Номер провадження 2-а/754/485/19
Справа №754/16045/19
Іменем України
27 грудня 2019 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського УПП у місті Києві капрала поліції Гайдабук Андрія Сергійовича, 4 батальйон, 2 рота про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 25.10.2019 року відповідачем було винесено постанову ЕАК №1668460 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Згідно даної постанови ОСОБА_1 був визнаний винним в тому, що він 25.10.2019 року о 21 годині 12 хвилин керуючи автомобілем «Samand» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Сержа Лифаря, 19/61, проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3. е. ПДР - Порушення проїзду на заборонений червоний сигнал, або миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Позивач вказує, що порушення ПДР України він не вчиняв, притягнення себе до адміністративної відповідальності вважає безпідставним та незаконним. Дії інспектора вважає протиправними, а постанову незаконною, винесену з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та таку, що підлягає скасуванню.
Позивач зазначив, що ніколи не здійснював керування ТЗ «Samand» д.н.з. НОМЕР_1 , йому не відомо хто є власником даного автомобіля, оскільки, в його користуванні перебуває автомобіль «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_2 . Зазначив, що відповідачем помилкового було внесено до оскаржуваної постанови відомості щодо керуванням ним автомобілем «Samand» д.н.з. НОМЕР_1 , а оскільки дані обставини не відповідають дійсності, вважає, що це є підставою для скасування постанови серії ЕАК № 1668460.
Крім того, позивач зазначає, що 25.10.2019 року о 21:12:47 (час винесення оскаржуваної постанови) він перебував за місцем роботи за адресою: АДРЕСА_1 та залишив територію робочого місця о 21:38:01, що підтверджується наданим відеозаписом системи внутрішнього відеоспостереження. Тобто, вказані в постанові відомості щодо часу скоєння правопорушення та часу розгляду справи не відповідають дійсності.
Також, вказує, що в оскаржуваній ним постанові не зазначено відомостей щодо технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис. Жодних доказів порушення ним ПДР інспектор не надав. Звинувачення базувалось лише на припущенні того, що він порушив ПДР. Вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення винесена інспектором поліції незаконно, без дослідження доказів, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Факт порушення заснований на припущеннях. Вважає постанову складену безпідставною та незаконною, просить її скасувати, провадження закрити, а дії працівника поліції визнати протиправними.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 головуючим суддею по даній справі визначено суддю Панченко О.М.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 11.11.2019 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
24.12.2019 року, з пропуском строку наданого судом для подання відзиву, від представника відповідача по справі надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо пред'явленого позивачем позову, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Представником відповідача вказується, що інспектором поліції було правомірно винесено оскаржувану позивачем постанову, із з'ясуванням всіх обставин справи. Крім того, зазначив, що відповідачем було допущено в постанові механічну помилку та помилково вказано іншу мару транспортного засобу, але дана обставина не впливає на суть вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, а тому позовна заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
25.10.2019 року поліцейським УПП в м. Києві капралом поліції Гайдабук А.С., 4 батальйон 2 рота, було винесено постанову серії ЕАК №1668460 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Згідно даної постанови ОСОБА_1 був визнаний винним в тому, що 25.10.2019 року о 21 годині 12 хвилин, керуючи автомобілем ««Samand» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Сержа Лифаря, 19/61, проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3. е. ПДР - Порушення проїзду на заборонений червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 10, 11 КУпАП).
Частиною другою ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Як зазначено у ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З досліджених судом документів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що будь-яких доказів, порушення позивачем п. 8.7.3.е. ПДР України відповідачем не надано.
Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем інспектором не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст.ст.268, 280 КУпАП, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Крім того, оскаржувана позивачем постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, остання містить невірні дані щодо транспортного засобу та має значення для розгляду справи, що також є підставою для скасування даної постанови.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення позивачем п. 8.7.3.е. ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не підтверджено належними доказами.
За таких обставин, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, враховуючи те, що відповідач діяв в межах своїх повноважень, та відповідно до вимог ст. 222 КУпАП поліцейський Управління патрульної поліції в м. Києві капрал поліції Гайдабук А.С. має право розглядати справи про адміністративні порушення і накладати адміністративні стягнення, безпосередньо за ч.2 ст.122 КУпАП України, тобто останній діяв в межах своїх повноважень, суд вважає, що вимога про визнання дій відповідача протиправними є безпідставною та необґрунтованою, а відтак в її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 122, 251, 265, 283 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 242-246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського УПП у місті Києві капрала поліції Гайдабук Андрія Сергійовича, 4 батальйон, 2 рота про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову від 25.10.2019 року серії ЕАК №1668460 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, винесену поліцейським Управління патрульної поліції у м. Києві капралом поліції Гайдабук Андрієм Сергійовичем, 4 батальйон 2 рота, а провадження в справі закрити.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Деснянський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - поліцейський 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Києві капрал поліції Гайдабук Андрій Сергійович, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9.
Головуючий: О.М. Панченко