ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7537/19
провадження № 2/753/5439/19
(заочне)
"16" грудня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Сирбул О.Ф.
при секретарі - Лаптєвій Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою вдповідальнівтю «ВАТРА-ТЕР» про визнання трудових відносин припиненими, -
У квітні 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ "ВАТРА-ТЕР" на посаді директора ТОВ "ВАТРА-ТЕР" припиненими з 14.01.2019 pоку, у зв'язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України
Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що відповідно до Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ "ВАТРА-ТЕР" від 13.06.2016 року та наказу ТОВ "ВАТРА-ТЕР" №12-к від 15.06.2016 року ОСОБА_1 було призначено на посаду директора ТОВ "ВАТРА-ТЕР" за сумісництвом, з окладом згідно штатного розкладу.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.01.2019 року єдиним засновником (учасником) ТОВ "ВАТРА-ТЕР" є ОСОБА_2 .
Позивач 03.12.2018 року направив на адресу єдиного учасника ТОВ "ВАТРА-ТЕР" Козакова Є.Ф. повідомлення про проведення загальних зборів учасників ТОВ"ВАТРА-ТЕР" та заяву директора (позивача у справі) про звільнення за власним бажанням з 14.01.2019 року. Вказаним повідомленням позивач інформував учасника про скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ "ВАТРА-ТЕР" 14.01.2019 року о 10 год. 00 хв.
Однак, 14.01.2019 року о 10 год. 00 хв. в місці проведення Загальних зборів учасників ТОВ "ВАТРА-ТЕР" єдиний учасник товариства ОСОБА_2 не з'явився, про що позивачем було складено протокол про неможливість проведення Загальних зборів учасників.
У зв'язку з вказаним, з 14.01.2019 року позивач фактично не виконує повноваження директора ТОВ "ВАТРА - ТЕР", не з'являється на робочому місці, однак позбавлений можливості у позасудовому порядку звільнитись із займаної посади, оскільки відсутній зв'язок з учасником товариства, що спонукало позивача звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою від 24.05.2019 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі з повідомленням сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав до суд заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав.
Враховуючи викладене та вимоги ст.ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності не з'явившихся учасників судового процесу та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
Вивчивши подані заяви по суті справи, та дослідивши наявні письмові матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача з наступних підстав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ "ВАТРА-ТЕР" від 13.06.2016 року та наказу ТОВ "ВАТРА-ТЕР" №12-к від 15.06.2016 року ОСОБА_1 було призначено на посаду директора ТОВ "ВАТРА-ТЕР" за сумісництвом, з окладом згідно штатного розкладу.
Позивач 03.12.2018 року направив на адресу єдиного учасника ТОВ "ВАТРА-ТЕР" Козакова Є.Ф. повідомлення про проведення загальних зборів учасників ТОВ"ВАТРА-ТЕР" та заяву директора (позивача у справі) про звільнення за власним бажанням з 14.01.2019 року. Вказаним повідомленням позивач інформував учасника про скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ "ВАТРА-ТЕР" 14.01.2019 року о 10 год. 00 хв.
Однак, 14.01.2019 року о 10 год. 00 хв. в місці проведення Загальних зборів учасників ТОВ "ВАТРА-ТЕР" єдиний учасник товариства ОСОБА_2 не з'явився, про що позивачем було складено протокол про неможливість проведення Загальних зборів учасників.
У зв'язку з вказаним, з 14.01.2019 року позивач фактично не виконує повноваження директора ТОВ "ВАТРА - ТЕР", не з'являється на робочому місці, однак позбавлений можливості у позасудовому порядку звільнитись із займаної посади, оскільки відсутній зв'язок з учасником товариства, що спонукало позивача звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.04.2019 року керівником ТОВ "ВАТРА - ТЕР" значиться ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників, організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.
Згідно ст. 221 КЗпП України трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, та/або районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.
Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об'єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КЗпП України й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.
Відповідно до ст. 36 КЗпП («Підстави припинення трудового договору») підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП УКраїни).
За змістом положень ст. 38 КЗпП України та ст. 145 ЦК України, ст. ст. 58, 60, 62 Закону України «Про господарські товариства» право директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року № 755-IV державна реєстрація - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу.
Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб серед іншого містяться відомості про керівника юридичної особи.
Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлені такі основні принципи державної реєстрації, як обов'язковість державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та державна реєстрація за заявницьким принципом.
Частиною 4 ст. 17 зазначеного Закону України передбачено, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру; реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об'єднання, політичні партії; відомості про керівні органи громадського формування (ім'я,дата народження керівника,членів інших керівних органів,реєстраційний номер облікової картки платника податків(за наявності),посада,контактний номер телефону та інші засоби зв'язку)-у разі внесення змін до складу керівних органів; документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи; документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов'язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи; заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування; звіт про результати емісії акцій у випадку, передбаченому абзацами третім і четвертим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону; звіт про оцінку майна у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію; рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.
Крім того, п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Статтею 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.
Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено перелік документів, що подається заявником для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на наведене, суд надходить до висновку про наявність підстав для захисту прав позивача у судовому порядку.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про визнання його звільненим з посади директора ТОВ "ВАТРА - ТЕР" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою вдповідальнівтю «ВАТРА-ТЕР» про визнання трудових відносин припиненими- задовольнити.
Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАТРА-ТЕР» (код ЄДРПО 24626253) припиненими з 14.01.2019 року у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТРА-ТЕР» (код ЄДРПО 24626253) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дарницький районний суд міста Києва.
Суддя: