Справа № 530/941/19 Номер провадження 11-кп/814/1304/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
20 грудня 2019 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали судового провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2019 року ,-
за участю прокурора: ОСОБА_7
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеконференції),
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2019 року клопотання прокурора задоволено та продовжено раніше обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів - до 20 січня 2020 року включно;
у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під ватрою на більш м'який - домашній арешт - відмовлено.
Зі змісту оскарженої ухвали вбачається, що в провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 , п.п. 5,7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України , відносно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою , строк якого спливає.
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_6 обвинувачується у тім, що 28.04.2019 приблизно о 20-30 год., перебуваючи на посаді помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 4 ГУ НП в Полтавській області, знаходячись біля будинку № 5 по вул.. Грицюти в смт. Опішня Полтавської області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, застосував ручну осколкову гранату Ф-1 та кинув корпус гранати у бік людини, внаслідок чого стався вибух.
Окрім того, ОСОБА_6 28.04.2019 приблизно о 20-30 год. знаходячись біля будинку № 55 по вул. Соборній смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області № 5 по вул. Грицюти смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, кинув корпус гранати в бік ОСОБА_9 , внаслідок чого стався вибух на відстані 9-10 метрів від останньої , заподіявши їй тілесні ушкодження легкого та тяжкого ступеня тіжкості. Після застосування гранати, ОСОБА_6 з місця події втік.
29.04.2019 після моменту фактичного затримання, в порядку ст..208 КПК України, за підозрою у незакінченому замаху на умисне вбивство, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , під час якого останній добровільно видав слідчому поліетиленовий пакет, в якому містилися предмети, схожі на набої, калібру 5,45 мм., у кількості 30 шт., які були вилучені.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу , обґрунтувавши наявними ризиками встановленим при його обранні обвинуваченому.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд врахував що ризики, передбачені статтею 178 КПК України, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу , продовжують мати місце і на даний час.
З цих же підстав відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який.
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб , які їх подали
Апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 , який в поданій скарзі просить ухвалу суду скасувати та обрати щодо нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту.
При цьому зазначає , що не має намірів переховуватися від суду або не виконувати його рішення , оскільки він зацікавлений у найшвидшому розгляді справи щодо нього та встановлені істини бо кваліфікація його дій , він вважає, є не правильною. По справі проведені всі необхідні слідчі дії , допитано ключових учасників судового процесу , в тому числі його , потерпілу та свідків , вилучено речові докази. Речові докази знаходяться в розпорядженні слідчого , тому намірів їх знищувати не має. Судом не розглянуто альтернативні можливості застосування інших запобіжних заходів, зокрема , домашнього арешту , це при тому , що він має постійне місце проживання в смт. Опішня.
Апелянт зазначає , що він позитивно характеризується , на утриманні має неповнолітню доньку 2016 року народження , до затримання офіційно працював, раніше не судимий , є учасником бойових дій, має міцні соціальні зв'язки.
Крім того , прокурором не доведено мету застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Позиції учасників судового розгляду в судовому засіданні
В судовому засіданні обвинувачений та в його інтересах захисник апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з наведених в ній підстав.
Прокурор заперечувала з приводу задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін на підтримання та спростування доводів апеляційної скарги , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до таких висновків.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів , оскаржена ухвала постановлена під час судового розгляду кримінального провадження , по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 , п.п. 5,7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів провадження, суд при прийнятті рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим , врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, та які не зменшились на даний час , з врахуванням тяжкості злочинів, інкримінованих ОСОБА_6 та даних про особу обвинуваченого, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому обґрунтовано продовжив останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому , судом у повній мірі досліджено обставини , за яких до обвинуваченого неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
З такими висновками погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Так, згідно з матеріалами провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів , один з яких є особливо тяжким , має високий ступінь суспільної небезпеки та вчинений способом небезпечним для життя багатьох осіб, а тому враховуючи тяжкість покарання , що йому загрожує, може переховуватися від суду та слідства.
ОСОБА_6 може вчинити дії щодо незаконного впливу на потерпілу, анкетні дані та адреса проживання якої йому відомі, з метою зміни її показань в суді або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ураховуючи зазначене, доводи , наведені в апеляції про відсутність доказів існування ризиків , передбачених статтею 177 КПК України, на думку колегії суддів , є безпідставними.
Як в судовому засіданні суду першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
З приводу доводів апеляції про неправильність кваліфікації його дій , то слід зазначити , що в провадженні суду перебуває обвинувальний акт і питання правильності кваліфікації дій особи органом досудового розслідування є предметом оцінки суду під час його розгляду та не може бути предметом дослідження суду під час продовження строків тримання під вартою.
Наявність позитивних характеристик , на які вказує апелянт , враховані колегією суддів, проте вони не можуть бути безумовною підставною для пом'якшення запобіжного заходу з огляду на викладені вище обставини.
В цьому контексті колегія суддів наголошує , що згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
Підсумовуючи наведене колегія суддів приходить до висновку , що рішення суду щодо ОСОБА_6 є правильним та тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою може запобігти існуючим у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку повинуваченого.
Істотних порушень норм КПК України , які могли б поставити під сумнів висновки суду щодо доцільності тримання обвинуваченого під вартою, колегією суддів не встановлено.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування та , відповідно , задоволення апеляції - відсутні.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України , колегія суддів Полтавського апеляційного суду , -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення , а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2019 року щодо нього - без змін;
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ _________________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4