Номер провадження 2/754/6342/19
Справа №754/9717/19
Іменем України
20 грудня 2019 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду м. Києва Клочко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в нвслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позивач свої вимоги обґрунтував тим, що 02.01.2018 р. о 16 год. 50 хв. Відповідач, керуючи т.з. «ВАЗ 21074» д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Ватутіна, 2 Т в м. Києві, на другому поверсі ТРЦ «Скаймол» не врахував дорожньої розмітки на паркувальному майданчику, якою здійснюється регулювання дорожнього руху, та рухався у протилежному напрямку дорожньої розмітки, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 11193», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача, в результаті чого автомобілі зазнали механічні пошкодження, чим поруши п. 8.1, 8.5.1, 34.1.18 ПДР України, відповідальність за що передбаченаст. 124 КУпАП.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.02.2019 р. справа № 755/2688/19 було визнано відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику ТЗ від 29.02.2018 р. становить - 17 480,69 грн.
Розмір душевних страждань позивача і страждань його родини оцінюється позивачем в розмірі 5 000 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 17480,69 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
Відзив на позовну заяву та будь-які заяви, клопотання відповідача до суду не надходили. За даний обставин, суд вважав за можливе прийняти рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано до суду заперечень щодо розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною другоюстатті 1166 ЦК Українипередбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
За змістом ст.13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд вважає за необхідним забезпечити реалізацію абсолютного права позивача на відшкодування цієї шкоди безпосередньо особою, яка завдала шкоди,відповідачем, на підставах, передбачених законом (статтями1172,1192 ЦК України).
Згідно ч.1ст.1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.
Згідност. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Вина відповідача підтверджена Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.02.2019р. справа №755/2688/19 було визнано відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Статтями 23,1167 ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, майном або в інший спосіб. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно розяснень, даних у п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами), розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь матеріальний збиток на відновлення автомобіля у сумі 17 480 грн. 69 коп., дана сума підтверджується звітом про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику ТЗ від 29.02.2018 р. Окрім того просить стягнути судовий збір у сумі 768 грн 40 коп.
Також судом встановлено, що в результаті вищевказаного ДТП позивачу було спричинено моральну шкоду, яка полягає фізичному болі та стражданнях, яких він зазнав із пошкодженням свого автомобіля, та душевних стражданнях та хвилюваннях, інших негативних емоціях, які він переживав через ДТП, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає за доцільним задовольнити вказану вимогу частково та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.
Керуючись вимогамист.ст. 23, 1167, 1187, 1172 ЦК України, постанови ПленумуВерховного суду України №4від 31.03.2005року «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» та ст.213-215 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в нвслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду у розмірі 17 480,69 грн. (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят грн. 69 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі - 768,40 грн., та моральну шкоду у розмірі - 5 000 грн., а разом - 23 249,09 грн. (двадцять три тисячи двісті сорок дев'ять грн. 09 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя