Справа № 408/6613/19-п
Провадження № 33/810/214/19
28 грудня 2019 року м. Сєвєродонецьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду Тополюк Є.В., за участю секретаря судового засідання Магомедова Ш.Х. , особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 10 грудня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, водія РБК «Україна»
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 10 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 /один/ рік. На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 стягнути судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Згідно з постановою суду першої інстанції 14 жовтня 2019 року, о 19 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 по вул. Торосяна, смт. Біловодськ, Луганської області, в порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом мопедом, без державного реєстраційного номеру, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, нерозбірлива мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота).
Від проходження огляду, в установленому законом порядку, на стан алкогольного сп'яніння, за допомогою газоаналізатору «Алкотестер Драгер» або медичного обстеження в лікарні відмовився в присутності двох свідків.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як винесену з порушенням закону, та закрити справу відносно нього за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Зазначає, що під час розгляду суд не просто проігнорував факти в його захист, але і зайнявся обвинувальною діяльністю - збором і виготовленням доказів звинувачення.
ОСОБА_1 наводить короткий список доводів захисту, які жодним чином не спростовуються матеріалами справи.
1. Перш за все суддя не зрозуміло з якої причини вирішив, що його електричний скутер є транспортним засобом, при управлінні яким взагалі можливо виробництво за ст. 130 КУпАП. У протоколі та інших матеріалах немає рівно ніякої інформації про марку, модель скутера. Також зазначено, що він навіть не зареєстрований (тому що це не потрібно). ОСОБА_1 наголошує, що його електроскутер не підпадає під категорію транспортних засобів, за управління якими настає відповідальність як за відсутністю водійського посвідчення, так і за керування в стані сп'яніння.
2. Суд зайнявся обвинувальною діяльністю, що заборонено законом. Так, він, оголосив свідками співробітників поліції. При тому, що спеціальна інструкція забороняє це категорично. Більш того, відомо, що виклик свідків може бути ініційований тільки стороною процесу (якої суд не є) - суддя проте, вирішив заявити собі самому клопотання про виклик свідків-полісменів і сам же задовольнив його.
3. Суд практично відмовив йому у виклику свідків за його клопотанням. Так, суд нібито і викликав їх, але як - це інше питання. В матеріалах справи щодо виклику свідків є два листка (а.с. 26) з заголовком «телефонограма». Даний виклик не відповідає вимогам закону.
4. Йому не пропонували огляд на стан сп'яніння, а просто дали підписати творчість інспекторів. Це підтвердили б свідки, але суд лише вдав, що викликав їх в засідання. Іншого не доведено. Відеодоказів не має.
5. Суд проігнорував факти того, що в протоколі є виправлення, що строго заборонено спеціальною інструкцією. Вважає, що даний протокол є нікчемним і не може бути прийнятий як доказ у справі.
6. Суд проігнорував факт того, що в протоколі його особа встановлена по «АРМОР», при цьому виписки щодо конкретно його з «АРМОР» в матеріалах справи не має.
7. Суд проігнорував факт того, що всі три пояснення - його і двох свідків записані одним почерком. Навіть слова «мною прочитано…». Які ж це свідчення, крім як свідчення самого поліцейського?
8. Його не відсторонили від керування, а просто відпустили їхати далі.
Отже, ОСОБА_1 вважає, що має всі об'єктивні підстави вважати, що оскаржувана постанова підлягає безумовному скасуванню так, як:
-Суд явно вийшов за межі повноважень, займаючись збором доказів у справі, при їх відсутності. Фактично суд виконував роль прокурора.
-Суд явно і демонстративно проігнорував всі доводи захисту, які він заявляв письмово. Це, на думку ОСОБА_1 , незаконно і тягне відповідальність судді.
-Суд у постанові явно перекручує факти, висуваючи явні здогадки, на які і послався при винесенні рішення.
-Виходячи зі змісту постанови фактично справа не розглядалась, замість цього суд просто виготовив постанову з шаблону на скору руку. Постанова не вмотивована і явно не відповідає реальним обставинам справи та наявним доказам.
Також ОСОБА_1 просить звернути увагу, на постанову Фастівського міськрайонного суду Киівської області від 24.05.2019 року, на висновки Верховного суду у справі № 278/3362/15-к від 01.03.2018 року, постанову Умур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 199/3585/19 від 15.05.2019 року.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, зазначивши, що він підписав протокол про адміністративне правопорушення, так як був шокований тим, що його затримали, вказаний мопед знаходиться у нього дома, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до наступного.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до ст..294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1)залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2)скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3)скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4)змінити постанову.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, наведені вимоги судом першої інстанції виконані не в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з змісту постанови суду першої інстанції, висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується та підтверджуються доказами, дослідженими судом першої інстанції, а саме:
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначав, що випив 14 жовтня 2019 року алкогольного пива, а потім сів за кермо свого мопеду, та рухаючись по вул. Торосяна в смт.Біловодськ був зупинений працівниками поліції. На пропозиції пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестеру Драгер, а бо проїхати до медичного закладу, він відмовився. При цьому були присутні два свідки.
- записом в протоколі про адміністративне правопорушення, зробленим власноруч ОСОБА_2 , де зазначено що він від освідчення відмовляється.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує що ОСОБА_1 від огляду відмовився. Цей акт підписано власноруч ОСОБА_3
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , з яких встановлено, що 14 жовтня 2019 року, приблизно о 19 годині 50 хвилин по вул. Торосяна, смт. Біловодськ, Луганської області він був запрошений співробітниками поліції в якості свідка, де в присутності нього ОСОБА_1 відмовився пройти у встановленому законом порядку огляд на предмет виявлення стану алкогольного сп'яніння, про наслідки відмови попереджений. ОСОБА_1 був з явними ознаками алкогольного сп'яніння, був різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нерозбірлива мова. ОСОБА_1 був зупинений у зв'язку з керуванням іноземного мопеду, без державного реєстраційного номеру, з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
- аналогічними письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 ,які знаходяться в матеріалах справи.
Окрім того, судом першої інстанції були допитані у якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є працівниками Біловодського відділу поліції, які пояснили суду, що перебуваючи на чергуванні, вони зупинили водія ОСОБА_1 який керував мопедом по вул.Торосяна. Після зупинки ними було виявлено, що водій Довбиш перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки від нього був алкогольний запах, та він не стояв на ногах. Від проходження обстеження на місці з використанням алкотестеру «Драгер» на стан сп'яніння останній відмовився, як і відмовився проїхати до лікарні з метою проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому були присутніми два свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Окремо був складений акт щодо відмови ОСОБА_2 від проходження обстеження на стан сп'яніння, який підписали два свідка і ОСОБА_2 . Останній не заперечував проти того, що він вживав алкоголь та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, в судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 14 жовтня 2019 року він вжив 1 л алкогольного пива, після чого в стані алкогольного сп'яніння керував мопедом, поки його не зупинили співробітники поліції. Проте від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння він не відмовлявся, бо йому цього не пропонували. Провину в скоєному не визнає. ОСОБА_1 своєї вини не визнав.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляції ОСОБА_1 в частині того, що його електроскутер не підпадає під категорію транспортних засобів, за управління якими настає відповідальність, оскільки він не надав документального підтвердження ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції саме яким електроскутером він керував 14.10.2019 року у стані алкогольного сп'яніння.
Також суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що суд практично відмовив йому у виклику свідків за його клопотанням.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції задовольнив клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків, але вони на судовий виклик не з'явилися, а ОСОБА_1 не наполягав у суді на повторний їх виклик. Окрім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 також не заявляв клопотання про виклик вказаних свідків до суду апеляційної інстанції. Виклик за допомогою телефонограм не суперечать вимогам закону.
Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що не доведено його відмова від огляду на стан сп'яніння , оскільки не має відеодоказів, а його підписи лише свідчать про творчість інспекторів, суд апеляційної інстанції вважає такими, що заслуговують на увагу з огляду на таке.
Так, з контексту п.7 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої Наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735, слідує що у водія є право відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов'язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров'я. Ця норма перекликається зі змістом ст.266 КУпАП.
Що ж до відмови водія від огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та дій у цьому поліцейського, то Інструкція на ці питання відповіді не дає. Однак частково ця ситуація унормована пунктом 8 згадуваної постанови КМУ, в якому передбачено, що в разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у присутності свідків відмовився від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а не у медичному закладі.
Окрім того, поліцейській Негода НОМЕР_1 , який складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , також підтвердив у суді першої інстанції, що останній на місці зупинки відмовився від обстеження на місці з використанням алкотестору « Драгер», а також відмовився проїхати до лікарні з метою проходження огляду на стан сп'яніння. Також пояснив, що він не стояв на ногах, був у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, поліцейський повинен був забезпечити відсторонення такого водія від керування транспортним засобом, та потім вирішувати питання, як бути далі з водієм, у якого явні ознаки сп'яніння, але який відмовляється пройти огляд.
Як вбачаться з змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 , його не відстороняли від керування транспортним засобом.
Окрім того у таких випадках, п.9 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція доставляє таких осіб, які вчинили адміністративне правопорушення у поліцію для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Також передбачено, що поліцейські повинні фіксувати процес зупинки водія та розмови з ним за допомогою відеокамер з нагрудних знаків.
У матеріалах справи відсутні такі відомості взагалі, суд першої інстанції не з'ясовував про їх наявність у свідків, не має такої можливості з'ясувати їх і суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що всі сумніві повинні тлумачитися на користь ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що ОСОБА_1 працює водієм РБК «Україна», вперше вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмовився від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, але про цей порядок поліцейські йому не роз'яснили належним чином, порушивши його право на захист, суд апеляційної інстанції вважає за необхідним скасувати постанову суду першої інстанції , та прийняти нову постанову, якою відповідно до ст.21 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та матеріали про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП ,вчинене ним 14.10.2019 року, передати на розгляд трудового колективу РБК « Україна», де працює водієм ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для застосування заходів громадського впливу.
Враховуючи наведене, апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольняє частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.21,294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Біловодського районного суду Луганської області від 10 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Постановити нову постанову, якою відповідно до ст.21 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та матеріали про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП передати на розгляд трудового колективу РБК «Україна», де працює водієм ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати РБК « Україна» не пізніше як у десятиденний строк з дня одержання матеріалів, повідомити Луганській апеляційний суд про заходи громадського впливу, застосовані до ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Луганського апеляційного суду Є.В.Тополюк