Номер провадження 2-а/754/446/19
Справа №754/14220/19
Іменем України
29 листопада 2019 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду м. Києва розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області капрала поліції Козеровського Івана Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1480967 від 02.09.2019 р.,
Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАВ № 1480967 від 02.09.2019 р., винесену інспектором 1 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області капралом поліції Козеровським І.О. про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255,00 гривень. Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки суть його порушення правил дорожнього руху, на думку інспектора, зводиться до того, що він, 02.09.2019 р. рухаючись на автомобілі «Хюндай І30» д.н.з. НОМЕР_1 по автомобільній дорозі Е40 за напрямком Київ - Харків. У селі Травневому Харківської області (448 км Е40) був зупинений працівниками патрульної поліції які у кількості 5 осіб на 2-х службових автомобілях марки «Міцубісі Аутлендер» здійснювали контроль швидкості за допомогою пристрою Трукам ТС 000464.
В ході спілкування з працівниками поліції позивачу було повідомлено, що позивач рухався зі швидкістю 78 км/год, яка на 28 км/год перевищує дозволену на даній ділянці траси. Обмеження швидкості встановлюється знаком 5.45 «Травневе». Однак даний знак не був позивачем помічений через те, що встановлений з порушенням п. 8.2 - 1 ПДР, а саме:
Дорожні знаки застосовуються відповідно до цих правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 метрів за напрямком руху та розміщеними не вище 6 метрів над рівнем проїзної частини.
Крім того, даний знак встановлений з порушенням п. 10.2.4 ДСТУ4100:2014, а саме:
На дорогах із двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки, що встановлені з правого боку дороги, потрібно дублювати. Дублюючи знаки потрібно установлювати на розділювальній смузі, а у разі її відсутності - над дорогою або по лівому боці дороги, якщо для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги.
На даній ділянці автодороги у кожному напрямку руху є не менш ніж 2 смуги, є розділова смуга, однак на протилежному боці дороги, або розділовій смузі дублюючі знаки відсутні, про що позивачем було повідомлено інспекторові.
Таким чином працівниками патрульної поліції було порушено цілий ряд прав позивача та складено незаконну постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
04.10.2019 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва за вказаним позовом було відкрито провадження та вирішено розглядати зазначені позовні вимоги в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вищевказана ухвала суду про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам, у якій відповідачу було надано 15-денний строк для подання відзиву на позов. Роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставіст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі здійснення розгляду справи за відсутності учасників, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАВ № 1480967 від 02.09.2019 р., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень. Відповідно до зазначеної постанови, 02.09.2019 р. рухаючись на автомобілі «Хюндай І30» д.н.з. НОМЕР_1 по автомобільній дорозі Е40 за напрямком Київ - Харків. У селі Травневому Харківської області (448 км Е40) був зупинений працівниками патрульної поліції які у кількості 5 осіб на 2-х службових автомобілях марки «Міцубісі Аутлендер» здійснювали контроль швидкості за допомогою пристрою Трукам ТС 000464.
В ході спілкування з працівниками поліції позивачу було повідомлено, що позивач рухався зі швидкістю 78 км/год, яка на 28 км/год перевищує дозволену на даній ділянці траси. Обмеження швидкості встановлюється знаком 5.45 «Травневе».
Об'єктом правопорушення є охоронювані законом відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в галузі шляхового господарства і зв'язку.
Об'єктивна сторона правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, полягає у керуванні транспортним засобом, який не зареєстрований у встановленому законом порядку.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
З огляду на викладене, відповідачем не доведено наявність суб'єктивної сторони правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи гідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, оскільки як встановлено, позивач в даній ситуації діяв в стані крайньої необхідності, іншим будь-яким способом не міг доставити транспортний засіб на місце його зберігання, що відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, а також те, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, суд приходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст.17, 18, 160-163, 262 КАС України, ст.ст.33, 222, 245, 251, 254, 256, 258, 268, 276, 278, 279, 283, 287-288 КУпАП, суд
Позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області капрала поліції Козеровського Івана Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1480967 від 02.09.2019 р.- задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАВ № 1480967 від 02.09.2019 р., винесену інспектором 1 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області капралом поліції Козеровським Іваном Олександровичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
Суддя: