2/754/1832/19
Справа № 754/8164/18
Іменем України
12 грудня 2019 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Клочко І.В., за участю секретаря судового засідання Шевчук М.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування житловим приміщенням та припинення права спільної часткової власності, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення порядку користування квартирою та припинення права спільної часткової власності.
16 квітня 2019 р. до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про встановлення часток та стягнення коштів.
17 квітня 2019 р. ухвалою Деснянського районного суду м. Києва зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про встановлення часток та стягнення коштів - залишена без руху для усунення недоліків.
Дослідивши прохальну частину зустрічної позовної заяви, суд вважає, зустрічний позов підлягає поверненню заявнику, у зв'язку з не усуненням недоліків, які вказані ухвалою суду від 17.04.2019 р.
Відповідно до ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За таких обставин, оскільки заявник не виконав вимоги ухвали від 17.04.2019 р. та вимоги ст. 177 ЦПК України, зустрічний позов поданий з порушенням вимог ЦПК України, вважаю за необхідне повернути його позивачу.
Керуючись ст. 193, 177 ЦПК України,-
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про встановлення часток та стягнення коштів - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги. У разі, якщо ухвала була постановлена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя