від 03 жовтня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд, вррішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, застосвує норми нині чинної редакції цивільно-процесуального кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учаснка справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що справа розглянута судом з повідомленням учасників справи.
З досліджених судом текстів судових рішень у справі № 553/1654/16-ц за позовом ПАТ "Марфін Банк" до ОСОБА_1 , з участю третьої особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, рішення у якій перебуває в суді касаційної інстанції за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яким було вирішено питання про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за спірним кредитним договором, підставою для його ухваледнян стала саме наявність рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2015 року у справі № 554/5323/14-ц, тобто у даній справі, про стягнення заборгованості за кредитом.
Касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 відкрито згідно ухвали 28 серпня 2017 року.
Тобто, вбачається, що станом на 2017 рік ОСОБА_1 достовірно було відомо про наявність оскаржуваного нею зараз рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2015 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року підстави, наведені апелянтом, визнані необгрунтованиаи, апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху та надно термін для звернення з іншим вмотивованим клопотанням про поновлення строку.
Копія ухвали від 13 листопада 2019 року отримана ОСОБА_1 в приміщенні Полтавського апеляційного суду за її заявою 16 грудня 2019 року.
Апелянт не надала ніяких інших доказів в обгрутування поважносіт причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкриті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) прокуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборгої сили.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13.
Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03).
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03).
Поважними причинами - визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Апелянтом не спростовано факту обізнаності про судове рішення станом на 2017 рік та не надано жодних доказів існування непереборної сили, що стала підставою для пропуску строку на апеляційне оскарження рішення.
З урахуванянм викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що наведені ОСОБА_1 доводи не можуть бути визнані обгрунтованими для визнання поважними причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження.
З цих підстав, відповідно до ч. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 358 ЦПК України, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись нормами ст.ст. 354, 358, 381, 383, 384 ЦПК України, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , особи яка не брала участь у справі, на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2015 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
Головуючий суддя: П.С. Абрамов
Судді: С.А. Гальонкін
Г.Л. Карпушин