ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8634/19
провадження № 2/753/5675/19
"21" листопада 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Литвин Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа: служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 вимоги позову підтримали, просили їх задовольнити, пояснивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_6 . Сторони не проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу і ніколи не реєстрували шлюб між собою. З пологового будинку позивач сама забирала сина. Малолітній ОСОБА_6 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 і перебуває на її повному утриманні. Батько дитини ОСОБА_2 з перших днів народження сина не приділяє йому ніякої уваги, не цікавиться його життя, не надає будь-якої матеріальної допомоги, не відвідує школу, не займається вихованням, лікуванням та оздоровленням дитини, не дзвонить і не вітає сина з святами. Тому просять позбавити відповідача батьківських прав щодо спільної дитини сторін: сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідач не виконує батьківських обов'язків. Крім того, просять стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від усіх його доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.04.2019 року і до досягнення ним повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але у направленій заяві від 2.08.2019 року до суду позовні вимоги визнав у повному обсязі і просив розглянути справу у його відсутність. Дана заява була посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Василенко О.В. і зареєстрована у реєстрі за №5062 (а.с.46).
3-я особа: служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином, з заявами до суду про неможливість розгляду справи у відсутність свого представника не зверталась, надавши суду акт обстеження житлово-побутових умов проживання дитини та висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо його сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.53-55).
Заслухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ст.18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Як передбачає ч.1, ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом положень ч.3, ст.11 Закону України „Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
У відповідності до ч.2 та ч.4, ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Згідно ч.1-3, ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Як зазначає ч.1, ст.12 Закону України „Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Як встановлено у судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_6 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с.17), де в графі „батько" значиться „ ОСОБА_2 ", відповідач по справі. Сторони не проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу і ніколи не реєстрували шлюб між собою. Оскільки сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі, тому суд робить висновок, що батько записаний у вказаний документ за його особистою заявою, що свідчить про згоду відповідача на спорідненість з дня народження сина та про походження дитини від нього.
З пологового будинку позивач ОСОБА_1 сама забирала сина. Малолітній ОСОБА_6 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 (а.с.18-19) і перебуває на її повному утриманні.
Згідно ч.1, ст.164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Як наголошує п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Пункт 16 тієї ж Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" наголошує, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Як встановлено судом, батько дитини ОСОБА_2 з перших днів народження сина не приділяє йому ніякої уваги, не цікавиться його життя, не надає будь-якої матеріальної допомоги, не відвідує школу, не займається вихованням, лікуванням та оздоровленням дитини, не дзвонить і не вітає сина з святами. Вказані обставини не були спростовані будь-якими доказами по справі.
За змістом характеристики учня ОСОБА_6 гімназії №237 м. Києва, де навчається ОСОБА_6 , батько дитини не приймає участі у вихованні дитини (а.с.8).
Згідно ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.
За змістом висновку Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 8.10.2019 року за №101-9261/03 з метою захисту майбутнього та інтересів малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи думку дитини, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо його дитини: сина - ОСОБА_6 (а.с.53-54).
За змістом ч.1; 4, ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як вбачається з тексту заяви від 2.08.2019 року, направленої відповідачем до суду, позовні вимоги він визнав у повному обсязі, не заперечував щодо позбавлення його батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дана заява була посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Василенко О.В. і зареєстрована у реєстрі за №5062 (а.с.46).
Аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач по справі ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов'язків щодо виховання, утримання та навчання свого малолітнього сина, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, при цьому сам безпосередньо визнав позов про позбавлення його батьківських прав, тому ОСОБА_2 необхідно позбавити батьківських прав щодо малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як наголошує ч.2-3, ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Оскільки ОСОБА_2 при позбавленні батьківських прав не звільняється від обов'язку щодо утримання своєї дитини, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини: сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх його доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.04.2019 року і до досягнення ним повноліття.
Згідно ст.133; 141 ЦПК України при задоволенні позову в повному обсязі з відповідача на користь держави необхідно стягнути 768 грн. 40 коп. судового збору в частині вимог про стягнення аліментів, від сплати якого була звільнена позивачка при зверненні до суду.
Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 141; 223; 259; 263-265; 282; 430 ЦПК України, на підставі ст.18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року, ст.141; 150; 157; 164; 165; 166 СК України, ст.8; 11; 12 Закону України „Про охорону дитинства", ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81; 206 ЦПК України, п.15; 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", суд
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Макіївки, Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) батьківських прав щодо його малолітньої дитини: сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію рішення направити до відділу реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції для внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за №2247, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції 22.10.2008 року щодо позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 відносно його малолітньої дитини: сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Макіївки, Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх його доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.04.2019 року і до досягнення ним повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 768 грн. 40 коп. судового збору в частині вимог про стягнення аліментів.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а учаснику справи, якому не було вручене повне заочне рішення в день його проголошення - протягом 20 днів з дня вручення його повного тексту заочного рішення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :