Справа №:755/18584/19
"26" листопада 2019 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ управління державної міграційної служби України в місті Києві, про встановлення факту постійного проживання на території України,
ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України.
За змістом поданої до суду заяви, заявник ОСОБА_1 просить суд встановити факт постійного проживання громадянки ОСОБА_1 на території України до 24 серпня 1991 року.
Рішення суду про встановлення факту постійного проживання на території України до 24 серпня 1991 року, має для заявника юридичне значення та потрібно для отримання паспорту громадянина України в Дніпровському районному відділі управління державної міграційної служби України в місті Києві.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи у тому числі про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч. 1 ст. 293 ЦПК України)
Підставою для розгляду цивільної справи в порядку окремогопровадження можливого за наявності певних умов, а саме: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено у ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.
За нормою частини другої ст.315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Порядок розгляду заяв щодо набуття громадянства України визначений Законом України «Про громадянство України», Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.
Закон України «Про громадянство України» визначає правовий зміст громадянства України, підстави та порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до Конституції України та Закону України «Про громадянство» іноземці та особи без громадянства можуть набути громадянства України (натуралізуватись).
Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення, набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними врегульовано Законом України «Про громадянство України» (розділ ІІ) та Положенням про Комісію при Президентові України з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджених Указом Президента України №215 від 27 березня 2001 року, зі змінами внесеними Указом Президента України від 27 червня 2006 року №588 «Про внесення змін до Указу Президента України від 27 березня 2001 року №215», яким затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі по тексту Порядок).
Службу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб становлять територіальні органи - управління (відділи) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, підрозділи - відділи (сектори) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь, відділів МВС, пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які не законно перебувають в Україні, керівним органом якої є Департамент. Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб є урядовим органом, що функціонує у системі МВС, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові внутрішніх справ.
Згідно статті 26 Закону України «Про громадянство» визначено, що рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.
Таким чином, законодавством України передбачений інший порядок для вставлення фактів, які можуть бути наслідком надання заявнику громадянства України, а у разі незгоди заявника з рішенням органу, що уповноважений розглядати заяви про набуття громадянства України, останнє може бути оскаржене до суду.
Як роз'яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. (ч.4 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України)
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ управління державної міграційної служби України в місті Києві, про встановлення факту постійного проживання на території України, не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки Законом України «Про громадянство України», Указом Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» встановлений порядок оформлення набуття громадянства України, а вирішення зазначеного питання віднесено до компетентних органів державної влади, до яких заінтересовані особи подають перелічені у відповідних пунктах Порядку документи на підтвердження певних обставин, а за наявності рішення органу, що уповноважений розглядати заяви про набуття громадянства України, останнє може бути оскаржене до суду, в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, тому відступні підстави для розгляду даного питання в порядку, який визначений Главою 6 «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Цивільного процесуального кодексу України, що зумовлює застосування наслідків, передбачених ч. 4 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 259-260, ч.4 ст. 315, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ управління державної міграційної служби України в місті Києві, про встановлення факту постійного проживання на території України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.